2. Міжнародні інжинірингові послуги.

Міжнародний ринок інжинірингових послуг почав активно розвиватись у 60-х роках, що було пов’язано з ростом капіталовкладень в основні фонди, складну техніку і необхідністю забезпечити їх швидке та ефективне освоєння. Використання висококваліфікованих працівників сприяє максимальному скороченню термінів вводу об’єктів в експлуатацію, прискоренню віддачі капіталу. Сучасні фірми змушені залучати значну кількість спеціалістів різного фаху для вирішення різноманітних технічних, комерційних, фінансових, юридичних, адміністративних та інших питань. Але збільшення числа штатних працівників не завжди є бажаним для фірми (особливо коли існує значний ризик погіршення кон’юнктури і, як наслідок, неможливість ефективного використання залучених спеціалістів). Тому більш вигідним є використання послуг інженерно-консультаційних фірм. Вони допомагають скоротити терміни виконання проектів, швидко отримати спеціальні знання і досвід в сфері техніки, технології, організації та управління виробництвом, збутом, зменшити необхідні інвестиції, знизити виробничі витрати, підвищити ефективність капіталовкладень.

Інжиніринг — це комплекс інженерно-консультаційних послуг щодо використання технологічних та інших науково-технічних розробок.

Сутність міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами полягає в наданні однією стороною іншій на основі договорів комерційних інженерно-розрахункових, консультаційних, інженерно-будівельних послуг щодо:

– підготовки виробництва:

а) передпроектні послуги (соціально-економічні дослідження,польові дослідження, топографічна зйомка, розвідка корисних копалин, підготовка техніко-економічних обґрунтувань, консультації і нагляд за проведенням цих робіт);

б) проектні послуги (складання генеральних планів, схем, робочих креслень, технічних специфікацій, консультації, нагляд тощо);

в) післяпроектні послуги (підготовка контрактної документації,нагляд за здійсненням робіт, керування будівництвом, приймальноздавальні роботи і т. ін.);

– забезпечення процесу виробництва (послуги з організації процесу виробництва, керування підприємством, навчання персоналу);

– забезпечення реалізації продукції;

– обслуговування будівництва й експлуатації промислових, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об’єктів.

Усі ці послуги мають інтелектуальний характер і спрямовані на оптимізацію інвестиційних проектів на всіх етапах їхньої реалізації.

Переваги інжинірингових угод (порівняно з іншими видами торгових угод):

• менша залежність об’єму надання послуг від виробничої бази (порівняно з поставками обладнання);

• стимулюють зростання торгівлі обладнанням та ліцензіями;

• є вигідними не лише при виконанні крупних проектів, а і при проведенні невеликих об’ємів робіт одного профілю (наприклад, аналіз юридичної обгрунтованості одного з контрактів замовника з третьою особою).

Особливості інжинірингових угод створюють певні труднощі для підприємців. Так, наприклад, буває досить важко:

• визначити доцільність укладення угоди;

• визначити вартість послуг чи їх долю в загальній сумі контракту;

• вирішити питання про розподіл поступлень між виробничими, науково-дослідними і проектно-конструкторськими організаціями;

• вирішити проблему оптимального преміювання спеціалістів, чиї досвід і знання передаються в процесі надання інжинірингових послуг.

Орієнтовний перелік основних інжинірингових послуг, які можуть бути предметом торгівлі:

1. оцінка технічних і економічних можливостей організації виробництва;

2. розробка технічних завдань;

3. розробка проектних пропозицій і техніко-економічних обґрунтувань будівництва промислових та інших об’єктів;

4. складання кошторисів витрат, надання допомоги у фінансуванні та проведенні переговорів про укладення контракту, контроль за витратами;

5. проведення науково-дослідних робіт;

6. проведення інженерно-пошукових робіт для будівництва об’єктів;

7. розробка технічних проектів і робочих креслень для будівництва нових і реконструкції діючих промислових та інших об’єктів;

8. розробка пропозицій по внутрізаводському і внутрішньоцеховому плануванню, міжопераційним зв’язкам і переходам;

9. проектування обладнання і приміщень для його установки, включаючи проведення супутніх досліджень, конструкторських робіт, випробувань, розробку специфікацій;

10. формування складу матеріалів, сплавів, інших речовин і проведення їх випробувань;

11. розробка технологічних процесів, прийомів і способів;

12. виготовлення дослідних зразків, розробка інструкцій і вихідних даних, які необхідні для організації виробництва;

13. організація збуту продукції;

14. навчання персоналу;

15. оптимізація і вдосконалення структур та технології управління виробництвом;

16. консультування і авторський нагляд при будівництві, монтажу, пусконалагоджувальних роботах і експлуатації обладнання і об’єктів в цілому;

17. консультації по оптимізації технологічних процесів;

18. економічні, фінансові та інші консультації.

Організація міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами

За характером послуг, що надаються, розрізняють 4 групи фірм, які займаються наданням інжинірингових послуг: інженерно-консультаційні, інженерно-будівельні, консультаційні (по питанням організації та управління), інженерно-дослідницькі.

1. Інженерно-консультаційні фірми переважно не мають власної виробничої бази, хоча в окремих випадках можуть мати дослідницьке виробництво. Їх сфера діяльності - виконання інжинірингових робіт без наступних поставок машин, обладнання чи будівництва об’єктів. Вони надають повний комплекс інженерних послуг, або послуги, пов’язані з модернізацією та розширенням існуючих об’єктів.

У відповідності з класифікацією США послуги, які надають професійні інженерно-консультаційні фірми, можна поділити на дві групи:

• консультації, доклади і послуги, які не пов’язані з розробкою проектів чи проведенням передуючим цьому робіт (наприклад, техніко-економічне обґрунтування). В основі цих робіт лежить збір та інтерпретація інформації, підготовка зауважень, висновків та рекомендацій.

• послуги по розробці і виконанню проектів (підготовка техніко-економічного обґрунтування проекту, розробка робочого проекту, будівництво і спеціальні послуги, потреба в яких виникає по мірі виконання проекту.

2. Інженерно-будівельні організації поділяють на інженерно-будівельні фірми і компанії. Інженерно-будівельні компанії виконують замовлення на виконання перед проектних послуг, включаючи маркетинг, матеріально-технічне забезпечення, підготовку кадрів і т.п., без наступних поставок обладнання чи виконання будівельних робіт. Інженерно-будівельні фірми надають комплекс послуг, який пов’язаний з проектуванням об’єктів, виконанням будівельних робіт, поставкою, установкою і монтажем обладнання, пуском об’єктів в експлуатацію, тобто виконують замовлення на умовах "під ключ" чи "готова продукція".

3. Консультаційні фірми по питанням організації і управління надають широке коло послуг по проблемам керівництва, організації і управління підприємством, організації збуту і т.п. Оскільки методи управління підприємством складають частину його технології організації випуску конкурентоздатної продукції, ці методи як об’єкти "ноу-хау" стають поширеним і дорогим товаром. Цей товар розробляється і продається не лише крупними фірмами, які перейшли до випуску іншої (профільної) продукції, але і фірмами, які спеціалізуються на наданні консультацій у сфері управління.

4. Інженерно-дослідницькі фірми спеціалізуються на розробці технологічних процесів і матеріалів; вирішенні проблем, пов’язаних з промисловим чи комерційним освоєнням технічних новинок; займаються вивченням ринків; розробкою кошторисів; спостереженням за пуском обладнання; іноді виготовляють спеціальне обладнання.