2.4. Побутова техніка.

Усю групу побутової техніки представляє асортимент побутових електротоварів, особливістю якого в сучасних умовах є оснащення пристроями автоматичного управління і регулювання, універсальність виконуваних функцій, відповідність міжнародним електротехнічним нормам, ергономіко-естетична відповідність приладів навколишньому сере­довищу, використання нових функціональних елементів (на­півпровідників, інтегральних схем), які збільшують термін служби, підвищують комфортність.

Електротовари поділяють на:

- за призначенням на:

• провідникові вироби;

• електроустановчі вироби;

• побутові світильники, куди входять джерела світла й освітлювальна арматура;

• електронагрівальні прилади;

• побутові машини і прилади;

• прилади для одержання, встановлення або зміни струму і напруги;

• електроприлади особистої гігієни;

• машини і прилади для механізації господарських робіт;

- за видом перетворення електричної енергії:

• освітлювальні, механічні, нагрівальні, комбіновані прилади.

• за ступенем захисту від ураження електричним струмом електротовари поділяють на п'ять класів: 0, 01, 1, 2, 3.

• за ступенем захисту від вологи електроприлади можуть бути звичайного виконання, каплезахисні (пральні машини, електром'ясорубки); бризкозахистні (електросамовари); водонепроникні (електрокип'ятильники); за умовами експлуатації розрізняють електроприлади, що можуть працювати під наглядом (міксери, пилососи) і без нагляду (холодильники, кондиціонери);

• за режимом роботи електроприлади поділяють на працюючі з тривалим режимом, з короткочасним і повторно-короткочасним;

• за способом установки і переміщення: стаціонарні, переносні і ручні;

- за кліматичними умовами експлуатації побутові електроприлади можуть призначатися для використання в помірному (П), холодному (ХЛ), тропічному вологому (ТВ), тропічному сухому (ТС), сухому (С) і в будь-якому (О) кліматі.

2.5. Будівельні матеріали

Будівельні матеріали і вироби класифікують за їх призна­ченням, походженням і видом сировини, способом одержан­ня, структурою, забарвленням, обробкою, формою, розміром, найменуванням, маркою. Основні з них:

• лісоматеріали круглі хвойних і листяних порід. За призначенням розрізняють: ліс пиловочник, будівельний ліс, підтоварник. За товщиною він буває 3-х груп: дрібний (6-13 см), середній (14-24 см) і крупний (26 см і більше). Маркування круглого лісу здійснюється на торці буквою "Б" (будівельний), цифрами - сорт і діаметр. До хвойних порід відносять сосну, ялину, ялицю, модрину, кедр. До листяних порід відносять: дуб, бук, ясен, клен, явір, граб, горіх, каштан, чинар, грушу, яблуню, липу, березу, вільху, осику, тополю, вербу, берест тощо.

З деревини отримують пиломатеріали хвойних і листяних порід, а також діловий горбиль. Хвойні пиломатеріали поділяють:

• за розмірами поперечного перерізу на дошки (якщо ширина не більша від подвійної товщини), бруси (якщо товщина і ширина більш ніж 100 мм);

• за товщиною дошки поділяються на тонкі (до 32 мм) і товсті (40 мм і більше);

• за характером обробки: на обрізні і необрізні. Розміри встановлені при вологості 15%. Дошки і бруски бувають 5-ти сортів: добірні (Д), 1, 2, 3, 4 сорту, а бруси - 4-х сортів.

Листяні пиломатеріали поділяють на дошки і бруски.

За товщиною: тонкі - до 32 мм і товсті - до 35 мм. За довжиною: на короткі від 0,5 м до 0,9 м; середні від 1 м до 1,9м; довгі від 2 м до 6,5 М- За характером обробки: обрізні; односторонньо обрізні; необрізні.

Горбиль одержують розпилюванням деревини хвойних порід, призначених для будівництва і переробки на дрібну продукцію (штахетник, штукатурна дранка, колки для помідорів тощо).

До стінових матеріалів відносять: цеглу, блоки пустотілі, портландцемент, гіпс, дранку штукатурну тощо.

• Цегла – глиняна звичайна з добавками і без них і обпалена.

Вона буває суцільною і пустотілою, пластичного і напівсухого пресування: одинарна 250x20x65 мм і модульна (з технологічними порожнинами) 250x120x88 мм За морозостійкістю цегла буває 4-х марок: Мрз15; 25; 35; 50. Цифри позначають цикли розморожування і заморожування.

Цегла силікатна – це штучний камінь, виготовлений методом пресування із суміші в'язкої речовини і піску й затвердіння під дією пари в автоклаві.

Марки силікатної цегли : 250, 200, 150, 125, 100 і 75.

Блоки пустотілі, скляні, зварені одномірні безбарвні і кольорові мають квадратну форму лицьових стінок.

Товщина лицьових стінок блоків 9-10 мм. Розміри 244x244x98 мм і 194x194x98 мм. Жузісільний(шлаковий) магнезіальний портландцемент — це гідравлічна в'язка речовина, що твердіє у воді і на повітрі. Гіпс будівельний – його виготовляють шляхом термічної обробки природного гіпсового каменю. Буває 1, 2 і 3 сорту. Початок схоплювання - не менше як 4 хв., а кінець - не раніше 6 хв.

Вапно будівельне (повітряне) – виготовляють шляхом випалу вапнякових порід. Застосовують для виготовлення будівельних розчинів та побілки.

Покрівельні й ізоляційні матеріали застосовують для захисту конструкцій від проникнення вогкості. До них відносять черепицю глиняну, аркуші азбоцементні плоскі, хвилясті, конькові, 8-подібні, рубероїд, толь, пергамін, ізол, плити мінераловатні, полімерні матеріали.

Матеріали для облицювання й обробки - склопластик хвилястий, листовий, плоский; фанера клейова; плити деревостружкові (ДСП), деревоволокнисті (ДВП); аркуші гіпсові обшивальні (штукатурка гіпсова суха); плитка керамічна для внутрішнього облицювання стін, обпалена глазурована; плитки керамічні для підлог обпалені; шпалери (основою є папір, складові — каолін, клейові й олійні фарби, мелена смола, бронзові чи алюмінієві порошки, різні сполуки); плівки полівінілхлоридні самоклеючі тощо. До приладів для вікон і дверей відносяться різноманітні вироби, які використовуються для навішення дверних чи віконних плетінь, утримання їх у закритому стані і полегшують їхнє відкривання і закривання: ручки (для вікон і дверей, ручки-кнопки); петлі (для вікон і дверей, накладні, врізані); за­мки і засувки (накладні, врізані, висячі замки, більше як 20 конструкцій засувок); запірні і допоміжні прилади (шпінгалети, засувки, завертки, фіксатори, косинці).

Сировиною для одержання скла служить кремнезем (SiO₂), який одержують з високосортного кварцового піску, борного ангідриду, кальцинованої соди, окису алюмінію, оксиду цинку, сульфату натрію, вапняку і крейди, доломіту і магнезиту, свинцевого сурику, барвників та ін. Засновником наукового склоробства вважається російський вчений М.В.Ломоносов. У будівництві скло в основному використовується віконне (безбарвне, візерункове, армоване), товщина листів якого 2-6мм; вітринне скло товщиною 5-6 мм, розміри 2,5x2,75 м; склопрофіліт. Уніфікованими елементами є скляні блоки, шлакоситали, склопакети, безпереплетенні вікна з розсувними шибками.

Основним матеріалом для покриття підлоги є дошка, а також паркет (штучний і складений у щитках); лінолеум (на тканій, плівковій, картонній, теплоізоляційній основі) у вигляді аркушів, плиток, рулонів. Буває технічний безосновний лінолеум – релин, його не можна застосовувати в житлових приміщеннях.

До групи будівельних товарів відносять: ванни чавунні і сталеві, умивальники керамічні, раковини, мийки сталеві і чавунні, унітази в комплектах з бачком і без нього, біде, арматуру санітарно-технічну (крани водорозбірні, туалетні, змішувачі).

Електровстановлювальні вироби – призначені для підключення до електричного ланцюга приладів, машин, джерел світла (патрони, вимикачі, перемикачі, штепсельні розетки і вилки). До джерел світла, що застосовується в побутових світильниках, відносять лампи накалювання і люмінесцентні.

Електроосвітлювальна арматура – призначена для кріплення джерел світла, перерозподілу світлового потоку, захисту очей від сліпучого світла. Основні вузли й елементи: розсіювачі, відбивачі, грати, що екранують, патрони, вимикачі, арматурні проводи, конструктивні елементи кріплення тощо.

Вироби провідникові, чи кабельну продукцію, поділяють на кабелі, дроти і шнури, призначені для передачі електроенергії, сигналів зв'язку, виготовлення обмоток електричних машин і приладів. Дротом (проводом) називають виріб, що складається з однієї чи більше ізольованих жил, які, залежно від умов експлуатації, можуть мати неметалеву оболонку, обплетення чи обмотування. Шнур – це виріб з особливо гнучкими з двома і чотирма ізольованими жилами, переріз яких не перевищує 1,5 мм².

Дроти за призначенням класифікують на установлювальні, арматурні, обмотувальні. Установлювальні дроти використовують для нерухомої схованої чи відкритої внутрішньої і зовнішньої проводки приміщення перерізом 0,7-6 мм² з номінальною напругою до 660 вольт.

Арматурні дроти – для прокладання усередині освітлювальної арматури (люстр, настільних ламп і т.п.).

Обмотувальні дроти – для обмоток електродвигунів, трансформаторів.

З'єднувальні шнури призначені для приєднання різних побутових машин і приладів, радіоапаратури, телевізорів до електромережі