Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kursova_ukr_mova3.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
161.47 Кб
Скачать

6.2. Результати дослідження і їх психологічний аналіз

В результаті того, що випробовувані з середніми показниками  экстра- інтроверсії відсіялися, залишилася вибірка з 101 чол., з яких були виділені 2групи: 1.Інтроверти (значення за шкалою экстра- інтроверсія менше або дорівнює 10 балам) - 43 чол.; 2.екстраверти (значення за шкалою икстра-інтроверсія більше або дорівнює 13 балам) - 58 чол. Для кожної групи розраховані середні показники вираженості  симптомів емоційного вигорання заметодикою В.В. Бойко (таблиця1). Таблиця 1 Середні показники вираженості симптомів за методикою В.В. Бойко  в групах №1 і №2

фаза

напруження

резистенція

виснаження

симптом

Переживання психотравмуючих

обставин.

Незадоволення собою

Загнанність в клітину

Тривога та депресія

Неадекватне емоційне реагування

Емоційнно – моральна

дезорієнтація

Розширення сфери економії емоцій

Редукція професійних

обв’язків

Симптом емоційного

дефіциту

Емоційна

усутність

Деперсоналізація

Психосоматичні порушення

Група№1 №1

9,1

11,2

14,8

13,6

21,1

14,4

13,6

19,5

14

14,7

12,5

10,1

Група№2 №2 №2

5,7

6,9

10,5

5,8

16,8

13,8

8,4

13,5

9,4

9,9

7,9

5,3

При розрахунку середніх показників вираженостісимптомів  емоційного вигорання за методикою В.В. Бойко в групах №1 і №2 отримані наступні значення.

У групі №1 (інтроверти) середні показники у фазі напруги по симптомах  "переживання психотравмуючих обставин","незадоволення собою",  "загнаність в клітину", "тривога і депресія" відповідно дорівнюють 9,1; 11,2; 14,8 і 13,6балам, 

а в групі №2 (екстраверти) середні показникивідповідно дорівнюють 5,7; 6,9; 10,5 і 5,8 балів.

У фазі резистенции в групі №1 (інтроверти) середні показники по симптомах "неадекватне емоційнереагування",  "емоційно - моральна дезорієнтація","розширення сфери економії емоцій" і  "редукція професійних обов'язків" відповідно до порядку названих симптомів дорівнюють 21,1; 14,4; 13,6 і 19,5 балам, а вгрупі №2 (екстраверти) середні показники відповідно дорівнюють 16,8;

13,8; 8,4 і 13,5 балам.

І остання фаза - виснаження. По симптомах цієї фази вгрупах виявлені наступні середні показники: "симптом емоційного дефіциту" : група №1 - 14, а група №2 - 9,4 балу; "емоційна усунутість": група №1 - 14,7, а група №2 - 9,9 балу; "деперсоналізація": група №1 - 12,5, а група №2 - 7,9 балу . і"психосоматичні порушення": група №1 - 10,1, а група №2 -5,3 балу.

Вираженість середніх показників симптомів в усіх трьох фазах  емоційного вигорання з метою виявлення і порівняння рівня їх  сформованості в групах №1 і №2представлена на мал. 1 - 3.

Мал. 1. Середні показники вираженості симптомів фазинапруги в групах  №1 і №2

У фазі напруги усі чотири симптоми значною мірою більше виражені  у випробовуваних групи №1 (інтроверти).

Окрім переживання психотравмуючих обставин інші три симптоми  знаходяться на стадії формування. Це проявляється в невдоволенні  собою, переживанні труднощів, стані безвиході, розчаруваннях в  професії і тривогах. На відміну від цього, в групі екстравертів на стадії формування знаходиться лише один симптом -загнаність в клітину, але середній показник в цілому не ийтак  високий, як у інтровертів. Тому можна говорити, що екстраверти так само можуть переживати відчуття безвиході, але в значно  меншому ступені і рідше, ніж інтроверти.

Мал. 2. Середні показники вираженості симптомів фазир езистенціїв  групах №1 і №2

У групах інтровертів і екстравертів симптом "неадекватне емоційне  виборче реагування" склався, але його середній показник в групі  інтровертів вищий, ніж в групі экстравертів. У зв'язку з цим можна  говорити, що і інтроверти і экстраверты можуть проявляти  неадекватні емоційні реакції, діяти за принципом "хочу - не хочу", але у інтровертів це виражено більшою мірою.

Симптом "емоційно - моральна дезорієнтація" у інтровертів і екстравертів знаходиться на  стадії формування, тобто ті а інші можуть іноді розділяти людей на  хороших і поганих.

Симптом "розширення сфери економії емоцій" у інтровертів  знаходиться на стадії формування, а у екстравертів цей симптом не  склався. Тобто на відміну від екстравертів, інтроверти частіше здатні  економити емоції на роботі і зриватися удома.

Редукція професійних обов'язків. У інтровертів цей симптом склався,  а у екстравертів - на стадії формування. Таким чином можна говорити про те,  що інтроверти в значно більшому ступені намагаються йти від  обов'язків, що вимагають емоційних витрат.

Мал. 3. Середні показники вираженості симптомів фази виснаження  в групах №1 і №2

У фазі виснаження усі чотири симптоми у інтровертів знаходяться  на стадії формування, на відміну від цього у екстравертів жоден з  симптомів не склався.

У наслідок цього, на відміну від екстраверів, інтроверти можуть  відчувати деяку втрату професійних здібностей,бути образливими,  вередливими.намагаються захиститися від прояву емоцій, в реакціях  част-густо не проявляють почуттів, втрачають інтерес до людей. У інтровертів можуть проявлятися психосоматичні порушення:  поганий настрій, безсоння, судинні реакції,загострення хронічних  захворювань.

Таким чином, порівняння рівня сформованості симптомів в усіх  трьох фазах емоційного вигорання за допомогою середніх показників  дозволяє зробити висновок, який полягає в тому, що більшість  симптомів у інтровертів знаходяться на стадії формування, а у  екстравертів більшість симптомів СЭВ не склалися.

Далі для обох груп розраховані середні показники вираженості  симптомів емоційного вигорання по опитувачу психічного вигорання  (В.О. Орел, І.Г. Сенін) (таблиця. 2).

Таблиця 2 Середні показники в групах №1 і №2 по опитувачу психічного  вигорання (В.О. Орел, І.Г. Сенін)

симптом

Психоемоційне виснаження

деперсоналізація

самооцінка професійної эфективності

Індекс психичного вигорання

Группа №1

7,2

7,3

7,4

7,2

Группа №2

5,2

5,7

5,2

5,4

По симптомах психічного вигорання опитувача В.О. Орла,І.Г. Сеніна в групах №1 і №2 виявлені наступні середні показники.

Психоемоційне виснаження: група №1 - 7,2 і група n№ - 5,2стена.

Деперсоналізація: група №1 - 7,3 і група №2 - 5,7 стена.

Самооцінка професійної ефективності : група №1 - 7,4 і група №2 - 5,2 стена.

Індекс психічного вигорання : група №1 - 7,2 і група №2 - 5,4стена.

Для порівняння результатів в групах інтровертів і екстравертів на мал. 4 представлені середні показники вираженості симптомів психічного  вигорання по опитувачу В.О. Орла, І.Г. Сеніна.

Мал. 4. Середні показники психічного вигорання по опитувачу В.О. Орла,  І.Г. СенІна в групах №1 і №2

Порівняння середніх показників психічного вигорання свідчить про те, що в групі інтровертів порівняно з екстравертами,  усі показники виражені значно сильніше, що означає більше  виражене психічне вигорання.

У інтровертів частіше проявляється відчуття втоми, депресивного  настрою, небажання взаємодіяти з навколишніми людьми,  дратівливість, зниження мотивації, відсутність інтересу до  роботи.

Далі була проведена математична обробка результатів діагностики  в групах №1 і n2  за допомогою U - критеріюМанна-Уітні.

Значення Uемп і Uкр по усіх симптомах трьох фаз емоційного  вигорання (методика В.В. Бойко) представлені в таблиці.3.

Таблиця 3 Значення Uемп і Uкр за методикою В.В. Бойко

фаза

напруга

резистенція

виснаження

симптом

Переживання психотравмуючих обставин.

Незадоволення собою

Загнанність у клітину

Тривога і депресія

Неадекватне емоційнальне реагування

Емоциійно – моральна

дезорієнтація

Розширення сфери

економії емоцій

Редукція професійних

обов`язків

Симптом емоційного дефіциту

емоційна усунутість

Деперсоніфлізація

Психосоматичні порушення

Uемп

724

576,5

808,5

433

657

1168,5

685,5

564

571

668,5

628,5

395,5

Uкр

p < 0,05

1007

1007

1007

1007

1007

1007

1007

1007

1007

1007

1007

1007

p < 0,01

907

907

907

907

907

907

907

907

907

907

907

907

Рівень

значущості

0,000**

0,000**

0,002**

0,000**

0,000**

0,588

0,000**

0,000**

0,000**

0,000**

0,000**

0,000**

В результаті статистичної обробки по U - критерію Манна-Уітни показників емоційного вигорання за методикою В.В. Бойко у інтровертів і екстравертів отримані наступні статистичні дані.

По усіх симптомах фази напруги : "переживання психотравмуючих  обставин", "незадоволення собою","загнаність в клітину", "тривога і  депресія" Uемп < Uкр, що говорить про достовірність відмінностей  показників вираженості симптому в групі інтровертів і  екстравертів.

У групі інтровертів переживання психотравмуючих обставин  виражене значно вище, порівняно із співробітниками, що мають  екстравертованість. Це проявляється в тому, що співробітники з інтровертиованістбю чіткіше усвідомлюють проблеми, у них  посилюються внутрішні переживання,роздратування, невдоволення  ситуацією.

Вираженість незадоволенням собою у екстравертів і інтровертів  значною мірою різна. Більше виражені результати сформованості  симптому у інтровертів говорять про те, що на відміну від  екстравертів вони схильні засмучуватися через щонайменші невдачі,  прицьому діє механізм емоційного перенесення. Енергетика спрямовується не лише і не стільки зовні, скільки на себе.  Відбувається протиставлення себе обставинам.

У інтровертів значною мірою більше виражений стан інтелектуально - емоційного затору, безвиході, значно частіше, порівняно з  екстравертами, виникає питання"коли усе це закінчиться"?, сформовано розчарування в собі, обраній професії, в конкретному місці роботи.

Таким чином, по усіх чотирьох симптомах першої фази емоційного  вигорання (методика В.В. Бойко) відмінності в показниках  вираженості у екстравертів і інтровертів достовірні. Ці відмінності  проявляються в тому, що у інтровертів фаза напруги більше  сформована. Вони в значнішому ступені схильні до тривожного  настрою,депресивних станів, сильних переживань з незначного приводу, схильні до відходу в себе, до невдоволення ситуацією.  Це усе позначається на трудовій діяльності,оскільки

специфіка роботи має на увазі активне спілкування і взаємодію з  клієнтами.

По трьох симптомах фази резистенции : "неадекватне емоційне  реагування", "розширення сфери економії емоцій" і "редукування  професійних обов'язків" Uемп <Uкр, тобто відмінності між  результатами, що свідчать про розвиток цих симптомів у  екстравертів і інтровертів, достовірні.

Відмінності свідчать про те, що інтровертвані співробітники  більше схильні не відчувати різниці у своїх реакціях : на одних подіях  вони економлять емоції, на інших надмірно їх витрачають, діють  часто імпульсивно.Інтроверти в значної мірі частіше економлять емоції на роботі,з друзями. Їх тривожний  стан виливається частіше в домашньому колі, в звичній обстановці.

У прагненні до стабілізації емоційного фону, зниженню тривоги  інтроверти більше схильні до спроб спрощувати, скорочувати або  полегшувати професійні обов'язки,особливо ті, які пов'язані з  великими емоційними витратами.

По симптому "емоційно-моральна дезорганізація" Uемп> Uкр. На відміну від виявлених в  попередніх симптомах достовірних відмінностей, по цьому симптому достовірність відмінностей між екстравертами і інтровертами не  доведена. Це означає, що розділення клієнтів на хороших і поганих  у екстравертів і інтровертів виражено однаковою мірою.

Таким чином, статистично доведена достовірність відмінностей в  симптомах "неадекватне емоційне реагування", "розширення сфери  економії емоцій","редукування професійних обов'язків". По симптому "емоційно-моральна дезорганізація" достовірністьвідмінностей не  доведена.

Інтроверто співробітники більше схильні до перепадів настрою,  залежніші від дрібниць, частіше діють по внутрішніх поривах, в  значно більшому ступені готові приховувати свій стан від колег і  друзів, але розрядка відбувається удома в звичній обстановці. У  зв'язку з великою внутрішньою напругою їм важко виконувати професійні обов'язки, вони намагаються уникати ситуацій, що  вимагають емоційних витрат.

Наприклад, інтроверттований співробітник частіше не пояснює  клієнтові своє бачення ситуації, не обговорює з клієнтом те, що хоче  зробити, а просто робить. В результаті частенько виникає  непорозуміння з боку клієнта,а у разі неспівпадання думок - невдоволення. Але тут необхідно відмітити, що не дивлячись на  значно більше виражену економію емоцій у інтровертів, усі співробітники (і інтроверти і екстраверті) схильні ділити клієнтів на  хороших і поганих однаковою мірою.

По усіх чотирьох симптомах фази виснаження :

"емоційний дефіцит", "емоційна усунутість","деперсоналізація",  "вегетативні і психосоматичніпорушення" Uемп < Uкр, відмінності в  результатах вираженості симптому у екстравертів і інтровертів достовірні. Симптом емоційного дефіциту значною мірою більше  сформований у інтровертів. Вони глибше усвідомлюють зміни,  розуміють деяку втрату професійнихздібностей, можуть бути  образливими і вередливими.

Емоційна усунутість більше виражена у інтровертів. Вони намагаються виключити емоції з сфери діяльності,намагаються  не хвилюватися і не відгукуватися на емоційні події.

Симптом особової усунутості (деперсоналізація) у інтровертів  сформований значною мірою вище. Це означає, що порівняно з  екстравертами вони схильні до втрати інтересу до людей, їх обтяжує  присутність людей, їхпроблеми, їх потреби. Клієнти сприймаються  ними якоб'єкт для маніпуляцій. Їм здається, що робота з людьми не  цікава, не представляє соціальній цінності.

Симптом психовегетативних і психосоматичних порушень так само,  як і більшість попередніх, більше виражений у інтровертів. Часто  одна думка про те, що їм требаспілкуватися з клієнтами викликає  поганий настрій,погані асоціації, безсоння, судинні реакції,  загострення хронічних захворювань.

Таким чином, статистично доведено, що в цілому фазависнаження  по усіх симптомах більше сформована у інтровертованих співробітників. Їх обтяжує спілкування з клієнтами, необхідність вислуховувати їх, вести діалог, при думках про необхідність  спілкування може з'являтися тривога і знижується настрій. Вони  втрачають інтерес до цієї роботи і взагалі до роботи, пов'язаної із  спілкуванням з людьми, йдучи у свої внутрішні переживання.

Клієнти частенько відчувають відсутність інтересу,небажання  спілкуватися з ними, що ще більше погіршує ситуацію.

Результати статистичної обробки показників психічного вигорання  за методикою В.О. Орла, І.Г. Сеніна у екстравертів і інтровертів  представлені в таблиці 4.

Таблиця 4 Значення Uемп по опитувачу психічного вигорання (В.О.Орел, 

І.Г. Сенин)

виснаження

Психоеэмоційне истощение

Деперсона-лізація

самооцінка професійної ефективності

Індекс психичного вигорання

Uемп

361

335,5

164,5

195,5

Uкр

p < 0,05

1007

1007

1007

1007

p < 0,01

907

907

907

907

Рівень значущості

0,000**

0,000**

0,000**

0,000**

Статистична обробка результатів діагностики за методикою  психічного вигорання (В.О.Орел, І.Г. Сенин)дозволила виявити  достовірність відмінностей між екстравертами і інтровертами по  усіх трьох шкалах методики.

За шкалою "емоційне виснаження" Uемп < Uкр,відмінності між  показниками вираженості у екстравертіві інтровертів достовірні.  Емоційне виснаження в значно більшому ступені виражене у  інтровертів. Вони відчувають втому, більше схильні до депресивних  настроїв,частенько відсутнє бажання йти на роботу, їм важко працювати повний робочий день. У них більше виражена дратівливість і холодність по відношенню до клієнтів і колег. Вони  частіше страждають від головного болю і безсоння.

На відміну від цього, екстраверти більше схильні до продуктивної  роботи тривалий час, не відчуваючи втоми. Їх настрій  оптимістичніший, в контактах з клієнтами і колегами вони  активніші, готові до обговорення проблем і налаштовані на надання  допомоги в рішенні проблем клієнтів і колег.

За шкалою "деперсоналізація" Uемп < Uкр, тобто достовірність  відмінностей в сформованості показників у екстравертів і інтровертів  статистично доведена.Показники деперсоналізації в значно більше  високому ступені виражені у інтровертів. У трудовій діяльності це проявляється таким чином.

У інтровертів значно понижено бажання взаємодіяти,зменшується  кількість контактів з колегами, з'являєтьсяьпочуття дратівливості і нетерпимості при спілкуванні з клієнтами і їх сприйняття тільки з  негативних позицій.Така позиція приводить до однобокого  сприйняттю клієнтів і колег, вони здаються інтровертам тупими,  нездатними до рішення своїх проблем і повністю винуватими в тому,  що зазнають які-небудь проблеми і труднощі в житті.

У зв'язку зі зниженням інтересу до клієнтів і колег з'являється  байдужість до думки про себе, тобто стає всеодно, що думають про  людину клієнти і колеги.

На відміну від цього у екстравертів більше виражена націленість на  взаємодію з колегами, на контакти з клієнтами. Вони чітко  уловлюють оцінки з їх боку і швидкона них реагують, а їх власні  оцінки навколишніх людей відрізняються диференційностю і  адекватністю. Вони охоче приймають проблеми оточення на себе і  прагнуть допомогти в їх дозволі.

За шкалою "самооцінка професійної ефективності" Uемп< Uкр, тобто в показниках вираженості за цією шкалою відмінності між  екстравертами і інтровертами статистично доведені. Значно нижча  оцінка своєїпрофесійної ефективності виявлена у інтровертів. Це проявляється в наступному.

У інтровертів більше виражена відсутність інтересу до роботи,  зниження творчої активності професіонала і продуктивності роботи.  Усе це приводить до значногозниження мотивації до цієї  професійної діяльності,незацікавленості в результатах своєї праці,  відсутності прагнення до вдосконалення у своїй професійній діяльності. Інтроверти сприймають себе некомпетентними,  вважають, що вичерпали себе, як професіонали.

На відміну від цього, екстраверти відрізняються включеністю в  роботу, вони зацікавлені в результатахсвоєї праці, в постійному  вдосконаленні своєї професійної майстерності, високо оцінює свою професійну компетентність, успішність професійної діяльності. Свою  професію і їх власний вклад оцінюють позитивно.

Таким чином, усі три показники психічного вигорання у інтровертів  більше виражені, ніж у екстравертеів. Це виведення ще раз  доводиться достовірними відмінностями між екстравертами і  інтровертами впорівнянні вираженості індексу психічного вигорання де Uемп < Uкр

Інтроверттовані співробітники сфери послуг, на відміну від  екстраверттованих, частіше знаходяться в депресивному і похмурому  настрої, який супроводжується загальним песимістичним настроєм і  зневірою.Внутрішня напруга сприяє збільшенню емоційних витрат на подолання стресових ситуацій, знижується рівень емоційного  контролю, з'являється почуття тривоги,виникають невизначені страхита нервозність.

У міжособових контактах інтроверти дратівливіші,чутливіши до  різних дій соціального середовища.Спалахи дратівливості і гніву  можуть проявлятися в стосунках з клієнтами і колегами. В цілях  економії емоцій інтроверти схильні до втрати інтересу до клієнтів, у  нихчастенько виникає байдужість до їх потреб і небажання вирішувати їх проблеми.

Таким чином, в стосунках з колегами і клієнтами : з одного боку  спостерігається імпульсивне, а частенько і агресивна поведінка, що  породжує конфлікти як нароботі, так і в сімейному житті. З іншого боку, може мати місце тенденція до соціальної ізоляції, уникнення контактів з людьми.

Когнітивна сфера інтровертів характеризується появою розладу  пам'яті і уваги, що проявляється в зниженні концентрації уваги,  забування інформації, появі помилок в мові, стає важко виконувати  складні завдання,затруднюється ухвалення рішень, що породжує  тенденції відходу від активного рішення проблем.

У професійній діяльності в цілому у інтровертів відбувається  зниження мотивації в роботі і житті в цілому,виникає відчуття  очікувань, що не виправдалися,безглуздю виконуваної роботи і її  низької значущості для успільства. Професійна діяльність  характеризується відсутністю творчої ініціативи і небажанням  міняти що-небудь у своїй роботі, байдужістю до виконання своїхпрофесійних  обов'язків.

У зв'язку з формуванням вигорання для інтровертів стає характерна  імпульсивність дій, деяка прямолінійність з одного боку і  нерішучість, схильність відкладати справи з дня на день - з іншого. Знижується продуктивність професійної діяльності,  працівники частіше спізнюютьсяна роботу і рано йдуть з роботи,  частіше хворіють,з'являється загальна хронічна втома.

У зв'язку з доведеною достовірністю відмінностей між інтровертами  і екстравертами можна зробити висновок,що у екстравертів усі  показники психічного вигорання виражені значною мірою менше,  порівняно з інтровертами. Це говорить про значно більш високу міру їх залученості у свою професійну діяльність. Екстраверти схильні  вважати, що їх професія важлива для суспільства.Вони прагнуть  допомагати іншим людям, зокрема клієнтам і колегам по роботі.

Вони повні сил і енергії, оптимістично налаштовані, до навколишніх  людей відносяться позитивно.

На відміну від інтровертів, екстраверти можуть працювати досить  тривалий час в умовах робочих перевантажень. Вони не економлять  емоції в стосунках з клієнтами і колегами, налаштовані на контакт,  прагнуть зрозуміти їх проблеми і труднощі і надати посильну допомогу в їх рішенні.

Екстраверти відрізняються більше вираженою творчою активністю,  прагненням підвищувати свою професійну компетентність. Себе  розглядають, як успішних і знаючихсвою справу професіоналів.

Таким чином, за допомогою критерію Манна-Уітні статистично доведені достовірні відмінності у вираженості  симптомів  і показників вигорання у працівників сфери послуг, що мають  екстраверсію і інтроверію. Виявлено, що в усіх трьох фазах емоційного вигорання (методика В.В. Жваво) і за усіма показниками 

психічного вигорання (методика В.О. Орел,І.Г. Сенін) синдром  вигорання більше сформований у працівників, схильних до  інтроверсії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]