Час народження

Загалом вважається, що тривалість вагітності дорівнює 280 добам, або 40 тижням, від початку останньої менструації, а ще точніше 266 добам, або 38 тижням, після запліднення. Для жінок із регулярними 28-добовими менструальними циклами цей метод вираховування є доволі точним, але якщо цикли нерегулярні, то можуть бути суттєві помилки. Треба пам’ятати, що час між овуляцією і наступною менструальною кровотечею є постійним (14 ± 1 доба), але час між овуляцією та попередньою менструацією дуже варіабельний. Додаткове ускладнення виникає, коли жінка має кровотечу приблизно через 14 днів після запліднення у зв’язку з ерозивною активністю імплантованого бластоциста, яка виникає в наслідок збільшення кровообігу в лакунарних просторах. Отже, очевидно, що день пологів не завжди легко визначити. Загалом більшість плодів народжується у проміжку 10-14 діб від вирахованого терміну. Плоди, які народжуються значно раніше, вважають незрілими, а ті, що народилися пізніше, – перезрілими⁸⁶.

Поява близнюків

Близнюки народжуються один раз на 80 вагітностей. Шанси мати двійню зростають, якщо у родині вже були близнюки.

1. Дизиготні близнюки

Дизиготні близнюки (двояйцеві) народжуються з двох яйцеклітин, запліднених двома сперматозоїдами. Кожен із двояйцевих близнюків має свою плаценту. Ці близнюки можуть бути однієї або різної статі. Частота їх появи становить 7-11 на 1000 пологів, зростаючи зі збільшенням віку матері. Оскільки обидві зиготи мають різний генетичний склад, подібність таких близнюків не більша, ніж подібність звичайних братів чи сестер. Обидві зиготи імплантуються в матці індивідуально, у кожної розвивається власна плацента, власний амніон і власний хоріон. Іноді обидві плаценти розташовані так близько, що відбувається їх злиття. Відповідно оболонки можуть також контактувати і злитися.

2. Монозиготні близнюки

Монозиготні близнюки (однояйцеві). Цей тип близнюків розвивається з однієї заплідненої яйцеклітини. Вони називаються монозиготними або ідентичними близнюками. Монозиготні близнюки народжуються з частотою 3-4 на 1000 вагітностей як наслідок розщеплення зародка на різних стадіях розвитку. Вважають, що найбільш ранні розщеплення можуть статися на двоклітинній стадії. Після такого розщеплення утворюються дві окремі зиготи. Обидва бластоцисти імплантуються окремо, кожний ембріон має власні плаценту і хоріон.

У рідких випадках розщеплення зародків відбувається на стадії двошарового зародкового диска, перед появою первинної смужки. Такий тип розщеплення призводить до утворення близнюків з єдиними плацентою, хоріоном та амніоном. Хоча близнюки мають спільну плаценту, кровопостачання кожного з них є зазвичай добре збалансованим.

Хоча трійня розвивається достатньо рідко (1 на 7600 вагітностей), а народження чотирьох, п’яти і більше близнюків трапляється ще рідше, останніми роками народження множинних близнюків, наприклад шістьох, почастішало і стосується жінок, які для стимулювання овуляції використовували гонадотропіни.

Викидень та аномальні зародки

Викиднем називається закінчення вагітності до 28 тижня. Це трапляється раз на п’ять вагітностей. Більшість викиднів стається протягом перших 12-ти тижнів вагітності, отож іноді жінка навіть і не знає, що вона вагітна. Причина – неправильний розвиток плідного яйця. Кровотеча з вагіни – перша ознака, але якщо негайно викликати лікаря та лягти у ліжко, то є можливим не втратити дитини.

Частота виникнення аномальних зародків точно невідома, оскільки вони за звичай гинуть на ранніх етапах вагітності (через два-три тижні після запліднення), перш ніж жінка зрозуміє, що вона вагітна, і тому не реєструються. Вважають, що приблизно 50% усіх вагітностей закінчуються спонтанними абортами і половина останніх зумовлена хромосомними аномаліями. Ці аборти служать природним засобом відбраковування ембріонів з дефектами і цим сприяють зменшенню появи вроджених вад. Без цього феномена приблизно 12%, замість реальних 2-3%, усіх дітей мали б уроджені вади (INF).