6) Основні принципи лікування неврологічних хворих та догляду за ними.

Догляд за хворим - це комплекс заходів, спрямованих на підтримку і відновлення сил хворого і створення для нього умов і, обстановки, сприяють сприятливому перебігу хвороби, запобігання ускладнень і більш швидкому одужанню. Він включає гігієнічне утримання приміщення, в якому перебуває хворий, підтримання належного гігієнічного стану самого хворого, влаштування й обладнання зручною ліжку, турботу про чистоту її і одягу хворого, організацію харчування хворого, надання йому допомоги при прийомі їжі, при туалеті, фізіологічних відправленнях і різного роду хворобливих станах, що виникають у процесі хвороби (блювання, затримка сечі, стільця і ​​газів і т. д.).

Безпосереднє ставлення до догляду має чітке та своєчасне виконання всіх призначених хворому медичних процедур і лікарських призначень, а також спостереження за його станом.

Хронічні неврологічні захворювання можуть виявлятися або постійним неврологічним дефектом, або прогресуючим наростанням симптоматики. У легенях не прогресуючих випадках за допомогою ортопедичних пристосувань, реабілітаційних заходів і т. п. хворому можна забезпечити повноцінне існування. У важких же випадках прагнуть максимально використовувати збережені функціональні можливості.

При прогресуючих захворюваннях лікування залежить від швидкості наростання і вираженості симптоматики. Наприклад, розсіяний склероз та злоякісні пухлини швидко призводять до смерті, проте і в цих випадках роз'яснення прогнозу і підтримуючі заходи можуть принести велику користь хворому і його родині.

При хворобах нервової системи часто виникають важкі рухові розлади, порушення чутливості, мови, розлади функції тазових органів, можливі судомні напади. Цим і визначається специфіка догляду за даною категорією хворих.

При інсульті, а також при гострих нейроінфекціях необхідно з самого початку вжити заходів для попередження нерідко виникають небезпечних для життя ускладнень: пневмонії, освіті пролежнів, запаленні сечовивідних шляхів. Розвитку легеневих ускладнень сприяє постійне положення хворого на спині і потрапляння в дихальні шляхи слизу з носоглотки. Для попередження цих ускладнень хворого слід часто (кожні 2 години) обережно повертати; необхідно кілька разів на день очищати рот і глотку вологим тампоном, змоченим борної кислотою, застосовувати відсмоктувачі. Важливі боротьба з атонією кишечника і затримкою сечі.

Найбільш поширеним неврологічним захворюванням є інсульт (гостре порушення мозкового кровообігу). Найчастіше інсульт супроводжується втратою свідомості. Такий стан хворих може продовжуватися тривалий час.

Причиною інсульту можуть бути: гіпертонічна хвороба в стадії загострення (криз), аневризма судин головного мозку. Інсульт може виникнути раптово і привести до смерті хворого в перші ж години.

Розвинувся інсульт у різних хворих протікає не однаково. Йому притаманні такі симптоми:

- порушення свідомості;

- порушення чутливості;

- афазія (Розлад мови, втрата здатності говорити);

- амнезія (Втрата пам'яті);

- параліч (Порушення рухових функцій в цілому);

- парез (Неповний параліч);

- нетримання сечі і калу;

- загальне порушення психіки;

- пролежні, утворюються швидше, ніж при інших захворюваннях.

Всі люди, перенесли інсульт, на тривалий час стають лежачими хворими, догляд за якими вимагає особливих навичок і знань.

Медична сестра повинна володіти професійною спостережливістю, що дозволяє побачити, запам'ятати і по-сестринськи оцінити найдрібніші зміни у фізичному, психологічному стані пацієнта. Вона повинна вміти володіти собою, навчитися управляти своїми емоціями.

Сестринський процес при неврологічних захворюваннях

Мета сестринського процесу - підтримка і відновлення незалежності пацієнта в задоволенні основних потреб організму. Основними проблемами пацієнта можуть бути:

- порушення свідомості; - головний біль; - нудота, блювання; - дефіцит самообслуговування (Строгий постільний режим, парези, паралічі); - порушення сечовиділення і дефекації; - стан епілептичного нападу; - занепокоєння з приводу захворювання та його наслідків; - депресія; - порушення сну, - підвищена дратівливість; - занепокоєння з приводу нестійкості загального стану; - рідкий стілець; - невмотивована відмова від прийому ліків; - слабкість і т. д.

Медична сестра повинна стежити за:

- Дотриманням правил загального догляду.

- Під області паралізованих суглобів необхідно підкладати м'які валики, що виключить тугоподвижность, набряки, пролежні.

- В зігнуту кисть паралізованою руки можна покласти маленький гумовий еспандер.

- При головних болях прикладати до голови пузир з льодом.

- Стежити за своєчасним спорожненням сечового міхура.

- При годуванні надати хворому підлозі лежаче положення.

- доглядати за хворим людині необхідно записати і запам'ятати всі вправи, призначені методистом ЛФК, логопедом, масажистом, намагатися повторно провести їх з хворим через деякий проміжок часу.

У хворих з руховими порушеннями церебрального генезу паралізовані кінцівки у уникнути м'язових контрактур укладають в певному положенні. Паралізовану руку кладуть на подушку так, щоб плечовий суглоб і рука знаходилися на одному рівні в горизонтальній площині, руку відводять убік, вона повинна бути випрямлена, а кисть повернена долонею вгору з випрямленими розведеними пальцями. Для утримання кінцівки в такому положенні використовують мішечки з піском і лангетки.

Паралізовану ногу укладають таким чином: під колінний суглоб підкладають валик з вати, стопу утримують під кутом 90 В° за допомогою гумової тяги або упору в дерев'яний ящик. У положенні на здоровому боці паралізована рука лежить або уздовж тулуба, або зігнута під кутом 90 В° на подушці; нога зігнута в тазостегновому і колінному суглобі, під неї підкладають подушку. Положення хворого на спині і на боці змінюють кожні 2-3 ч.