Переваги водяного опалення

Причина такої популярності традиційного опалення криється в сукупності цілого ряду переваг:

• економічна витрата і дешевизна матеріалів (для облаштування водяного трубопроводу беруть труби меншого діаметру, ніж для облаштування повітряного);

• високий рівень теплоємності теплоносія (в одиниці об’єму води міститься більше тепла, ніж в інших видах теплоносія; так, теплоємність води в чотири тисячі разів вища за теплоємність повітря, який нагрітий до таких же температур);

• створюється комфортний температурний режим.

Недоліки водяного опалення

Якщо ж говорити про недоліки традиційного опалення в порівнянні з іншими видами штучного обігріву житла, то це трудомісткість його монтажу та подальшої експлуатації. Обумовлено це тим, що облаштування водяного трубопроводу можливе лише в період споруди або проведення капітального ремонту будівлі, тому що потрібні численні будівельні роботи. Крім того, безперебійна робота даної опалювальної системи може бути забезпечена безперебійним нагрівом теплоносія, тобто потрібен постійний контроль над функціонуванням генератора тепла. Але й це не все. Незручності підстерігають тих, хто на довгий період покидає свій заміський будинок (особливо в холодні місяці року). Перед відбуттям довготривалим вся вода з опалювальної системи повинна бути злита, інакше при негативних температурах повітря вода замерзне, і трубопровід може лопнути. Але й відсутність в системі води також не вітається, оскільки в заповненому повітрям трубопроводі більш інтенсивно почнуть відбуватися корозійні процеси.

9. Парове опалення

Парове опалення в основному почало застосовуватися на підприємствах, де були встановлені парові машини і було багато використання пари. Щоб використовувати тепло цього пара, що бездарно йшов у атмосферу, вирішили направити його в труби і опалювати виробничі приміщення.Парове опалення — один з різновидів систем опалення будинків. На відміну від водяного або повітряногоопалення, теплоносієм є водяна пара. Іноді в побуті водяне опалення будинків неправильно називають «паровим», хоча в житлових і громадських будівлях застосування парового опалення зараз заборонене будівельними нормами й правилами.

Особливістю парового опалення є комбінована віддача тепла паром, який не тільки знижує свою температуру, але й конденсується на внутрішніх стінках опалювальних приладів. Питома теплота паротворення (конденсації), яка виділяється при цьому, становить близько 2300 кДж/кг, тоді як остигання пари на 50 °C дає тільки 100 кДж/кг.

Джерелом тепла в системі парового опалення може бути опалювальний паровий котел, відбір пари з парової турбіни або редукційно-охолоджувальна установка (РОУ), що знижує тиск і температуру пари енергетичних котлів до безпечних для споживача параметрів. Опалювальними приладами є радіатори опалення, конвектори, оребрені або гладкі труби. Конденсат, що утворюється в опалювальних приладах, повертається до джерела тепла (у замкнених системах) або подається насосом (у розімкнутих системах). Тиск пари в системі може бути нижче атмосферного (т.зв.  вакуум-парові системи) або вище атмосферного (до 6 атм). Температура пари не повинна перевищувати 130 °С. Зміна температури в приміщеннях проводиться регулюванням подачі пари, а, якщо це неможливо, періодичним припиненням подачі пари. Перед морозами іноді доводиться заздалегідь прогрівати будинок, щоб використовувати його теплову інерцію (т.зв.  «перетоп»).

Перевагами парового опалення є:

• невеликі розміри й невелика вартість опалювальних приладів

• мала інерційність і швидкий прогрів системи

• відсутність втрат тепла в теплообмінниках.

Недоліками парового опалення є:

• висока температура на поверхні опалювальних приладів

• неможливість плавного регулювання температури приміщень

• шум при заповненні системи паром

• складності монтажу відводів до працюючої системи.

Через невисоку вартість парове опалення широко застосовувалося в першій половині XX століття . У цей час парове опалення може застосовуватися як при централізованому, так і при автономному теплопостачанні у виробничих приміщеннях, на сходових клітинах і вестибюлях, у теплових пунктах і пішохідних переходах. Доцільно використовувати такі системи на підприємствах, де пара так чи інакше застосовується для виробничих потреб.