Тема 9. Виробнича інфраструктура
1. Під інфраструктурою підприємства розуміють
а) сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні профільної (основної) продукції, але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів;
б) комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому.
в) сукупність внутрішньовиробничих підрозділів підприємства, які займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, відновленням і ремонтом технологічної оснастки, її обліком, зберіганням і видачею на робочі місця;
г) сукупність внутрішньовиробничих підрозділів, які займаються технічним обслуговуванням устаткування та виконанням ремонтних робіт, а також проведенням заходів щодо технічної діагностики устаткування.
2. Під виробничою інфраструктурою розуміють
а) сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні профільної (основної) продукції, але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів;
б) комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому.
в) сукупність внутрішньовиробничих підрозділів підприємства, які займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, відновленням і ремонтом технологічної оснастки, її обліком, зберіганням і видачею на робочі місця;
г) сукупність внутрішньовиробничих підрозділів, які займаються технічним обслуговуванням устаткування та виконанням ремонтних робіт, а також проведенням заходів щодо технічної діагностики устаткування.
3. Виробнича інфраструктура включає
а) допоміжні та обслуговуючі цехи;
б) комунікаційні мережі, магістральні об’єкти, природоохоронні споруди;
в) допоміжні та обслуговуючі цехи, комунікаційні мережі, магістральні об’єкти, природоохоронні споруди, засоби збору та обробки інформації;
г) допоміжні та обслуговуючі цехи, комунікаційні мережі, магістральні об’єкти, природоохоронні споруди, засоби збору та обробки інформації, об’єкти житлового господарства, медичного забезпечення.
4. Сукупність внутрішньовиробничих підрозділів підприємства, які займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, відновленням і ремонтом технологічної оснастки, її обліком, зберіганням і видачею на робочі місця – це
а) ремонтне господарство;
б) енергетичне господарство;
в) транспортне господарство;
г) інструментальне господарство.
5. Сукупність внутрішньовиробничих підрозділів, які займаються технічним обслуговуванням устаткування та виконанням ремонтних робіт, а також проведенням заходів щодо технічної діагностики устаткування – це
а) ремонтне господарство;
б) енергетичне господарство;
в) транспортне господарство;
г) інструментальне господарство.
6. Сукупність внутрішньовиробничих підрозділів, які займаються забезпеченням підрозділів підприємства всіма видами енергії, технічним обслуговуванням та ремонтом енергетичного устаткування – це
а) ремонтне господарство;
б) енергетичне господарство;
в) транспортне господарство;
г) інструментальне господарство.
7. Сукупність внутрішньовиробничих підрозділів, які здійснюють переміщення матеріальних ресурсів та продукції всередині цехів, по підприємству та за його межами, а також навантажувально-розвантажувальні роботи – це
а) ремонтне господарство;
б) енергетичне господарство;
в) транспортне господарство;
г) інструментальне господарство.
8. План підрозділу виробничої інфраструктури складається з таких розділів:
а) виробнича програма, обсяги збуту, план з чисельності і оплати праці, фінансовий план;
б) виробнича програма, план з чисельності і оплати праці, кошторис витрат;
в) план збуту, кошторис витрат на виробництво, план технічного розвитку, фінансовий план;
г) виробнича програма; план з чисельності і оплати праці, кошторис витрат, фінансовий план.
9. Потреба в інструменті у багатосерійному та масовому виробництві визначається
а) за допомогою норми витрати інструменту на 100 або 1000 виготовлених виробів;
б) за допомогою норми витрати інструменту на 100 або 1000 год. роботи верстатів;
в) за допомогою норми витрати інструменту на 100 або 1000 виготовлених виробів або норми витрати інструменту на 100 або 1000 год. роботи верстатів;
г) за допомогою норми витрати інструменту на кількість проведених технічних обслуговувань.
10. Потреба в інструменті у дрібносерійному та одиничному виробництві визначається
а) за допомогою норми витрати інструменту на 100 або 1000 виготовлених виробів;
б) за допомогою норми витрати інструменту на 100 або 1000 год. роботи верстатів;
в) за допомогою норми витрати інструменту на 100 або 1000 виготовлених виробів або норми витрати інструменту на 100 або 1000 год. роботи верстатів;
г) за допомогою норми витрати інструменту на кількість проведених технічних обслуговувань.
11. Під технічним обслуговуванням розуміють
а) повне розбирання; ремонт відпрацьованих деталей та вузлів, заміна тих, що не підлягають ремонту; регулювання й випробування під навантаженням;
б) заміну або відновлення окремих деталей (вузлів) засобів праці, проведення регулювальних операцій;
в) часткове розбирання обладнання, заміну спрацьованих вузлів, випробування та регулювання;
г) усунення дрібних несправностей засобів праці, проведення оглядів стану окремих вузлів та агрегатів, здійснення заміни мастила та регулювання певних механізмів.
12. Під капітальним ремонтом розуміють
а) повне розбирання; ремонт відпрацьованих деталей та вузлів, заміна тих, що не підлягають ремонту; регулювання й випробування під навантаженням;
б) сукупність організаційно-технічних заходів із покращення основних параметрів і характеристик агрегатів;
в) часткове розбирання обладнання, заміну спрацьованих вузлів, випробування та регулювання;
г) усунення дрібних несправностей засобів праці, проведення оглядів стану окремих вузлів та агрегатів, здійснення заміни мастила та регулювання певних механізмів.
13. Під модернізацією обладнання розуміють
а) повне розбирання; ремонт відпрацьованих деталей та вузлів, заміна тих, що не підлягають ремонту; регулювання й випробування під навантаженням;
б) сукупність організаційно-технічних заходів із покращення основних параметрів і характеристик агрегатів;
в) часткове розбирання обладнання, заміну спрацьованих вузлів, випробування та регулювання;
г) усунення дрібних несправностей засобів праці, проведення оглядів стану окремих вузлів та агрегатів, здійснення заміни мастила та регулювання певних механізмів.
14. Середній ремонт передбачає
а) повне розбирання; ремонт відпрацьованих деталей та вузлів, заміна тих, що не підлягають ремонту; регулювання й випробування під навантаженням;
б) заміну або відновлення окремих деталей (вузлів) засобів праці, проведення регулювальних операцій;
в) часткове розбирання обладнання, заміну спрацьованих вузлів, випробування та регулювання;
г) усунення дрібних несправностей засобів праці, проведення оглядів стану окремих вузлів та агрегатів, здійснення заміни мастила та регулювання певних механізмів.
15. Малий ремонт передбачає
а) повне розбирання; ремонт відпрацьованих деталей та вузлів, заміна тих, що не підлягають ремонту; регулювання й випробування під навантаженням;
б) заміну або відновлення окремих деталей (вузлів) засобів праці, проведення регулювальних операцій;
в) часткове розбирання обладнання, заміну спрацьованих вузлів, випробування та регулювання;
г) заміну невеликої кількості зношених деталей, а також регулювання обладнання.
16. Середньорічний обсяг ремонтних робіт визначається, виходячи із
а) трудомісткості різних видів ремонтів, тривалості ремонтного циклу та кількості обладнання;
б) норми часу на одну ремонтну одиницю, планового фонду робочого часу обладнання кількості обладнання, коефіцієнту виконання норм виробітку;
в) трудомісткості різних видів ремонтів, тривалості ремонтного циклу, кількості обладнання, норми часу на одну ремонтну одиницю, планового фонду робочого часу;
г) трудомісткості різних видів ремонтів, кількості обладнання, планового фонду робочого часу.
17. Середньорічний обсяг ремонтних робіт визначається, виходячи із
а) трудомісткості різних видів ремонтів, тривалості ремонтного циклу та кількості обладнання;
б) норми часу на одну ремонтну одиницю, планового фонду робочого часу обладнання кількості обладнання, коефіцієнту виконання норм виробітку;
в) трудомісткості різних видів ремонтів, тривалості ремонтного циклу, кількості обладнання, норми часу на одну ремонтну одиницю, планового фонду робочого часу;
г) трудомісткості різних видів ремонтів, кількості обладнання, планового фонду робочого часу.
18. Загальна потреба в енергії визначається такими складовими
а) потребою на технологічні цілі, потребою на загальногосподарські цілі;
б) потребою на технологічні цілі, потребою на загальногосподарські цілі, енергія, яка буде відпущена стороннім організаціям, втрати енергії в мережах;
в) потребою на технологічні цілі, потребою на загальногосподарські цілі, енергія, яка буде відпущена стороннім організаціям;
г) потребою на технологічні цілі, потребою в енергії на освітлення.
19. Кількість вантажів (у тоннах, кубометрах, штуках), які переміщуються в певному напрямку між окремими пунктами всередині підприємства або за його межами, називається
а) вантажооборот;
б) вантажним потоком;
в) транспортуванням;
г) внутрішньовиробничий вантажний потік.
20. Чисельність водіїв у транспортному господарстві підприємства визначається
а) виходячи із планового обсягу вантажообороту та продуктивності транспортного засобу;
б) обсягом вантажно-розвантажувальних робіт, фондом робочого часу одного робітника, трудомісткістю робіт;
в) кількістю транспортних засобів, часу перебування автомобіля у рейсі та фондом робочого часу робітника;
г) методом за нормами обслуговування.
21. Чисельність допоміжних робітників у транспортному господарстві підприємства визначається
а) виходячи із планового обсягу вантажообороту та продуктивності транспортного засобу;
б) обсягом вантажно-розвантажувальних робіт, фондом робочого часу одного робітника, трудомісткістю робіт;
в) кількістю транспортних засобів, часу перебування автомобіля у рейсі та фондом робочого часу робітника;
г) методом за нормами обслуговування.
22. Чисельність вантажників у транспортному господарстві підприємства визначається
а) виходячи із планового обсягу вантажообороту та продуктивності транспортного засобу;
б) обсягом вантажно-розвантажувальних робіт, фондом робочого часу одного робітника, трудомісткістю робіт;
в) кількістю транспортних засобів, часу перебування автомобіля у рейсі та фондом робочого часу робітника;
г) методом за нормами обслуговування.
23. Кількість транспортних засобів у транспортному господарстві підприємства визначається
а) виходячи із планового обсягу вантажообороту та продуктивності транспортного засобу;
б) обсягом вантажно-розвантажувальних робіт, фондом робочого часу одного робітника, трудомісткістю робіт;
в) кількістю транспортних засобів, часу перебування автомобіля у рейсі та фондом робочого часу робітника;
г) методом за нормами обслуговування.