Високоосвічений

Пристрасний

Обдарований

Чутливий

Вразливий

Іронічний

Завдання для самоконтролю

• Знайдіть у тексті цитати, що характеризують ліричну героїню як «молоду шляхетну особу»; кокетливу жінку, напівдорослу-напівдитину, закохану.

• Чому твір починається запитанням «Хто?»

• Які асоціації викликає у свідомості ліричного героя образ дівчини? («Лоша», «випещена в неволі птиця», «чорняве курчатко», «одаліска», «зоряна гадюка»)

• Знайдіть у творі використані автором прийоми іронії. («Чорняве курчатко налякане: зненацька уриває, короткі знічені скрики: воно плаче за своєю мамцею, досвідченою квочкою»)

• Дослідіть, які кольори переважають в описах, що створюють настрій, враження? (Фіолетовий, рожевий, сірий, темний, опалевий, чорний та ін. - залежно від настрою)

• Знайдіть слухові, тактильні та інші образи, з'ясуйте їх роль. (Короткий смішок, прохолодна розмова, підбори вистукують пустку тощо)

• Знайдіть описи гами почуттів ліричного героя. (Можливо, поява «її» — зародження почуттів — вагання — переживання її хвороби — докори сумління через дружину — взаємність — розлука — згасання почуттів.)

• Знайдіть приклади використання «потоку свідомості», елементів пародій­ності, інтертекстуальність.

• Дайте визначення понять: «потік свідомості», «есе», «алюзія», «ремінісценція», «інтертекстуальність», «пародія», «іронія».

Робота зі словником літературознавчих термінів

«Потік свідомості» — один із провідних прийомів літератури модернізму. Термін належить американському філософу В. Джеймсу, який уважав, що сві­домість — це потік, ріка, у якій думки, переживання, асоціації, спогади постійно перебивають одне одного й «нелогічно», спонтанно перетинаються. «Потік свідомості» в художній літературі є екстремальною формою внутрішнього мо­нологу, яка (часто за допомогою прийому монтажу) імітує безпосередню передачу хаотичного процесу внутрішнього мовлення людини.

Есе (франц. спроба) — нарис у галузі літературної критики, публіцистики тощо, який поєднує підкреслено індивідуальну позицію автора з вільним, ча­сто парадоксальним трактуванням проблеми (теми). Вирізняється вишуканою формою і передає суб'єктивні враження автора від мистецького твору.

Алюзія (лат. жарт, натяк) — риторичний прийом натяку на загальновідо­мий історичний, літературний чи побутовий факт у художньому творі.

Ремінісценція (лат. спогад) — відгомін у художньому творі якихось мотивів, образів, деталей із відомого твору іншого автора; мелодії якогось іншого музичного твору.

Інтертекстуальність — використання автором текстів, цитат із літера­турних творів різних епох і народів, часто мовою оригіналу.

Пародійність, пародія — сатиричне, іронічне наслідування кого- або чого- небудь.

Іронічність, іронія — тонке, приховане глузування; художній засіб, у яко­му зовнішня форма вислову суперечить змісту.

Очікувані результати.

Студенти:

• називають світоглядні та естетичні позиції Дж.Джойса (звернення до внутрішньої дисгармонії особистості та її бажання знайти гармонію з самим собою, оточуючим світом);

• ілюстрють прикладами з тексту психологічного есе “Джакомо Джойс” характерні риси поетики Джойса;

• досліджують на прикладі ліричної мініатюри “Джакомо Джойс” засоби відтворення вільного потоку спогадів та асоціацій;

• визначають жанр твору.