Зачаття та ембріологія

В цій частині нашого курсу ми розглянемо деякі етичні питання пов’язані із ранніми етапами розвитку людського життя, життя котре вже від самого початку і до кінця своєї земної мандрівки є у особистісному відношенні з Богом і тому є гідним щоб бути переданим, прийнятим, вислуханим, про яке слід подбати та оберігати з відповідальністю.

Для розгляду цих тематик ми перш за все звернемо нашу увагу на основні елементи ембріології та фізіології розвитку нового життя, але мусимо зрозуміти також, якою є онтологічна дійсність ембріону та сенсу людської прокреації. Щойно тоді ми зможемо оцінити етичні аспекти біомедичних втручань стосовно передання життя та стосовно народження людини, а в особливий спосіб пренатального діагнозу та терапії, аборту та штучного запліднення.

Про плідність чоловіка і жінки

Не кожна статева близькість веде до вагітності. Так буває тому, що зачаття може відбутися тільки за умови близькості у певні дні менструального циклу жінки, а саме, у так звані плідні дні.

Тільки за умови зустрічі яйцеклітини і сперматозоїда може відбутися запліднення. На відміну від чоловіка, у якого статеві залози постійно продукують здатні до запліднення сперматозоїди, із яйника жінки здатна до запліднення яйцеклітина вивільняється тільки один раз у менструальному циклі. Цю подію називають овуляцією. Після овуляції яйцеклітина залишається придатною до запліднення лише 12 годин. Якщо протягом цього часу вона не зустрінеться зі сперматозоїдом, то загине. Тоді запліднення стає можливим знову аж у наступному менструальному циклі.

Для настання вагітності сперматозоїди, які потрапляють в тіло жінки при еякуляті, мусять пройти довгий шлях, щоби дістатися до яйцеклітини. Сперматозоїди мандрують з піхви через шийку матки і її порожнину, щоби у матковій трубі зустріти яйцеклітину. Цей шлях закритий для них у неплідні дні циклу.

В’язкий, мутний слизовий “корок” (шийковий слиз), що утворюється в шийці матки, закриває доступ до її порожнини. Тому сперматозоїди не можуть туди проникнути і залишаються в піхві. Оскільки вони не переносять кислого середовища, то через короткий час гинуть (від 4 до 8 годин).

За кілька днів до овуляції середовище в шийці матки змінюється: розчиняється слизовий корок, слиз робиться рідшим, водянистішим, кількість його значно зростає, він стає прохідним для сперматозоїдів. Дорога для сперматозоїдів вільна і вони можуть мандрувати крізь шийку матки. В цьому середовищі сперматозоїди знаходять ідеальні умови для життя, оскільки слиз багатий цукрами, солями та білковими речовинами. Звідти вони черпають потрібну енергію для мандрівки до маткової труби, де відбувається запліднення. В криптах шийки матки, де утворюється слиз, сперматозоїди залишаються здатними до запліднення протягом кількох днів, тобто можуть в тілі жінки дочекатися овуляції.

Початок нового життя: від запліднення до четвертого тижня

1. Овуляція

Протягом днів, що передують овуляції, граафовий фолікул швидко збільшується в розмірах під впливом FSH фолікулостимулюючого гормону та LH лютеніїзуючого гормону і досягає 15 мм у діаметрі⁸³. Десь близько 14 дня менструального циклу готова яйцеклітина виходить з яєчника і тоді виникає можливість запліднення. Яйцеклітина захоплюється фімбріями на кінці фаллопієвої труби і втягується в неї. Яйцеклітина може прожити 12 годин, і якщо не запліднюється, то виходить через піхву разом зі слизовою матки під час наступних місячних.

У деяких жінок овуляція супроводжується незначним болем, відомим як серединний біль, оскільки цей процес відбувається приблизно на середині менструального циклу. Овуляція також супроводжується підвищенням базальної (ректальної) температури, за чим можна стежити і в такий спосіб визначати момент, коли відбувається звільнення ооцита. У деяких жінок внаслідок зниження концентрації гонадотропінів овуляція не відбувається. У таких випадках уведенням стимуляторів звільнення гонадотропінів можна викликати овуляцію. Хоча такі ліки достатньо ефективні, вони часто викликають множинну овуляцію, тому ризик багатоплідної вагітності у таких жінок є у 10 разів вищим порівняно з цим показником у загальній популяції.