Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Комерц йне товарознавство_Руденко А.Ю. 1 5.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.21 Mб
Скачать

2. Швейно-трикотажні товари

До товарів одягу відносять різні види верхнього одягу, легкого плаття, білизни, головних уборів, а також рукавички і рукавиці.

Залежно від способу виробництва розрізняють одяг, виготовлений за технологією швейного і трикотажного виробництва. Одяг, виготовлений за технологією швейного виробництва, називають швейними виробами. Основну масу швейних товарів становить побутовий, спортивний і виробничий одяг. Вироби, отримані за технологією трикотажного виробництва шляхом в'язання пряжі і ниток, називають трикотажними. Це верхні трикотажні вироби, хустково-шарфові, панчішно-шкарпеткові, білизна і головні убори.

Найважливішими факторами, що впливають на формування потреб у одязі, є його виробництво, матеріальний і культурний рівень населення, чисельність населення, його стате­во-віковий і соціальний склад, типологія, природно-кліматичні умови.

Основні споживчі властивості одягу:

  • відповідність ергономічним вимогам;

  • естетичність;

  • надійність.

Ергономічні властивості визначаються особливостями людини і характеристиками середовища. Найважливішими є антропометричні, гігієнічні та психофізіологічні вимоги.

Естетичні властивості одягу припускають відповідність виробу соціальним потребам, що склалася у стильовому напрямі і моді. Стиль - історично сформована стійка спільність системи формальних засобів і прийомів художньої виразності. Основою сучасного стилю є загальноєвропейський. Провідні ознаки такого стилю — гранична доцільність, чистота, ясність, чіткість і досконалість форм і ліній. Мода — тимчасова спільність засобів художньої виразності. Мода в одязі – це нетривале панування в певному суспільному середовищі тих чи інших смаків, що виявляються в зовнішніх формах.

Надійність – це здатність одягу задовольняти матеріальні і нематеріальні потреби в часі і відповідати таким вимогам, як довговічність, збереження і ремонтоздатність.

Матеріали для виготовлення одягу. Для верху виробів використовують усі види текстильних, шкіряних матеріалів і штучного хутра. Останніми роками застосовують і трикотаж.

Тканини застосовують для виробів:

  • білизняних – бавовняні, лляні тканини, які володіють високою міцністю, зносостікістю, легкістю;

  • сороченно-сукняних – ситці, сатини, сукняні бавовняні тканини, кашемір, фай, напівшерстяні тощо.

Асортимент шовкових тканин з натуральних, штучних і синтетичних ниток дуже багатий. Це креп-шифон, креп-жоржет, крепдешин, файдешин, креп-сатин, маркізет, фасонні жакардові тощо. Для виготовлення верхніх сорочок використовують тканини з бавовни, шовку, вовни, льону, штучних і синтетичних волокон і ниток у різних їхніх сполученнях.

Асортимент костюмних тканин представлений шерстяними і напівшерстяними тканинами - бостони, крепи, трико, тощо. Шерстяні костюмні тканини – молескіни, коверкоти, трико, вельвет, сукно, замша. Для виготовлення чоловічих, жіночих і дитячих пальто, курток використовують чистошерстяні та напівшерстяні тканини - драпи, плошеві тканини та ін. Для непромокальних виробів застосовують тканини з хімічним водовідштовхувальним просоченням на основі смол і силікатів, прогумовані тканини з водонепроникними плівковими покриттями, дубльовані матеріали, штучні шкіри і замшу.

Трикотажні полотна. Трикотаж - гнучке і міцне в'язане полотно або виріб, що складається з петель, які переплітаються в подовжньому і поперечному напрямках. Для виробництва трикотажу використовують текстильні нитки і пряжу різних видів. Підготовка пряжі до в'язання полягає в перемо­туванні її на мотальних машинах (для круглов'язальних машин) або снування на снувальних (для основов'язальних машин), парафінуванні, емульсуванні.

Принциповою відмінністю трикотажу від тканин є петельна структура, що додає розтяжність, еластичність, м'якість, товщину та ін. Структура, трикотажу визначається способом в'язання – кулірним (поперечно-в'язаним) і основов'язаним (поздовжньо-в'язаним). Основні переплетення: гладь, ластик, ланцюжок, трико, сукно, атлас.

На відміну від тканин одиницю виміру, трикотажного полотна - маса 1 м2. Вона залежить від вихідної сировини, його тонини і коливається від 70 г з капронової нитки до 400 г із вовняної.

Для одягу застосовують штучне хутро на тканевій і трикотажній основі; штучну і натуральну шкіру та замшу; підкладкові і прокладанні утеплювальні матеріали, матеріали для скріплення деталей, прикладні матеріали.