
- •Курсова робота
- •2. Поняття емоційного вигорання і його характеристика
- •1. Попереджуюча фаза
- •3.Зовнішні та внутрішні передумови розвитку емоційного вигорання
- •4. Чинники ризику вигорання впрофесіях сфери послуг
- •5. Вплив особових характеристик на формування емоційного вигорання у працівників сфери послуг
- •6. Практичне експериментальне дослідження
- •6.2. Результати дослідження і їх психологічний аналіз
- •6.3.Висновки
- •Висновок
- •Список літератури
Державний вищий навчальний заклад
«Запорізький національний університет»
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Кафедра практичної психології
Курсова робота
На тему: ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ УПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ ПОСЛУГ З ВИРАЖЕНОЮ ЕКСТРА-ТА ІНТРОВЕРСІЄЮ
Курсова робота
студентки групи 3121-1з
факультету соціальної педагогіки та психології
Петровської Надії Юріївни
Науковий керівник:
доктор психологічних наук,
професор Шевченко Н. Ф.
ЗМIСТ
1. ВСТУП
2. Поняття емоційного вигорання та його характеристика
3. Зовнішні і внутрішні передумови розвитку емоційного вигорання.
4. Чинники ризику вигорання у робітників сфери послуг.
5. Вплив особових характеристик на формування емоційного вигорання у працівників сфери послуг.
6. Практичне експериментальне дослідження емоційного вигорання у працівників сфери послуг (на прикладі працівників служби підтримки).
7. Висновок 8. Список джерел
Вступ
Синдром емоційного вигорання ("емоційне згорання") -специфічний вид професійної деформації осіб, вимушених під час виконання своїх обов'язків тісноспілкуватися з людьми.
Інтерес до синдрому "емоційного вигорання" викликаний тим, що значно збільшилося число працівників, які відчувають себе виснаженими, знесиленими і емоційно"згаслими", що у результаті позначається на продуктивності праці.
Останнім часом проводиться безліч досліджень,присвячених вивченню проблеми вигорання, поповнюється список професій ризику, стала очевидноюсоціальна значущість явища. Серед сучасних досліджень необхідно відмітити роботи В. Бойка, Н.Самоукіиної, В. Масленікової, Н.Л. Росиной, М.М. Авхименко, М. Розанової, ї, В.О. Орла та інших.
Не дивлячись на чисельні дослідження, нині немає єдиної думки ні про те, представники яких професій можуть бути схильні до "вигорання", ні про структуру цього синдрому. Багато дослідників вважають, що синдром вигорання характерний в основному для представників комунікативних професій, тобто працюючих в системі стосунків "людина-людина", причому найбільш вивчена ця проблема у працівників соціальної сфери, керівників і представників сфери обслуговування.
Працівники сфери обслуговування, значною міроюсхильні до емоційного виснаження і мотиваційно-настановного вигорання. Чинником, що визначає вигорання, є не лише комунікативне навантаження(інтенсивність, тривалість і когнітивна складністьслужбового спілкування), але і незадоволення якістю життя : переживання соціальної несправедливості,незахищеність, втрата соціальної престижності і ролевого статусу.
Саме у цій сфері, як в ніякій іншій, величезну роль граютьтакі природжені особливості особи як екстраверсія -інтроверсія.
Актуальність теми в тому, що, не дивлячись на наявність достатньої кількості досліджень, належної уваги до проблеми впливу экстра- інтроверсії у працівників сфери послуг на розвиток синдрому емоційного вигорання недостатньо. А ті дослідження, які є на сьогодні, відрізняються фрагментарністю або лише побіжно торкаються цієї проблеми.
Таким чином, розробка цієї проблематики представляється дуже актуальною у зв'язку з прямим стосунком синдрому емоційного вигорання до збереження здоров'я, психічної стійкості, надійності і професійного довголіття фахівців сфери послуг.