2. Доставка тмр

Товари, що надійшли від постачальників, розвантажують, перевіряють і транспортують до місць збереження.

Першочерговим завданням особи, відповідальної за приймання товару, є перевірка його належності даному оптово-торговель­ному підприємству. Належність вантажу встановлюють згідно з накладною, яку перевізник передає матеріально-відповідальній особі. Тільки після цього дозволяється розвантажувати транспортний засіб. Якщо вантаж доставлений автотранспортом, то водій зобов’язаний бути присутнім під час виконання цієї операції. Завершується розвантаження підписанням накладної, отриманої від перевізника. Це означає, що вантаж прийнято в належному стані, а його фактична кількість відповідає обсягу, зазначеному в нак­ладній.

У разі надходження товару залізничним транспортом приймання його починається з ретельного зовнішнього огляду транс­портного засобу (вагона, цистерни тощо). Особа, відповідальна за приймання товару, перевіряє цілість транспортного засобу, дверних замків, пломб. Після цього транспортний засіб оглядають зсередини. У разі виявлення пошкоджень транспортного засобу, відсутності пломб, порушень упаковки товарів представник торговельного підприємства має право вимагати від залізниці перевірки фактичної наявності товарів. Виявлені розбіжності оформлюють актом, що слугує підставою для висування претензії залізниці щодо відшкодування збитків. Акт має підписати предс­тавник залізниці.

Доставлені товари приймають за кількістю та якістю.

Приймання товарів за кількістю — це визначення точної кількості товару, що надійшов, і відповідності його даним, які містяться у транспортних, супровідних і (або) розрахункових документах (пакувальні листи, накладні, рахунки тощо). Його здійс­нюють, як правило, шляхом суцільного підрахунку одиниць, міри і маси товару в даній партії (за винятком товарів у фабричній упаковці). Перевірку товарів можна проводити й вибірково.

До товаросупровідних документів і документів на оприбуткування товарів належать:

накладна — один із головних товаросупровідних документів. У накладній вказують номер і дату її складання, найменування постачальника і покупця, найменування і короткий опис товару, якісну інформацію (марку, гатунок, розмір), кількість, ціну і загальну суму товару;

товарно-транспортна накладна — складається постачальником і є документом, що супроводжує надходження на торгівельне підприємство товару автомобільним транспортом;

залізнична накладна — супровідний документ у разі надходження товару залізничним транспортом. До залізничної нак­ладної можуть додаватися специфікації та пакувальні листки, про що обов’язково робиться відмітка у накладній. Залізнична наклад­на передається представникові підприємства-одержувача на підс­таві доручення;

специфікація — містить перелік усіх видів товарів, що становлять конкретну партію;

пакувальний листок — містить перелік усіх видів і сортів товару, що перебувають у кожному товарному місці;

інші документи.

Приймання товарів за якістю — це визначення їхньої якості за встановленим зразком, перевірка комплектності (наявності всіх предметів, що входять у комплект), відповідності тари, упаковки і маркування встановленим вимогам, а також даним супровідних документів (сертифікат якості, санітарний сертифікат або їх засвідчені копії тощо). Зазвичай здійснюють перевірку якості й комплектності товарів. Але можлива й вибіркова перевірка, якщо це передбачено договором.

У разі виявлення невідповідностей приймання товарів припиняють. Потім складають акт, який є юридичною підставою для пред’явлення претензій постачальникові, про що в супровідних документах робиться відмітка. До акта включають лише ті товари, за якими встановлено розбіжності.

За відсутності супровідних і розрахункових документів прий­мання товарів на складі здійснюють на підставі даних маркування і внутрішніх пакувальних листків, а за їх відсутності — за фактичною наявністю товару. У цьому разі приймання товарів здійснює спеціально створена комісія, до складу якої обов’язково входить матеріально відповідальна особа, представник постачальника або незалежної організації. Складається приймальний акт у трьох примірниках (1-й примірник відправляється постачальникові, 2-й разом із товарним звітом передається в бухгалтерію підприємства-одержу­вача, а 3-й залишається в матеріально відповідальної особи).

Один із необхідних документів — доручення, яке є бланком суворої звітності. Його використовують в разі отримання товару поза складом покупця (на складі постачальника, залізничної стан­ції тощо). Воно підтверджує право матеріально відповідальної особи на отримання товару.

Оплата товарів, що надходять, може здійснюватися на підставі рахунка. Рахунок на товар, що постачається, виписує постачальник разом із накладною, а в разі передоплати — до випуску товару. Форма оплати визначається під час підготовки угоди і фіксується в договорі (контракті) поставки (купівлі-продажу).

Забраковані в процесі приймання товари беруть на відповідальне зберігання. Зберігати їх треба в умовах, які не допускають подальшого погіршення якості, доки постачальник прийме рішення щодо подальшої долі їх.

Приймаючи товари за якістю, підприємство оптової торгівлі перешкоджає потраплянню в роздрібну мережу й до професійних споживачів неякісних товарів.