- •Опорний конспект лекцій
- •Черкаси
- •Тема 1. Закупівлі в системі маркетингу підприємства
- •1. Сутність закупівель та їх місце в системі маркетингу підприємства
- •2. Сутність та необхідність матеріально-технічного забезпечення.
- •3. Програма закупівлі тмр
- •1. Вивчення й прогнозування попиту з метою обґрунтування комерційних рішень щодо оптових закупівель товарів.
- •2. Виявлення й вивчення джерел надходження та постачальників товару.
- •3. Визначення конкретних обсягів закупівлі окремих товарів та необхідних для цього коштів.
- •4. Встановлення й оформлення комерційних зв’язків із постачальниками, узгодження й укладання контрактів купівлі-продажу, договорів поставки.
- •4. Особливості договору про закупівлі (поставки), його зміст
- •Тема 2. Доставка та зберігання технічних ресурсів
- •1. Форми закупівель матеріально-технічних ресурсів
- •Доставка тмр
- •Методи доставки мтр
- •4. Раціональне зберігання та використання ресурсів
- •Тема 3. Управління запасами тмр
- •Управління запасами
- •2. Визначення оптимальної величини партії закупки матеріальних ресурсів
- •Тема 4. Закупівля продукції для державних потреб
- •Суть та система державних закупівель
- •2. Види процедур конкурсних торгів
- •3. Алгоритм здійснення процедури закупівель
- •1. Затвердження річного плану закупівель
- •2. Публікація оголошення про проведення закупівель.
- •3. Оприлюднення документації з конкурсних торгів
- •4. Отримання пропозицій учасників
- •5. Розкриття пропозицій учасників.
- •7. Акцепт пропозиції.
- •8. Прийняття звернення учасників щодо оскарження дій замовника
- •9. Підписання договору.
- •10. Затвердження звіту про результати проведення процедури закупівлі
- •Отже, в двох інформаційних каналах оприлюднюється інформація про оголошення проведення торгів, про акцепт та про результати проведення торгів.
- •4. Забезпечення пропозиції та виконання умов договору
- •5. Кваліфікація учасників
- •Тема 5. Відхилення тендерних пропозицій. Оскарження щодо застосування процедур закупівель
- •1. Умови відхилення тендерних пропозицій
- •2. Відміна торгів чи визнання торгів такими, що не відбулися
- •3. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника
- •5. Порядок проведення перевірок (ревізій) державними органами
- •6. Відповідальність за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти
- •Тема 6. Планування продажу на підприємстві
- •Управління продажем на підприємстві
- •Сутність планування продажу
- •2. Процес планування продаж
- •Тема 7. Канали розподілу та організація продажу на підприємстві
- •1. Організація оптових продаж
- •2. Організація роздрібних продаж
- •Розподіл продукції
- •4. Стимулювання продаж
- •Тема 8. Оцінювання ефективності закупівлі та продажу
- •Сутність оцінювання ефективності закупівель та продаж
- •2. Аналіз обсягу товарообороту
- •3. Аналіз прибутковості підприємства
- •Фактори, що впливають на прибуток
- •Залежність норми прибутку від частки прибутку
- •Аналіз рентабельності продажу
4. Раціональне зберігання та використання ресурсів
Раціональне використання (споживання) і економія сировини, матеріалів, палива і енергії є одними із важливих умов функціонування підприємства в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях. Раціональне використання матеріальних ресурсів – це доцільне обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.
В загальному вигляді економія матеріальних ресурсів – це підвищення їх рівня корисного використання, яке виражається у зниженні питомої витрати матеріалів на одиницю споживчого ефекту, котрий одержують у результаті раціонального споживання матеріальних ресурсів. Значення економії матеріальних ресурсів зростає в зв’язку із збільшенням обсягу виробництва продукції.
Зменшення матеріальних витрати безпосередньо впливає на зниження собівартості продукції, оскільки вони становлять біля 75-80 відсотків витрат підприємства, із них біля 60 відсотків припадає на матеріали і сировину.
Скорочення матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції – це більш значний резерв економії порівняно із зниженням трудоємності і фондоємності виробництва: 1 відсоток економії матеріалів забезпечує скорочення витрат у 2-2,5 рази більше ніж 1 відсоток економії фонду зарплати та в 2-4 рази більше, ніж 1 відсоток скорочення капітальних вкладень. Таким чином ресурсозбереження виступає як важливіший фактор підвищення ефективності виробництва.
Основним завданням ресурсозбереження є:
- забезпечення економного і раціонального використання матеріальних ресурсів;
- ліквідація невиробничих витрат або перевитрати матеріальних ресурсів;
- оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволяють підвищити комплексність використання матеріальних ресурсів;
- розширення застосування вторинних ресурсів;
- розширення застосування вторинних ресурсів, організація повної переробки виробничих відходів і матеріалів, збір і утилізація побутових відходів;
- скорочення витрат матеріальних ресурсів на всіх стадіях виробництва і споживання при транспортуванні та зберіганні;
- прискорення оборотності обігових засобів, скорочення виробничих запасів, вивільнення частини ресурсів із обігу тощо.
Одним із резервів економії матеріальних ресурсів є їх раціональне розкроювання. Виробництво одержує матеріали у вигляді певних суцільних одиниць (рулонів, листів, смуг), і вже у процесі виробництва їх розкроюють за необхідними розмірами. Природно, що повністю використати матеріали, які надійшли у виробництво, не завжди можливо, якась їх частина йде у відходи. Тому й основним завданням є розкроювання матеріалів з мінімально можливими відходами та подальшим їх використанням.
Значна економія матеріалів (особливо це стосується металів) досягається шляхом удосконалення конструкцій як виробів у цілому, так і їх складових - деталей, вузлів, блоків та агрегатів. На сьогодні основними напрямками у цьому є економія електроенергії і паливних ресурсів, а також створення обладнання із збільшеною одиничною потужністю.
Приклад
Виготовлення замість трьох турбін типу К-300-240 потужністю 300 кВт однієї, ідентичної за функціональними можливостями, - К-800-240 дозволяє заощадити приблизно 340 т металу. Підвищення потужності газоперекачувальних агрегатів ВАТ «Сумське науково-виробничого об'єднання СМНВО ім. М.В. Фрунзе» у 2,5 раза дозволяє знизити їх питому матеріалоємність у півтора рази.
Найважливішими напрямками в економії матеріальних ресурсів є обґрунтовані зниження запасу міцності деталей, вузлів, блоків, агрегатів і кінцевих виробів або її оптимізація, а також підвищення точності розрахунків на жорсткість, довготривалість та ін. Природно, що економія матеріалів не повинна знижувати якості кінцевих виробів. Підвищення якості матеріалів сприяє створенню полегшених, але водночас міцніших, надійніших та довго-триваліших конструкцій виробів. К. Маркс свого часу зазначав: „Машини, побудовані з міцнішого матеріалу, живуть довше, а їх застосування, що регулюється суворо науковими законами, робить можливим більшу економію у витрачанні їх складових частин і засобів, що ними споживаються”. За тих часів основним конструкційним матеріалом був метал. Нині в економії матеріальних ресурсів суттєву роль відіграють матеріали, що його замінюють. Наприклад, досить ефективною є заміна пластмасами деталей та вузлів, які не несуть навантаження (кожухи, кришки, дверцята, скрині і шухлядки, декоративні деталі та деталі управління) і деякі інші. Значну економію металів забезпечує також їх попередня обробка.
Приклад
Застосування листа, що попередньо гофрували, значно збільшує міцність та жорсткість виготовлених з нього деталей і конструкцій та полегшує їх. Попереднє опромінення поліетиленової ізоляції для кабелю підвищує її термостійкість з 110 до 260 °С при незмінній її масі. Якщо раніше для поліпшення ізоляції підвищували її товщину, то завдяки новій технології можна зменшити товщину ізоляції та поліпшити її властивості.
На сьогодні одним із важливих напрямків економії матеріальних ресурсів є стандартизація і уніфікація та обґрунтоване зниження запасів міцності машин, приладів і апаратів. Роль стандартизації полягає насамперед у тому, що вона встановлює збалансовані вимоги до конструкції продукту, методів його виробництва та засобів технологічного оснащення. У стандартах регламентуються правила розробки виробу, його виробництва і споживання. Використання та додержання міжнародних технічних стандартів (типу ІСО) значно підвищує конкурентоспроможність вироблюваної продукції.
Приклад
В останні десятиліття у світовому виробництві різко скоротився життєвий цикл нових товарів з 10-15 до 2-3 років. Особливо це стосується електронної та радіоелектронної техніки (де нерідко за кілька років змінюється майже вся елементна база), засобів медичної діагностики, певною мірою приладобудування і автомобілебудування та деяких інших. Ця тенденція пояснюється впливом науково-технічного прогресу і залежить від випуску конкурентоспроможної продукції. Якщо, наприклад, у середні віки мода на одяг та взуття змінювалася один раз на півсторіччя, на кінець XIX - початок XX сторіччя - один раз на 5-10 років, то нині - до двох разів на рік. Ринки України та інших країн СНД завалено продуктами типу second hand. Постійно виставляти параметри фотоплівки чи наводити різкість при фотографуванні або використовувати конкретний екземпляр комп'ютерної техніки двадцять років - неефективно. Краще через декілька років придбати нову модель-Так навіщо ж робити запас міцності деталей, вузлів та блоків, наприклад копіювального апарата, 20 років, коли більше 5-7 років його ніхто не використовуватиме? За винятком технічно складного і тому дуже дорогого обладнання значна частина механізмів широкого вжитку досить рідко псується, але після цього здебільшого не підлягає ремонту.
Цей приклад підтверджує необхідність застосування нових конструкційних матеріалів, які забезпечують приблизно однаково високу надійність вузлів та деталей, що відповідає передбаченому терміну застосування виробу.
Отже, в процесі виробництва для зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення можна використовувати наступні шляхи:
- збільшення одиничної потужності машин і агрегатів. Цей показник характеризує одночасно підвищення їх якості;
- ліквідація виробничого браку. Підприємства несуть прямі витрати у випадку виготовлення бракованої продукції. Випуск неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і неякісна продукція означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати;
- використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів. Бурний розвиток хімічної промисловості в наш час створює можливості для широкого впровадження у виробництво нових економічних синтетичних матеріалів для заміни матеріалів, які використовувалися раніше;
- скорочення витрат і відходів у виробництві. В різних галузях виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів. В тих випадках, коли вичерпані можливості скорочення відходів, важливо забезпечити їх максимальну утилізацію, використовуючи для виготовлення побічної, непрофільної продукції чи реалізувати іншим підприємствам;
- скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту – збереження якості продукції, недопущення її псування і втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально-речові якості і форми.
Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значну величину і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів.