- •Передмова
- •Частина 1. Основи теорії державного управління Розділ 1.1. Державне управління — системне суспільне явище
- •1.1.1. Управління як суспільне явище
- •1.1.2. Категорія держава»
- •Держава виступає як система представлення спільноти людей на світовій арені у взаємовідносинах з іншими країнами та народами.
- •1.1.3. Сутність, зміст та специфіка державного управління
- •1.1.4. Принципи державного управління
- •1.1.5. Основні теорії та школи управління
- •1.1.6. Політична система, державне управління та регулювання на трансформаційному етапі розвитку держави
- •1.1.7. Державна політика як цілеформуючий фактор діяльності державного апарату та державної служби
- •Розділ 1.2. Державна влада та державне управління
- •1.2.1. Державна влада як складова державно-владного механізму
- •1.2.2. Адміністративний аспект державного управління
- •1.2.3. Об'єкти управлінської діяльності виконавчої влади
- •Адаптивність до умов і факторів природного й соціального буття;
- •Залежність від об'єктивних умов і факторів суспільної життєдіяльності й відтворення їх у своєму функціонуванні й організації.
- •Розділ 1.3 цілі та функціональна структура державного управління
- •1.3.1. Цілі державного управління, їх юридичне та ресурсне забезпечення
- •1.3.2. Поняття й види функцій державного управління
- •1.3.3. Функціональна структура державного управління
- •Розділ 1.4. Організаційна структура державного управління
- •1.4.1. Сутнісні характеристики (риси) організаційної структури державного управління
- •1.4.2. Унітарна та федеративна організація державного управління
- •Єдиний державний бюджет, фінансова, податкова та інші системи.
- •Суб'єкти федерації володіють відносною юридичною, політичною, економічною самостійністю.
- •Суб'єкти федерації можуть мати власні конституції, положення яких не суперечать конституції федерації.
- •1.4.3. Основи побудови організаційної структури державного управління
- •Розділ 1.5. Сутність і зміст управлінської діяльності
- •1.5.1. Поняття та загальні риси управлінської діяльності
- •1.5.2. Форми управлінської діяльності
- •1.5.3. Методи управлінської діяльності
- •1.5.4. Стадії управлінської діяльності
- •1.5.5. Управлінські технології: поняття та види
- •Розділ 1.6. Підготовка та прийняття рішень у державному управлінні
- •1.6.1. Поняття та суть управлінського рішення
- •1.6.2. Процес підготовки управлінського рішення
- •1.6.3. Технологія процедури прийняття рішень у державному управлінні
- •Розділ 1.7. Законність та відповідальність у державному управлінні
- •1.7.1. Зміст законності в державному управлінні
- •1.7.2. Забезпечення законності в державному управлінні
- •1.7.3. Дисципліна і відповідальність у забезпеченні законності
- •1.7.4. Відповідальність державних службовців
- •Розділ 1.8. Контроль у державному управлінні
- •1.8.1. Поняття та види контролю в державному управлінні
- •1.8.2. Контроль, інституціалізований за гілками державної влади
- •1 Стефанюк і.Б. Контрольно-ревізійна служба як складова системи фінансової безпеки держави // Фінанси України. — 1998. — № 11. — с. 45.
- •1.8.3. Громадський контроль
- •Розділ. 1.9. Ефективність державного управління
- •1.9.1. Загальна соціальна ефективність державного управління
- •1.9.2. Ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління
- •1.9.3, Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб
- •1.9.4. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади47
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Частина 2. Система органів державної влади в україні Розділ 2.1. Конституційні засади побудови структур державного управління в україні
- •2.1.1. Конституція України про гілки влади в Україні
- •2.1.2. Верховна Рада та державне управління
- •2.1.3. Інститут Президента та державне управління
- •2.2.2. Управлінські зв'язки в системі органів виконавчої влади
- •Розділ 2.3. Центральні органи виконавчої влади: права, компетенція, функції
- •2.3.1. Кабінет Міністрів України: структура і компетенція
- •2.3.2. Міністерства України та їх повноваження
- •Кабінет Міністрів України
- •2.3.3. Державні комітети (державні служби) України та інші центральні органи виконавчої влади: їх статус, функції
- •2.4.2. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади
- •Розділ 2.5. Місцеві державні адміністрації в системі державного управління
- •2.5.1. Основні завдання, правовий статус, компетенція місцевих державних адміністрацій
- •2.5.2. Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •2.5.3. Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв'язків
- •2.5.4. Структура місцевих державних адміністрацій
- •Розділ 2.6. Місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні
- •2.6.1. Правовий статус органів місцевого самоврядування в системі державного управління
- •2.6.2. Система місцевого самоврядування в Україні
- •2.7.2. Концептуальні засади реформування місцевих органів влади та напрями регіональної політики
- •Управлінські ситуації та практичні завдання
- •Частина 3. Основи внутрішньої організації та менеджменту органів державної влади Розділ 3.1. Організаційна структура органу державної влади
- •3.1.1. Сутність та особливості організаційної структури органу державної влади
- •3.1.2. Підходи та методи побудови організаційних структур органу державної влади
- •Розділ 3.2. Внутрішня організація органу державної влади
- •3.2.1. Орган влади як об'єкт організації
- •3.2.2. Організація як процес і функція управління
- •Розділ 3.3. Менеджмент органу державної влади
- •3.3.1. Сутність і особливості менеджменту органу державної влади
- •Розділ 3.4. Стратегічне та ситуаційне управління
- •3.4.1. Стратегічне управління
- •3.4.2. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади
- •3.4.3. Ситуаційне управління
- •Розділ 3.5. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади
- •3.5.1. Сутність функціонального аналізу діяльності органу державної влади та методика його проведення
- •3.5.2. Контролінг у діяльності органу державної влади
- •Розділ 3.6. Інформаційне та комунікаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади
- •3.6.1. Інформаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади
- •3.6.2. Комунікації та комунікаційний процес
- •Практикум
- •Словник
- •Література
- •01034, М. Київ-34, вул. Стрілецька, 28
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 238-82-62, 234-80-43; факс: 238-82-68.
- •2 Під поняттям «спрямування і координація діяльності» пропонується розуміти надання таких повноважень міністерству, державному комітету щодо іншого органу виконавчої влади:
1.9.2. Ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління
Загальна соціальна ефективність державного управління досягається зусиллям двох складових компонентів системи: держави у вигляді її органів та посадових осіб і суспільства, його керованих об'єктів і самоуправлінських структур. Ця ефективність має сукупний характер і не дає чіткого уявлення про внесок до неї кожного з названих компонентів.
Оцінку стану організації і функціонування самої держави як суб'єкта управління суспільними процесами виражає ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління. Для цього служить група критеріїв спеціальної соціальної ефективності державного управління, які розкривають і характеризують якість (рівень) всієї сукупності органів державної влади і місцевого самоврядування в єдності їх цілеполягання, організації і функціонування. Які проблеми вирішують керуючі компоненти, яким чином, які витрачають суспільні ресурси — ось питання, на які покликані дати відповідь ці критерії. Таких критеріїв можна виділити п'ять.
Перш за все це цілеорієнтованість організації і функціонування державно-управлінської системи, її великих підсистем та інших організаційних структур, що визначається через ступінь відповідності їх управлінських впливів цілям, які об'єктивно випливають з їх місця і ролі в суспільстві.
Цілеорієнтованість організації і функціонування керуючих систем (підсистем) визначаються шляхом вивчення й оцінювання їх організаційної нормативної та іншої діяльності з погляду її відповідності цільовій спрямованості, встановленій для них. Це дає змогу виключати дублювання, паралелізм як у діяльності самих органів державної влади, так і в розподілі повноважень між ними та органами місцевого самоврядування, а також виявляти ділянки суспільної життєдіяльності, що залишилися поза необхідними управлінськими впливами.
Аналіз цілеорієнтованості керуючих компонентів передбачає:
виявлення об'єктивно зумовлених і суспільно актуальних цілей та їх розгляд у розвитку з урахуванням суспільних потреб та інтересів;
встановлення виміру цілей за конкретними результатами, тобто за характером і повнотою їх втілення в управлінських рішеннях і діях.
Другим критерієм спеціальної соціальної ефективності є витрати часу на вирішення управлінських питань і здійснення управлінських операцій. Це час, який витрачається на внутрішню управлінську діяльність, тобто на обробку і проходження управлінської інформації від «входу» до «виходу» в державно-управлінській системі в цілому (в державному апараті), відповідних підсистемах, організаційних структурах і об'єктах управління, тобто до отримання наперед визначеного прогнозованого (у процесі реалізації управлінського рішення може бути здійснено коригування кількісних показників цілі) результату.
Як третій критерій спеціальної соціальної ефективності державного управління можна назвати стиль функціонування державно-управлінської системи, її підсистем та інших організаційних структур. У цьому випадку йдеться про реальну практику ^правлінської поведінки конкретних посадових осіб.
Четвертий критерій спеціальної соціальної ефективності державного управління відображає складність організації суб'єкта державного управління, його підсистем і ланок. Складність тієї чи іншої організаційної структури безпосередньо впливає на її внутрішню життєдіяльність (реалізацію внутрішніх функцій) і формування управлінських дій (здійснення ЗОВНІШНІХ функцій).
Важливе соціальне значення має п'ятий критерій, який відображає загальні (сукупні) — економічні, соціальні, технічні, кадрові та_ ін. — витрати на утримання і забезпечення функціонування державно-управлінської системи, її підсистем та інших організаційних структур. При їх аналізі й оцінюванні слід враховувати взаємозалежність між вартістю управління і соціальними результатами діяльності керованих об'єктів.
Взяті у взаємозв-'язку критерії «цілі — час — стиль — складність — затрати» і розглянуті під кутом зору змісту і сили зумовлених ниіми управлінських дій, здатні досить повно характеризувати ор ганізацію і функціонування держави як суб'єкта управління суспільними процесами.