Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тести до МК2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
48.92 Кб
Скачать

Тема 8. Персонал і оплата праці

1. План з персоналу і оплати праці складається з таких розділів:

а) потреба в персоналі; потреба в персоналі за категоріями працівників; штатний розпис;

б) план з чисельності персоналу; план з оплати праці;

в) план підвищення продуктивності праці; план з чисельності персоналу; план з оплати праці;

г) план з організації праці; план підготовки і перепідготовки робітників; план з стимулювання праці.

2. Продуктивність праці як економічна категорія характеризує

а) обсяг продукції, що виробляється за одиницю часу;

б) час, який йде на виготовлення одиниці продукції;

в) ефективність праці;

г) обсяг продукції, що виробляється одним працівником.

3. Показник, який розраховується діленням запланованого обсягу продукції на планову середньооблікову кількість промислово-виробничого персоналу за планований період, називається

а) річний виробіток;

б) денний виробіток;

в) годинний виробіток;

г) трудомісткість.

4. Показник, який розраховується діленням обсягу продукції, що передбачається випускати у плановому періоді, на кількість людино-днів, які повинні бути відпрацьовані промислово-виробничим персоналом у даному плановому періоді, називається

а) річний виробіток;

б) денний виробіток;

в) годинний виробіток;

г) трудомісткість.

5. Показник, який розраховується діленням обсягу продукції на планований сумарний фонд часу промислово-виробничого персоналу, називається

а) річний виробіток;

б) денний виробіток;

в) годинний виробіток;

г) трудомісткість.

6. Повна трудомісткість

а) визначається як сума витрат праці у сфері управління виробництвом;

б) визначається як сума витрат праці основних робітників-відрядників та витрат праці основних робітників-погодинників;

в) включає витрати праці всіх основних та допоміжних робітників;

г) включає суму витрат праці всіх категорій працівників промислово-виробничого персоналу.

7. Виробнича трудомісткість

а) визначається як сума витрат праці у сфері управління виробництвом;

б) визначається як сума витрат праці основних робітників-відрядників та витрат праці основних робітників-погодинників;

в) включає витрати праці всіх основних та допоміжних робітників;

г) включає суму витрат праці всіх категорій працівників промислово-виробничого персоналу.

8. Технологічна трудомісткість

а) визначається як сума витрат праці у сфері управління виробництвом;

б) визначається як сума витрат праці основних робітників-відрядників та витрат праці основних робітників-погодинників;

в) включає витрати праці всіх основних та допоміжних робітників;

г) включає суму витрат праці всіх категорій працівників промислово-виробничого персоналу.

9. Трудомісткість обслуговування виробництва

а) визначається як сума витрат праці у сфері управління виробництвом;

б) визначається як сума витрат праці основних робітників-відрядників та витрат праці основних робітників-погодинників;

в) включає витрати праці всіх основних та допоміжних робітників;

г) включає суму витрат праці допоміжних робітників основних цехів та робітників допоміжних цехів і служб, зайнятих обслуговуванням виробництва.

10. Трудомісткість управління

а) визначається як сума витрат праці у сфері управління виробництвом;

б) визначається як сума витрат праці основних робітників-відрядників та витрат праці основних робітників-погодинників;

в) включає витрати праці всіх основних та допоміжних робітників;

г) включає суму витрат праці допоміжних робітників основних цехів та робітників допоміжних цехів і служб, зайнятих обслуговуванням виробництва.

11. Визначення чисельності основних робітників відбувається за такими методами:

а) трудомісткістю виробничої програми; за нормами виробітку; за нормами обслуговування; за нормативом чисельності; за кількістю робочих місць;

б) трудомісткістю виробничої програми; за нормами виробітку; за нормами обслуговування;

в) штатно-номенклатурним за коефіцієнтом насиченості;

г) за нормативом чисельності; за кількістю робочих місць.

12. Визначення чисельності допоміжних робітників відбувається за такими методами:

а) трудомісткістю виробничої програми; за нормами виробітку; за нормами обслуговування; за нормативом чисельності; за кількістю робочих місць;

б) трудомісткістю виробничої програми; за нормами виробітку; за нормами обслуговування;

в) штатно-номенклатурним за коефіцієнтом насиченості;

г) за нормативом чисельності; за кількістю робочих місць.

13. Визначення чисельності допоміжних робітників відбувається за такими методами:

а) трудомісткістю виробничої програми; за нормами виробітку; за нормами обслуговування; за нормативом чисельності; за кількістю робочих місць;

б) трудомісткістю виробничої програми; за нормами виробітку; за нормами обслуговування;

в) штатно-номенклатурним за коефіцієнтом насиченості;

г) за нормативом чисельності; за кількістю робочих місць.

14. Заробітна плата – це

а) винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці;

б) виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положення­ми, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чин­ного законодавства або які провадять понад встановлені зазначеними актами норми;

в) винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором влас­ник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконувану ним роботу;

г) це винагорода за виконану роботу відповідно до вста­новлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).

15. Оплата праці складається з таких виплат:

а) основна і додаткова заробітна плата;

б) основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

в) основна заробітна плата, вартість продукції, що надається в порядку натуральної оплати;

г) основна заробітна плата, премії.

16. Основна заробітна плата – це

а) винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці;

б) виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положення­ми, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чин­ного законодавства або які провадять понад встановлені зазначеними актами норми;

в) винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором влас­ник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконувану ним роботу;

г) це винагорода за виконану роботу відповідно до вста­новлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).

17. Додаткова заробітна плата – це

а) винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці;

б) виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положення­ми, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чин­ного законодавства або які провадять понад встановлені зазначеними актами норми;

в) винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором влас­ник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконувану ним роботу;

г) це винагорода за виконану роботу відповідно до вста­новлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).

18. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – це

а) винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці;

б) виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положення­ми, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чин­ного законодавства або які провадять понад встановлені зазначеними актами норми;

в) винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором влас­ник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконувану ним роботу;

г) це винагорода за виконану роботу відповідно до вста­новлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).

19. Плановий фонд заробітної плати – це

а) вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників за виконану роботу та відпрацьований час, а також суми вип­лат і доплат, які передбачені державними законодавчими актами та діючими преміаль­ними системами у запланованому періоді;

б) виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положення­ми, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чин­ного законодавства або які провадять понад встановлені зазначеними актами норми;

в) винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором влас­ник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконувану ним роботу;

г) винагорода за виконану роботу відповідно до вста­новлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків).

20. Методи визначення планового фонду заробітної плати:

а) за трудомісткістю виробничої програми; за нормами виробітку; за нормами обслуговування; за нормативом чисельності; за кількістю робочих місць;

б) за трудомісткістю виробничої програми; за нормами виробітку; за нормами обслуговування;

в) за досягнутим рівнем базового фонду оплати праці; на основі середньої заробітної плати; нормативний; метод прямого рахунку;

г) нормативний; метод прямого рахунку.

21. За методом прямого рахунку заробітна плата робітників-відрядників розраховується

а) за відрядною розцінкою; за трудомісткістю виробничої програми на основі середньозваженої тарифної годинної ставки;

б) годинною тарифною ставкою, фондом робочого часу одного робітника та чисельністю робітників;

в) за відрядною розцінкою за виготовлення одиниці продукції та виробничою програмою;

г) за окладами, які відображені у штатному розписі.

22. Годинний фонд оплати праці не включає

а) відрядний та погодинний фонд оплати праці та премії;

б) доплати та інтенсивність праці, святкові дні та роботу у нічний час;

в) доплати підліткам та оплату основних і додаткових відпусток;

г) доплати за керівництво бригадою та оплата за навчання учнів.

23. Денний фонд оплати праці відрізняється від годинного на величину

а) оплати основних і додаткових відпусток;

б) доплати підліткам і матерям, які годують немовлят;

в) оплати днів виконання державних обов’язків;

г) винагороди за вислугу років і вихідної допомоги.

24. Річний (місячний, квартальний) фонд оплати праці відрізняється від денного на величину

а) доплати та інтенсивність праці, святкові дні та роботу у нічний час;

б) доплати за керівництво бригадою та оплата за навчання учнів;

в) оплати днів виконання державних обов’язків;

г) оплати основних і додаткових відпусток; оплати днів виконання державних обов’язків; винагороди за вислугу років і вихідної допомоги.

25. Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів, службовців визначається

а) годинною тарифною ставкою, фондом робочого часу одного робітника та чисельністю робітників;

б) за трудомісткістю виробничої програми; за нормами виробітку; за нормами обслуговування;

в) за нормативом чисельності; за кількістю робочих місць;

г) за окладною системою.