Український Католицький Університет

Ігор Бойко

БІОЕТИКА

Для приватного вжитку студентів IV курсу

Українського Католицького Університету

Львів 2003

Вступ

Що таке біоетика?

Етичні роздуми на тему цінності, якою є життя людини, з самого початку супроводжували християнство. Тематичний обсяг цієї проблематики у значній мірі збільшився завдяки швидкому прогресу біомедичних наук, який ознаменував особливо другу половину XX ст. Розшифрування геному людини, генна терапія, клонування тварин, можливість клонування людини, штучна зміна статі, екстракорпоральне запліднення, лікування з використанням ембріональної тканини, евтаназія, трансплантація органів, застосування трансгенних рослин для харчових цілей – це неповний перелік нових проблем, які потребують усвідомлення з біоетичних позицій. Цей розвиток супроводжується виникненням у кінці сімдесятих років минулого століття нової галузі етики, названої біоетикою.

Вперше термін біоетика ввів у 1971 році американський онколог Ренсселер Поттер з метою виокремлення вчення про моральність людської поведінки з біологічно-медичної галузі та інших соціально-орієнтованих наук про життя. Ця дисципліна, за твердженням фахівців, опрацьовує методологію прийняття рішень, відповідних до соціальної, медичної, психологічної та історичної точок зору.

Біоетика – це наука, що вивчає та аналізує моральність людських дій в біологічно-медичній галузі та в охороні здоров’я, стосовно її відповідності моральним нормам і вартостям¹.

Біоетика, яка зараз набуває статусу прикладної науки, запроваджується як дисципліна у вищих навчальних закладах. Студенти-медики та фармацевти, лікарі-організатори, слухачі циклів підвищеної кваліфікації вивчають загальні питання біоетики та способи вирішення проблем, а також питання вартості життя людини, яке починиється з моменту запліднення, включаючи в собі: святість, гідність, недоторканість, відповідальність за життя людини та його охорону, адміністрацію людського життя та неморальність маніпуляції ним.

Однією з головних та гостро-актуальних тем біоетики є аборт, тому розглядається біологічний і антропологічний статуси людського ембріону. Крім питання самогубств, необхідної оборони, кари смерті, ведуться серйозні дискусії навколо евтаназії, як злочинної практики. Значна увага звертається на природні методи планування сім’ї та засудження практики вживання контрацептивних засобів. Не менш болючими і складними є питання біоетики в хірургічній практиці, зокрема при трансплантації, штучному заплідненні і, можливому клонуванні. Всі ці біоетичні теми пов’язані із життям людини, ми будемо спільно розглядати на наших лекціях.

Безперечно, утвердження засад біоетики внесе відповідну частку в реалізацію заходів щодо розвитку духовності, підвищення моралі та формування здорового способу життя громадян.

Народження біоетики

Контекст у якому виникає біоетика, у другій половині ХХ століття, можемо охарактеризувати різними соціальними та культурними феноменами, які назагал зводяться до трьох: 1) швидкий прогрес біомедичних наук; 2) зростаюче усвідомлення факту існування незаперечних прав людини: як наприклад, право на справедливість, яке грунтується на гідності особи, ще перед тим, як бути визнаним цивільним правом; 3) необхідність переосмислення зв’язку між людиною та зовнішнім середовищем.