. Класифікація систем опалення За конструкцією системи опалення будівель / споруд поділяються на:

 - місцеві системи опалення (автономні) - системи опалення, в яких конструктивно об'єднані в один пристрій теплогенератор, теплопроводів і опалювальні прилади і відповідно відбувається отримання тепла, його перенесення в системі і теплопередача в приміщення;  - центральні системи опалення - системи опалення, в яких є теплогенератор, що розміщується в котельні, ТЕЦ, ТЦП та ін, і теплопроводів, підведення до опалювальних приладів в декількох будинках.  За способом циркуляції теплоносія системи опалення бувають:  - високотемпературними;  - низькотемпературними.  За типом теплоносія системи опалення підрозділяють на:  - системи водяного опалення;  - системи парового опалення;  - системи повітряного опалення;  - системи променевого опалення;  - електричне опалення;  - газове опалення;  - пічне опалення.  Теплоносієм - називається рідка (вода чи інша рідина) або газоподібна (пар, повітря або газ) середа, що переміщується по системі опалення.  Опалення будівель, приміщень може бути:  - конвективне;  - променисте.

7. правила обміру поверхонь огороджуючих конструкцій

Теплопередача через ограждения дома является сложным процессом. Чтобы максимально учесть эти сложности, обмер помещений при расчетах теплопотерь делают по определенным правилам, которые предусматривают условные увеличение или уменьшение площади. Ниже приводятся основные положения этих правил. Площадь окон, дверей и других проемов измеряется по наименьшему строительному проему.

Площадь потолка (пт) и пола (пл)(кроме пола на грунте) измеряют между осями внутренних стен и внутренней поверхностью наружной стены.

Размеры наружных стен принимают по горизонтали по наружному периметру между осями внутренних стен и наружным углом стены, а по высоте - на всех этажах, кроме нижнего: от уровня чистого пола до пола следующего этажа. На последнем этаже верх наружной стены совпадает с верхом покрытия или чердачного перекрытия. На нижнем этаже в зависимости от конструкции пола:

а) от внутренней поверхности пола по грунту; б) от поверхности подготовки под конструкцию пола на лагах; в) от нижней грани перекрытия над неотапливаемым подпольем или подвалом.

При определении теплопотерь через внутренние стены их площади обмеряют по внутреннему периметру. Потери теплоты через внутренние ограждения помещений можно не учитывать, если разность температур воздуха в этих помещениях составляет 3 °С и менее.

Передача теплоты из помещения через конструкцию пола или стены и толщу грунта, с которыми они соприкасаются, подчиняется сложным закономерностям. Для расчета сопротивления теплопередаче конструкций, расположенных на грунте, применяют упрощенную методику. Поверхность пола и стен (при этом пол рассматривается как продолжение стены) по грунту делится на полосы шириной 2 м, параллельные стыку наружной стены и поверхности земли.

Отсчет зон начинается по стене от уровня земли, а если стен по грунту нет, то зоной I является полоса пола, ближайшая к наружной стене. Следующие две полосы будут иметь номера II и III, а остальная часть пола составит зону IV. Причем одна зона может начинаться на стене, а продолжаться на полу.

Пол или стена, не содержащие в своем составе утепляющих слоев из материалов с коэффициентом теплопроводности менее 1,2 Вт/(м·°С), называются неутепленными. Сопротивление теплопередаче такого пола принято обозначать R_нп, м²·°С/Вт. Для каждой зоны неутепленного пола предусмотрены нормативные значения сопротивления теплопередаче:

• зона I - RI = 2,1 м²·°С/Вт;

• зона II - RII = 4,3 м²·°С/Вт;

• зона III - RIII = 8,6 м²·°С/Вт;

• зона IV - RIV = 14,2 м²·°С/Вт.

8. Водяне опалення на території України є найбільш поширеним видом автономного та централізованого опалення. Вірніше кажучи, називати цей вид опалення «водяним» не цілком коректно, оскільки теплоносієм може бути не тільки вода, а будь-яка інша теплоємність рідини, яка відповідає за потрібніми фізико-хімічними вимогам. Дане опалення правильніше буде називати «традиційним». До речі, такий термін як раз і обумовлений широтою поширення водяних систем опалення.

У традиційних опалювальних системах нагрітий до необхідних температур рідкий теплоносій (найчастіше це аерована вода) проходить за системою опалювальних приладів і трубопроводів. При цьому теплоносій віддає тепло повітрю в приміщенні, яке опалюється.