5.Організація робіт з використанням привода.

Привід встановлюється на фундаменті і з’єднується втулково-пальцевою муфтою з ведучим валом механізму.

Після перевірки наявності в редукторі масла, заземлення корпусу та натягу пасів необхідно вручну прокантувати вал електродвигуна і впевнитись в справності роботи вузлів привода. Далі необхідно закріпити огородження і підключити живлення електродвигуна. Керування приводом здійснюється оператором з пульту керування. Через 6 тисяч годин (норма) роботи масло в редукторі підлягає заміні на нове з обов’язковою промивкою редуктора.

Перевірку рівня масла в редукторі проводити щотижневою.

Попадання масла на пас передачі не допускається.

6.Очікувані техніко-економічні показники

Використання приводу дозволяє механізувати ряд виробничих процесів, підвищити продуктивність праці та стабілізувати ритм виробництва.

Комплексні техніко-економічні показники при виконанні курсового проекту не визначались, але для їх поліпшення в проекті використовувались наступні заходи:

• Для підвищення ККД привода в ньому використані підшипники кочення;

• Колесам великого діаметра надана полегшена форма;

• Коробчасті конструкції деталей виконані з мінімальною допустимою товщиною стінок та підсилені ребрами жорсткості;

• Для зубчастих коліс використана термообробка;

• Усі розміри деталей визначені згідно рядів переважних чисел і максимально уніфіковані;

• Максимально використані стандартні деталі;

• Передачі запроектовані з підвищеною точністю;

• Для змащування ЗП та підшипників використовується масло з протизносною присадкою.

7. Рівень стандартизації та уніфікації.

У приладі максимально використані стандартні вироби: електродвигун, паси, підшипники, шпонки, штифти, болти, гвинти, шайби, гайки, ущільнення, масло зливні пробки та інше.

Для розроблення привода рівні стандартизації та уніфікації є достатньо високими. Наприклад: для спроектованого редуктора коефіцієнт стандартизації

Кс=А/Б=0,96, де А – число стандартних деталей, Б – загальне число деталей в редукторі. A=126, Б=132.

Максимально також уніфіковані посадки та використання марки матеріалів.

8.Різне.

В корпус редуктора заливати масло ТАП-15.

Література:

1. Приклади розрахунку механічних передач та їх елементів: Методичні вказівки до разрухунково-графічних робіт з курсу «Основи конструювання машин» для студентів машинобудівних спеціальностей усіх форм навчання (Уклад.: В.А. Стадник, А.К. Скуратівський. – К.: КПІ, 1992-68 с.

2. Розрахунок та конструювання зубчастих передач: Методичні вказівки до разрухунково-графічних робіт з курсу «Основи конструювання машин» для студентів машинобудівних спеціальностей усіх форм навчання (Уклад.: В.А. Стадник, А.К. Скуратівський. – К.: ІВЦ Видавництво «Політехнік», 2003 – 104 с.

3. Розрахунок та конструювання валів. Вибір підшипників кочення за динамічною вантажопідйомністю. Методичні вказівки до разрахунково-графічних робіт з курсу «Основи конструювання машин» для студентів машинобудівних спеціальностей усіх форм навчання (Уклад.: В.А. Стадник, А.К. Скуратівський. – К.: ІВЦ Видавництво «Політехнік»,2004 – 108 с.

4. Павлине П.В. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. – К.: Вища шк.., 1993 -556 с.

5. Киркач Н.В., Баласанян Р.А.: Расчет и проектирование деталей машин. – Харьков: Основа, 1991 – 257 с.

6. Баласанян Р.А. Атлас деталей машин: Навчальний посібник для технічних вузів. – Х.: Основа, 1996 – 256 с.