32. Ішемічний інсульт.

Ішемічний інсульт - руйнування мозкової тканини (інфаркт мозку), що відбувається через недостатнє кровопостачання та надходження кисню до головного мозку.

У більшості випадків інсульт починається раптово, розвивається швидко і викликає пошкодження мозку за кілька хвилин (завершений інсульт). Рідше стан хворого продовжує погіршуватися протягом декількох годин або одного-двох днів, у міру того як збільшується область загиблої мозкової тканини (інсульт у розвитку). Як правило, прогресування хвороби припиняється на деякий час, коли область ураження тимчасово перестає розширюватися, і навіть виникає деяке поліпшення.

Симптоми ішемічного інсульту  залежать від того, яка частина головного мозку пошкоджена. Вони схожі на симптоми при транзиторних ішемічних атаках, однак порушення мозкових функції буває важче, проявляється для більшої кількості функцій, для більшої території тіла й звичайно відрізняється стійкістю. Воно може супроводжуватися комою або більш легким пригніченням свідомості. Крім того, хворі інсультом піддаються депресії та не завжди здатні керувати своїми емоціями.

Найкращий метод лікування - це профілактика атеросклеротичних бляшок і гіпертонії на початковій стадії.

Необхідно повне обстеження у невропатологу. Залежно від того, з якої причини відбувся інсульт (через крововилив або через закупорку судин), методи лікування будуть різними.

Фізіотерапія - складова частина процесу реабілітації.

33. Емболія судин мозку.

ЕМБОЛІЯ - гостра закупорка судини з порушенням кровопостачання тканини або органу внаслідок перенесення потоком крові різних субстратів (емболів), які не зустрічаються в нормі. Найчастіше відзначається тромбоемболія , яка зазвичай виникає при венозному тромбозі. Відірвалася частина тромбу (головним чином з вен нижньої кінцівки, таза) несеться через праву половину серця в легеневі судини. Залежно від калібру обтурірованного судини і місцевих умов кровообігу можливе формування інфаркту легені, а при закупорці легеневого стовбура або головних легеневих артерій швидко (через декілька хвилин) настає смерть (див. Тромбоемболія легеневих артерій). Крім того, можуть спостерігатися бактеріальна, повітряна, жирова емболія та ряд інших. Розрізняють емболію судин малого і великого кола кровообігу.

34. Пухлини головного мозку.

Пухлини головного мозку — це гетерогенна група різних внутрішньочерепних новоутворень, доброякісних або злоякісних, які виникають унаслідок запуску процесу аномального неконтрольованого ділення клітин, які у минулому були нормальними складовими самої тканини мозку (нейрони, гліальні клітини, астроцити,олігодендроцити, епендімальні клітини), лімфатичної тканини, кровоносних судин мозку, черепно-мозкових нервів, мозкових оболонок, черепа, залозистих утворень мозку (гіпофіза і епіфізу), або що виникають унаслідок метастазування первинної пухлини, що знаходиться в іншому органі.

Пухлини головного мозку бувають:

первинними і вторинними (метастатичними),

доброякісними і злоякісними,

одиничними і множинними.

Залежно від розташування по відношенню до речовини мозку пухлини розрізняють:

позамозкові (екстрацеребральні)

внутрішньомозкові (інтрацеребральні).

Основні симптоми: прогресуючий головний біль, що може супроводжуватися втратою зору, частковим або повним паралічем кінцівок, розладами ходи, мови чи пам’яті, втратою звичних для людини навичок, раптовими психічними розладами чи епілептичними нападами.

Основний метод діагностики: магнітно-резонансна томографія (МРТ).