3.2.3. Декоративні прикраси, сувеніри

Це художньо виконані вироби з порцеляни, фаянсу, майоліки. Бувають також гончарні за зразками професійних художників та аматорів, у яких головне призначення як утилітарне так і служити прикрасами. Як правило, виробництво таких виробів або ексклюзивне, або має невеликі серії. Товари такої групи продаються в спеціалізованих магазинах, а також у курортних зонах.

3.2.4. Керамічні будівельні матеріали і вироби

У сучасних умовах ці вироби займають одне з провідних місць в оздобленні фасадів будинків, а також всередині приміщень. Керамічні пористі наповнювачі – це основа прогресивних легких бетонів. Спеціальна кераміка необхідна для хімічної та металургійної промисловості (кислотостійкі та вогнестійкі вироби), для електропромисловості та радіоелектроніки (електроізолятори, напівпровідники та ін.), її використовують у ракетній та інших галузях нової техніки.

Керамічні будівельні вироби залежно від їх структури поділяють на 2 основні групи: пористі і щільні. Пористі вироби вбирають більше ніж 5% води за масою і 14-16% за об'ємом. Пористу структуру мають стінові, покривельні і облицювальні матеріали, а також стінки дренажних труб. Щільні керамічні вироби вбирають 1-4% води за масою і 2-4% по об'ємом. Щільну структуру мають плитки для підлоги, дорожна цегла, стінки каналізаційних труб.

За призначенням керамічні матеріали поділяють на такі види: стінові вироби (цегла, каміння пустопорожні і панелі з них); покривельні вироби (черепиця); вироби для перекриття; для облицювання фасадів (лицьова цегла, малогабаритні та інші плитки, набірні панно, архітектурно-художні деталі); вироби для внутрішнього облицювання стін (глазуровані плитки і фасонні деталі до них — карнизи, куточки, пояски); заповнювачі для легких бетонів (керамзит, аглонорит); теплоізоляційні вироби (перлітокераміка, у вигляді вічок); санітарно-технічні вироби (умивальні столи, ванни, унітази); плитка для підлоги, дорожна цегла, кислотостійкі вироби (цегла, плитки, труби і фасонні деталі до них), вогнестійкі та вироби для підземних комунікацій (каналізаційні та дренажні труби).

Лекція № 9-10

Тема: вироби з чорних, кольорових та благородних металів План лекції № 9

1. Благородні метали та їх сплави

2. Чорні та кольорові метали та їх сплави

3. Ювелірні камені

4. Клеймування та маркування ювелірних виробів

План лекції № 10

5. Перелік деталей та частин ювелірних виобів, які дозволяється виготовляти з недорогоцінних металів

6. Асортимент ювелірних виробів

7. Огранка ювелірних каменів.

8. Вимоги до якості ювелірних виробів.

9. Правила роздрібної торгівлі ювелірними виробами.

1. Благородні метали та їх сплави

Метали називають благородними за їх природні властивості - хімічну стійкість, тягучість, гарний зовнішній вигляд, а дорогоцінними - за їх високу вартість. Благородні метали (дорогоцінні метали) — метали, які характеризуються високою хімічною стійкістю, тугоплавкістю, ковкістю і гарним зовнішнім виглядом. До Б. м. належать: золото, срібло, платина та метали платинової групи (осмій, іридій, палладій, рутеній і родій). Золото і срібло застосовуються як валютний метал, для виготовлення ювелір. виробів, в техніці для протикорозійних покриттів і сплавів. Платина і метали її групи можуть утворювати цінні сплави, які широко використовуються в техніці. В земній корі Б. м. знаходяться переважно в самородному стані.

Видобуток Д.м. включає вилучення їх з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами. Основні поняття, які стосуються дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, встановлені в Україні законодавчо (Закон про регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними).

Виробництво Д.м. — вилучення їх з комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж Д.м. Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України — вся сукупність дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які перебувають у державній власності та відповідно до законодавства зараховані до нього і призначені для забезпечення державних виробничих, наукових, соціально-культурних та інших потреб, що фінансуються з державного бюджету.

Банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Оперативний резерв золота — складова частина Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, визначена як резерв для забезпечення невідкладних потреб національної економіки.

Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України — організація, що вхо-дить до сфери управління Міністерства фінансів України і забезпечує закупівлю за рахунок державного бюджету, приймання, зберігання, продаж дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органо-генного утворення та напівдорогоцінного каміння у будь-якому вигляді та стані. Скарб дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння — приховані у надрах, на поверхні землі, на дні водоймищ дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння або вироби з них, власник яких згідно з чинним законодавством втратив на них право або не може бути встановлений.

У чистому вигляді метали не застосовують через їх дуже низьку міцність та м'якість. Сплави благородних металів з іншими володіють кращими механічними властивостями. Метали, що входять до складу сплавів, називають лігатурними. Склади сплавів регламентуються державними стандартами. До благородних металів відносять золото, срібло, платину, а також паладій, рутеній, іридій, родій, осмій.

Золото має інтенсивний жовтий колір і сильний металевий блиск. Золото – метал тягучий, м'який, пластичний і ковкий. Дуже важлива його властивість – хімічна стійкість. Розчиняється золото в суміші азотної і соляної кислоти ("царська водка"), в міцних отрутах, легко реагує на ртуть. Плавиться при температурі 1063°С, щільність його 19 г/см³. До складу золотих сплавів можуть входити срібло, мідь, паладій, платина, нікель. У ювелірній промисловості використовують сплави золота таких проб: 333, 375, 500, 583, 585, 750, 958. У ювелірній промисловості України використовують сплави золота 333,375,500,585, 750 проб.

Із золота можна витягнути волосину довжиною 2,5 км; розкатати в лист товщиною до 0,0001мм; з 12 г отримати лист фольги площею їм².

Золото — найважливіший елемент світової фінансової системи, оскільки цей метал не піддається корозії, зовні привабливий і запаси його невеликі. Світові банківські резерви золота оцінюються в 32 тис. тонн (якщо сплавити все це золото докупи, вийде куб зі стороною лише 12 м).

Срібло - красивий білий, м'який, блискучий метал, тягучий, стійкий до окислення, володіє винятковою відбиваючою здатністю. Срібло легше від золота, щільність його 10,49 г/см³, температура плавлення 960,5°С. Срібло стійке до лугів, але роз­чиняється в азотній і концентрованій сірчаній кислотах, окисля­ється в сполуці із сірководнем, при цьому покривається тонким шаром. Сплави срібла мають тільки один легуючий елемент – мідь. У ювелірній промисловості використовують сплави срібла: 750, 800, 875, 916, 925, 960 проб.

Платина – срібно-білий, важкий, тугоплавкий метал, температура плавлення його 1773,5°С, володіє високою хімічною стійкістю. Платина зустрічається у вигляді самородного металу ) і його сплавів, а також у вигляді мінералів сульфідів, найважливіші з яких – поліксен, платина паладіїста, фероплатина, спериліт, куперит (PtS). Зустрічається в родовищах, пов’язаних з ультраосновними й основними породами, разом з хромшпінелідами і основними породами разом з сульфідами. Відома також у розсипах. У ювелірній справі використовують сплав платини 950 проби.

Паладій - використовують сплав 500 та 850 проб. Паладій (рос. палладий, англ. palladium, нім. Palladium n) — хімічний елемент. Символ Pd, ат. н. 46; ат. м. 106,4. Сріблясто-білий м'який і ковкий метал; належить до платинових металів. t_плав 1552 °C. У природі паладій міститься в платині самородній, утворюючи з нею неврегульований твердий розчин. У паладистій платині міститься 19-40 % паладію.

Іридій - грец. веселковий. Названий за різноманітністю фарб його сполук. Іридій добувається з платиноносних і золотоносних розсипів. Утворює власні мінерали (IrOS, IrOSRu і інш.), що тісно зростаються з інш. платиновими мінералами. Найбільші запаси - в ПАР. Сировиною для одержання Іридію служать концентрати металів групи платини, які одержують шляхом збагачення корінних руд і після переробки анодних шламів електролізу нікелю і міді, а також шліхи (платиновий концентрат), вилучені з розсипних руд, і вторинний метал - металевий брухт.

Родій – хімічний елемент. Відкривач В. Воластон вибрав назву за грецькою грец. ροδον — розовий, оскільки багато його сполук мають розову фарбу. Сріблястий блискучий метал, належить до платинових металів. Застосовують для гальванічного покриття, а також у сплавах з платиною для виготовлення хімічного посуду, як каталізатор тощо.

Осмій (рос. осмий, англ. osmium; нім. Osmium n) – хімічний елемент. Твердий синювато-сірий метал. Належить до платинових металів. Дуже твердий і крихкий. Густина 22,61; tплав 3027°С.

Рутеній (рос. рутений, англ. ruthenium, нім. Ruthenium n) – хімічний елемент. Сріблясто-сірий дуже крихкий метал. Належить до платинових металів. У мінералах платини Р. утворює невпорядковані тверді розчини, його атоми статистично розподілені в структурі платини. Добувають Р. у осн. з платинових руд.

У 1827 році професор Тартуського університету (сьогодні — в м. Тарту, Естонія) Готфрід Вільгельм Озанн (1797—1866) опублікував роботу, в якій заявив про відкриття ним трьох елементів: плурана, рутенія, поліна розчиняючи неочищену платину з гір Уралу у царські воді. Таким чином, уперше в хімічну науку було введено термін «рутеній». Застосовують як каталізатор і для виготовлення твердих сплавів, для нанесення захисних покривів на ел. контакти, титанові електроди, декоративних покривів на ювелірні вироби, а також як компонент сплавів з Pt

В Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються такі проби: платина — 950 (дев'ятсот п'ятдесята); золото — 333 (триста тридцять третя) — 375 (триста сімдесят п'ята) — 500 (п'ятисота) — 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята) — 750 (сімсот п'ятдесята); срібло — 750 (сімсот п'ятдесята) — 800 (восьмисота) — 830 (вісімсот тридцята) — 875 (вісімсот сімдесят п'ята) — 925 (дев'ятсот двадцять п'ята) — 960 (дев'ятсот шістдесята) паладій — 500 (п'ятисота) — 850 (вісімсот п'ятдесята). Допускається виготовлення виробів із золота проби 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) підприємствами побутового обслуговування населення та громадянами-підприємцями.

2) Кількісний вміст золота, срібла, платини чи паладію в лігатурному сплаві, з якого виготовляються ювелірні вироби, зубопротезні диски, монети тощо. Благородні метали через низьку твердість (за шкалою Мооса для золота 2,5; срібла — 2,7; платини — 4,3; паладію — 4,8) не можуть у чистому вигляді використовуватись для виготовлення виробів. Проби сплавів благородних металів у метричній системі: 1000, 958, 916, 875, 750, 583 (585), 375, 333. У каратній системі їм відповідають проби 24, 23, 22, 21, 18, 14, 12, 9, 8. Чистому золоту або ін. благородному металу відповідає 1000-а проба.

Шкала́ Мо́оса (мінералогічна шкала твердості) — набір еталонних мінералів для визначення відної твердості методом цапапання. В якості еталонів взяті 10 мінералів, які розташовані в порядку збільшення твердості. Запропонована в 1811 році німецьким мінералогом Фрідріхом Моосом.

1 Тальк – царапається нігтем

2 Гипс – царапається нігтем, але скадніше.

3 Кальцит – царапається мідною монеткою .

4 Флюорит - царапається ножем, гострим склом.

5 Апатит – царапається віконним склом.

6 Ортоклаз – царапається напильником.

7 Кварц – піддається обробці алмазом і царапає скло.

8 Топаз - піддається обробці алмазом і царапає скло.

9 Корунд - піддається обробці алмазом і царапає скло.

10 Алмаз (C).