Кабінет Міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Навчально науковий інститут лісового та садово-паркового господарства

Факультет садово-паркового господарства та ландшафтної архітектури

Кафедра Ландшафтної Архітектури

та Садово-Паркового Господарства

Курсовий проект з дисципліни «Садово-паркове будівництво»

на тему

«Проект озеленення Боярського коледжу екології та природних ресурсів НУБіП України»

Виконав: студент 2 групи 4 курсу

Самсонов Ю.В.

Керівник : Суханова О.А.

Київ - 2014

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика природних умов об’єкту досліджень

1. . Місце знаходження об’єкту проектування

1.2.Кліматичні та мікрокліматичні умови району досліджень

Розділ 2. Принципи підбору асортименту рослин

2.1. Підбір та обґрунтування асортименту рослин для різних видів насаджень (біологічні, екологічні властивості та дотримання нормативів)

2.2. Види садивного матеріалу який використовуватиметься при озелененні

2.3. Догляд за різними видами насаджень

Розділ 3. Інженерна підготовка території об’єкту планування

3.1. Влаштування систем освітлення

Розділ 4. Влаштування доріжок та втановлення МАФ

4.1. Влаштування доріжок, доріг, майданчиків

4.2. Малі архітектурні форми (типи, матеріали та конструкції)

напрямок і з позитивного фактора стає негативним: насадження старіють, розпадаються, руйнуються гинуть.

В залежності від обставин розпад насаджень має різні масштаби і швидкість. Для міських насаджень характерні такі його особливості, як не минущість і необоротність, оскільки навколишнє середовище є екологія міста не створюють умов для природного поновлення основних елементів насадження – дерев і чагарників.

Розділ 1. Характеристика природних умов об’єкту досліджень

1.1. Місце знаходження об’єкту проектування

Територія, яку ми обрали має площу 217828 м² . Існуючі насадження знаходяться у задовільному стані і не потребують заходів що до їх відновлення чи видалення. На території ростуть такі види як Гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), Береза повисла (Betula pendula Roth.), Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L), В`яз шорсткий (Ulmus glabra Huds.), Ялина звичайна (Picea abies (L.) Karst) , Дуб звичайний (Quercus rubra L.). Всі ці види зростають у змішаних масивах з північного та західного боку ділянки.

1.2.Кліматичні та мікрокліматичні умови району досліджень

Територія Українського Полісся є південною частиною Поліської низовини з середніми висотами 150-200 м. Найвищим (до 315 м) тут є Словечансько-Овруцький кряж. Площа Українського Полісся становить близько 10 млн. га, протяжність - 760 км, а ширина з півночі на південь - 30 км. За останні століття співвідношення природних типів рослинності та культурфітоценозів докорінно змінилося на користь останніх і сягнуло приблизно 50 х 50%. Лісові насадження вирубані для отримання деревини чи розширення орних угідь, сінокосів, пасовищ. Осушено значні площі заболочених територій для їх сільсько­господарського використання.

Близько 40% території Полісся займають лісові насадження, з яких понад 57% є сосновими, 20% - дубовими, 10% - березовими, 6% - з вільхи чорної та ін.

На території Полісся сосна звичайна утворює продуктивні високо­бонітетні чисті чи змішані з листяними видами ліси, що є найпоширенішими в Україні. Склад, структуру та продуктивність соснових насаджень визна­чають орографічні умови місцевості, тип грунтів та ступінь зволоження. За класифікацією Алексєєва-Погребняка соснові насадження поділено за трофністю на бори, субори та сугруди, а за вологістю - на сухі, свіжі, вологі, сирі та мокрі.

Соснові деревостани з викривленими сучкуватими стовбурами в сухих борах, сформованих на горбах з глибокими грунтовими водами та слабопідзолистими грунтами, ростуть за низьким ІV-V класом бонітету. Трав'янистий ярус утворюють тонконіг сизий, цмин пісковий, нечуйвітер волохатенький, чебрець повзучий, зозулин льон звичайний та інші.

Свіжі бори широко розповсюджені на схилах підвищень на середньо­підзолистих грунтах з грунтовими водами до 1,5 м. Високопродуктивні соснові деревостани, що ростуть за І-II класом бонітету, формуються за участю берези повислої. Чагарниковий ярус утворюють ялівець звичайний, крушина ламка, бруслина бородавчаста, види шипшини, глоду та ін., а також реліктова рослина - рододендрон жовтий. Він росте на Поліссі з дольодовикового періоду та зберігся лишень на території водозабору рік Південного Случа та Уборті. Чагарничковий ярус формують чорниця звичайна, брусниця звичайна, верес звичайний. До складу трав'янистого ярусу належать цмин пісковий, чебрець повзучий, куничник наземний, орляк звичайний та злакові види. У наземному вкритті поширені мохи - плевроцій Шребера, дікран віниковий, зозулин льон звичайний. Свіжі бори належать до групи асоціацій - сосняки зеленомохові.

Менш поширені вологі бори, сформовані на надмірно зволожених піщаних грунтах рівнинних територій. В підліску рідко ростуть горобина звичайна, крушина ламка, верба козяча. Чагарничково-трав'янистий ярус формують чорниця звичайна, брусниця звичайна, верес звичайний, багно звичайне, ожика волосиста та злакові види. Моховий ярус утворюють політрихум звичайний з незначною часткою плевроція Шребера та сфагнових мохів

Сирі бори сформувалися на торфових грунтах, що трапляються на понижених територіях та окраїнах боліт. Чагарничково-трав'янистий ярус утворюють чорниця звичайна, буяхи, журавлина болотна, багно звичайне, пухівка піхвова та росички. Уназемному вкритті широко розповсюджені сфагнові мохи. Сирі бори належать до групи асоціацій - сосняки сфагнові.

Субори та сугрудки на Українському Поліссі займають практично половину усієї покритої лісом площі.

Субори, сформовані на дерново-підзолистих супіщаних грунтах, на Поліссі займають близько 45 % території. Чагарниковий ярус утворюють горобина звичайна, ялівець звичайний, бузина чорна, бруслина бородавчаста, крушина ламка, види глоду, верби та ін. До чагарничково-трав'янистого ярусу належать чорниця звичайна, брусниця звичайна, чебрець повзучий, буквиця лікарська, грушанка круглолиcта, ожика лісова, осоки, молінія голуба, куничник наземний.

Грудові типи лісу, сформовані на супіщаних дерново-пыдзолистих та суглинкових сірих опідзолених грунтах, на Поліссі трапляються рыдше одно- чи двоярусні деревостани формує дуб звичайний, за участю ясена звичайного, клена гостролистого, липи серцелистої та граба звичайного. Чагарниковий ярус формують ліщина звичайна, бузина чорна, бруслина європейська, крушина ламка, види глоду та свидини. Трав'янистий ярус характеризується широким флористичним складом - конвалія звичайна, купина багатоквіткова, підлісник європейський, перестріч гайовий, чистець лісовий, веснівка дволиста, підмаренник запашний, кислиця звичайна, зірочник лісовий та весняні ефемероїди.

Смерекові ліси на півночі Полісся як елементи інтразональної рослин­ності займають острівні місцезростання.

На Поліссі дуже поширені вільхові деревостани, сформовані на надмірно зволожених торф'янисто-болотних грунтах. У цих умовах вільха чорна формує високопродуктивні деревостани І-І^а класу бонітету. Чагарниковий ярус сформований з крушини ламкої, горобини звичайної, видів верб та ожини. Трав'янисто-моховий ярус сформований з фіалки болотної, кропиви дводомної, видів осок, куничника, герані, щитника та зелених мохів.

На Поліссі на торф'янистих, піщаних та дерново-підзолистих грунтах ростуть чисті чи змішані одноярусні березові деревостани, сформовані березами повислою та пухнастою, І-ІІ класу бонітету. Чагарничково-­трав'янистий ярус утворюють верес звичайний, щитник остистий, злакові види та зелені мохи.

Деревостан формує бук лісовий, що росте за ІІ-ІІІ класом бонітету.

Позаярусну рослинність представляє плющ звичайний. Чагарниковий ярус утворюють ряд видів - бруслина бородавчаста, ліщина звичайна, бузина чорна, калина звичайна, свидини біла та криваво-червона, малина звичайна, ожина сиза, вовчеягідник звичайний та ін. Трав'янистий ярус утворюють підмаренник запашний, переліска багаторічна, копитняк європейський, яглиця звичайна, підлісник європейський, осока лісова та ін.

В районі Києва, за даними багаторічних спостережень, середня температура повітря найтеплішого місяця (липня) становить 19⁰ С, найхолоднішого (січня) - -6⁰ С. Бувають роки, коли температура відхиляється від цього рівня. Мінімальна температура, яка була зареєстрована в Києві, -35⁰С. Опадів випадає досить багато - кількість опа­дів за вегетаційний період 421-461 мм, а за рік 579-629 мм,. Найбільше опадів випадає в теплу пору року, коли над нашою територією дмуть вологі західні вітри. Найменше - взимку, коли панують сухі, холодні східні та південно-східні вітри. Середня швидкість вітру в умовах Боярської Лісодоослідної станції становить 2.1 м/с.

Початком осені вважають день, коли добові температури становлять менше 10⁰ С, (29 вересня - 7 жовтня). Перша половина осені суха і тепла, особливо вересень. Похмура, з дощами погода наступає в кінці жовтня. Закінчується осінь 19-25 листопада. Стійкий сніговий покрив встановлюється в грудні. Сніг лежить в середньому 90-95 днів. Середня висота снігового покриву 15-20 см. За початок весни береться дата перевищення середньодобової температури повітря 0⁰ С (15-20 березня), кінець наступає 15-20 травня. Весна продовжується біля двох місяців. Cума температур за вегетаційний період, тривалість якого в середньому 155-165 днів - 2380-2440°С Літо починається в кінці травня, коли середньодобова температура повітря більше 15⁰ C, і закінчується на початку вересня, тривалість без морозного періоду 165.Відносна вологість цього періоду становить 60-75%. Середні місячні температури всіх літніх місяців перевищують 18⁰ С, максимальні температури в липні і серпні досягають 39⁰ С.

Розділ 2. Принципи підбору асортименту рослин