2.2. Види садивного матеріалу який використовуватиметься при озелененні

Туя західна “Holmstrup” ( Thuja occidentalis “Holmstrup”) - Туя з вузькою пірамідальною або конічною, густою кроною. В дорослому віці досягає висоти 2,5-3 м, з діаметром крони до 1-1,2 м. (середній річний приріст у висоту 12 см, в ширину 4 см.). Хвоя темно-зелена. Туя чутлива до посухи, морозостійка, вітростійка, добре переносить стрижку. Грунт підходить родючий, не важкий. Використовується західна туя "Холмструп" в одиночних посадках, групах, живоплотах, алеях.

Ялина канадська “conica” (Picea glauca “conica”) - найпопулярніша конічна форма ялини канадської. В 60 років висота дерева може сягати 4 м. Крона – пірамідальна, щільна, густа та пухка, діаметром до 2 метрів. Світло-зелена хвоя зовсім не колюча на дотик. Росте ця форма канадської ялини дуже повільно. В розсадниках часто пошкоджується червоним павуком. Вперше ця форма була виведена в Канаді відомими північноамериканськими дендрологами Редером та Джеком на озері Лаган в 1904 році, звідки і поширилась по садам і паркам світу. Коніка ефектна в найрізноманітніших композиціях: на партері чи в групових насадженнях. Рекомендується для вирощування в контейнерах на дахах, терасах, в групових насадженнях біля будинків, для оформлення кам’янистих садів. Дерево тіньовитривале.

Ялівець козацький ( Juniperus sabina)- низькорослий сланкий дводомний вічнозелений кущ родини кипарисових (Cupressaceae).

Гілочки і хвої інтенсивно зелені, з сильним запахом. Хвої лусковидні, ромбічні або ромбічно-ланцетні, трохи загострені, на гілках сидять по три, на гілочках розміщаються в 4 рядки черепицеподібно, на спинці округлі, з видовженою або веретено видною залозкою. Органи спороношення містяться на кінцях маленьких пазузних гілочок, вкритий дрібними лусковидними листочками, чоловічі шишечки спрямовані догори, яйцевидні, утворені круглястими лусочками, жіночі шишечки майже кулясті.

Запилюється у травні. Після запліднення луски жіночої шишечки зростаються і утворюють соковиту зелену шишкоягоду. Шишкоягоди достигають восени першого або наступного року. Стиглі шишкоягоди звислі, чорні, з сизою поволокою, 5-8 мм в діаметрі.

Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens L.) - вічнозелений кущ або деревце родини самшитових, культивують у садках і парках на Україні, частіше в Криму.

Довгорічна порода доживає до 400 — 500 років; листки тримаються 8 — 12 років. Самшит вічнозелений використовують для обсаджування доріжок для клумб, заготівлі важкої та твердої деревини і для токарських виробів. З неї виготовляють графувальні дошки, духові музичні інструменти, лінійки та ін. У Галичині відомий під назвою букшпан.

Ялина колюча (Picea pungens)

"Глаука", Сиза ("Glauca"). Відрізняється від основного виду голубувато-зеленою хвоєю, що зберігає забарвлення протягом року. Тривалість життя хвої залежно від умов 3-10 років. Висота рослин 20 м. Річний приріст більше 30 див. Крону симетрична, конусовидна.Втечі доходять до землі, розташовані ярусами майже горизонтально. У Европе культивується з середини XIX століття. У Росії введена в культуру Никітським ботанічним садом в 1858 році. Розмножують насінням і живцями. При посіві насіння близько половини сіянців успадковує блакитне забарвлення хвої. Укореняємость зимових живців, узятих з 10-річних рослин, складає 53%. Стійка в міських умовах до задимлення, кіптяви, пилу, вітру. Вітки не ламаються під тяжкістю мокрого снігу. Зимостійка і посухостійка. Придатна для створення крупних масивів, невеликих куртин, для одиночних посадок і алей. Рекомендується висаджувати на почесних місцях в місті, на територіях промислових підприємств, на вулицях, в парках і скверах, в садах.

БУЗОК ЗВИЧАЙНИЙ — (Syringa vulgaris)

Декоративний листопадний чагарник, або дерево родини маслинових(Oleaceae) завв. від 3 до 10 м з гілчастими стеблами, кулястою або чашечкоподібною кроною й могутньою кореневою системою. Старі стовбури вкриті темно-сірою корою. Листя 5–12 см завд. і 4–9 см завв., яйцеподібне, широкояйцеподібне, серцеподібне, темнозелене зверху, світліше знизу; опадає зеленим. Суцвіття — верхівковї пірамідальні парні волоті, досягають від 10 до 26 см завд. Квітки двостатеві духмяні, з маленькою дзвіночковою 4-зубчастою чашечкою і трубчастим 4-лопатевим віночком. Колір квіток — від білого, лілового до фіолетового та пурпурного. Плід — продовгувата кробочка, що розтріскується на дві стулки, з двома насінинами на кожній стулці. Цвіте у травні. Рід бузок містить 31 вид. Виведено до 1600 сортів бузка з різноманітним кольором та формою квіток, більшість з яких належать до Б.з. Крім Б.з., у культурі розповсюджені Б. амурський, венгерський, волосяний, гіацинтовий, китайський та ін. Походить Б. з Балканського півострова. В Україні вирощують як декоративну рослину. Б.з. розповсюджений по всій території Європи, росте у парках, садах і біля житла. ЛРС є квітки, листя, кора, бруньки і плоди. Бруньки збирають у період їх набухання, суцвіття — у період бутонізації разом з пагонами, зв’язують у пучки, сушать у тіні або у сушарках при температурі 40–60 °С, розсипають тонким шаром. Кору заготовляють у період сокоруху з молодих стебелів.

Спірея японська – декоративний чагарник, який досить часто зустрічається на всій північній півкулі. Цю рослину заводить багато хто з новачків, спокушені простотою догляду за нею. Часто можна зустріти спірею японську в декоративних композиціях, де вона чудово вписується в квітковий ансамбль з багатьма іншими рослинами. Особливу увагу чагарник привертає до себе в середині літа, коли цвітуть основні його сорти. Ця рослина відмінно підходить як для досвідчених квітникарів, так і для початківців.