
- •Передмова
- •Частина 1. Основи теорії державного управління Розділ 1.1. Державне управління — системне суспільне явище
- •1.1.1. Управління як суспільне явище
- •1.1.2. Категорія держава»
- •Держава виступає як система представлення спільноти людей на світовій арені у взаємовідносинах з іншими країнами та народами.
- •1.1.3. Сутність, зміст та специфіка державного управління
- •1.1.4. Принципи державного управління
- •1.1.5. Основні теорії та школи управління
- •1.1.6. Політична система, державне управління та регулювання на трансформаційному етапі розвитку держави
- •1.1.7. Державна політика як цілеформуючий фактор діяльності державного апарату та державної служби
- •Розділ 1.2. Державна влада та державне управління
- •1.2.1. Державна влада як складова державно-владного механізму
- •1.2.2. Адміністративний аспект державного управління
- •1.2.3. Об'єкти управлінської діяльності виконавчої влади
- •Адаптивність до умов і факторів природного й соціального буття;
- •Залежність від об'єктивних умов і факторів суспільної життєдіяльності й відтворення їх у своєму функціонуванні й організації.
- •Розділ 1.3 цілі та функціональна структура державного управління
- •1.3.1. Цілі державного управління, їх юридичне та ресурсне забезпечення
- •1.3.2. Поняття й види функцій державного управління
- •1.3.3. Функціональна структура державного управління
- •Розділ 1.4. Організаційна структура державного управління
- •1.4.1. Сутнісні характеристики (риси) організаційної структури державного управління
- •1.4.2. Унітарна та федеративна організація державного управління
- •Єдиний державний бюджет, фінансова, податкова та інші системи.
- •Суб'єкти федерації володіють відносною юридичною, політичною, економічною самостійністю.
- •Суб'єкти федерації можуть мати власні конституції, положення яких не суперечать конституції федерації.
- •1.4.3. Основи побудови організаційної структури державного управління
- •Розділ 1.5. Сутність і зміст управлінської діяльності
- •1.5.1. Поняття та загальні риси управлінської діяльності
- •1.5.2. Форми управлінської діяльності
- •1.5.3. Методи управлінської діяльності
- •1.5.4. Стадії управлінської діяльності
- •1.5.5. Управлінські технології: поняття та види
- •Розділ 1.6. Підготовка та прийняття рішень у державному управлінні
- •1.6.1. Поняття та суть управлінського рішення
- •1.6.2. Процес підготовки управлінського рішення
- •1.6.3. Технологія процедури прийняття рішень у державному управлінні
- •Розділ 1.7. Законність та відповідальність у державному управлінні
- •1.7.1. Зміст законності в державному управлінні
- •1.7.2. Забезпечення законності в державному управлінні
- •1.7.3. Дисципліна і відповідальність у забезпеченні законності
- •1.7.4. Відповідальність державних службовців
- •Розділ 1.8. Контроль у державному управлінні
- •1.8.1. Поняття та види контролю в державному управлінні
- •1.8.2. Контроль, інституціалізований за гілками державної влади
- •1 Стефанюк і.Б. Контрольно-ревізійна служба як складова системи фінансової безпеки держави // Фінанси України. — 1998. — № 11. — с. 45.
- •1.8.3. Громадський контроль
- •Розділ. 1.9. Ефективність державного управління
- •1.9.1. Загальна соціальна ефективність державного управління
- •1.9.2. Ефективність організації і функціонування суб'єктів державного управління
- •1.9.3, Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб
- •1.9.4. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади47
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Частина 2. Система органів державної влади в україні Розділ 2.1. Конституційні засади побудови структур державного управління в україні
- •2.1.1. Конституція України про гілки влади в Україні
- •2.1.2. Верховна Рада та державне управління
- •2.1.3. Інститут Президента та державне управління
- •2.2.2. Управлінські зв'язки в системі органів виконавчої влади
- •Розділ 2.3. Центральні органи виконавчої влади: права, компетенція, функції
- •2.3.1. Кабінет Міністрів України: структура і компетенція
- •2.3.2. Міністерства України та їх повноваження
- •Кабінет Міністрів України
- •2.3.3. Державні комітети (державні служби) України та інші центральні органи виконавчої влади: їх статус, функції
- •2.4.2. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади
- •Розділ 2.5. Місцеві державні адміністрації в системі державного управління
- •2.5.1. Основні завдання, правовий статус, компетенція місцевих державних адміністрацій
- •2.5.2. Повноваження місцевих державних адміністрацій
- •2.5.3. Відносини місцевих державних адміністрацій у системі вертикальних та горизонтальних зв'язків
- •2.5.4. Структура місцевих державних адміністрацій
- •Розділ 2.6. Місцеве самоврядування та його особлива роль у державному управлінні
- •2.6.1. Правовий статус органів місцевого самоврядування в системі державного управління
- •2.6.2. Система місцевого самоврядування в Україні
- •2.7.2. Концептуальні засади реформування місцевих органів влади та напрями регіональної політики
- •Управлінські ситуації та практичні завдання
- •Частина 3. Основи внутрішньої організації та менеджменту органів державної влади Розділ 3.1. Організаційна структура органу державної влади
- •3.1.1. Сутність та особливості організаційної структури органу державної влади
- •3.1.2. Підходи та методи побудови організаційних структур органу державної влади
- •Розділ 3.2. Внутрішня організація органу державної влади
- •3.2.1. Орган влади як об'єкт організації
- •3.2.2. Організація як процес і функція управління
- •Розділ 3.3. Менеджмент органу державної влади
- •3.3.1. Сутність і особливості менеджменту органу державної влади
- •Розділ 3.4. Стратегічне та ситуаційне управління
- •3.4.1. Стратегічне управління
- •3.4.2. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади
- •3.4.3. Ситуаційне управління
- •Розділ 3.5. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади
- •3.5.1. Сутність функціонального аналізу діяльності органу державної влади та методика його проведення
- •3.5.2. Контролінг у діяльності органу державної влади
- •Розділ 3.6. Інформаційне та комунікаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади
- •3.6.1. Інформаційне забезпечення внутрішньої організації органу державної влади
- •3.6.2. Комунікації та комунікаційний процес
- •Практикум
- •Словник
- •Література
- •01034, М. Київ-34, вул. Стрілецька, 28
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 238-82-62, 234-80-43; факс: 238-82-68.
- •2 Під поняттям «спрямування і координація діяльності» пропонується розуміти надання таких повноважень міністерству, державному комітету щодо іншого органу виконавчої влади:
Таблиця
1.1. Найважливіші
функції
основних
суб'єктів
державного
фінансового
контролю1
Назва
суб'єкта
контролю
Підпорядкованість
Найважливіші
функції
Національний
банк
України
Контроль
за додержанням банками банківського
законодавства,
економічних
нормативів
та
власних
нормативних
актів
Контроль
щодо ліквідності
комерційних,
страхових
та
інвестиційних
компаній
з
метою
запобігання
їх
банкрутству
Валютний
контроль
Рахункова
палата
Верховна
Рада України
Контроль
за використанням коштів
державного
бюджету
Державна
податкова адміністрація
України
Президент
України
Облік
платників
податків
та
інших
обов'язкових
платежів
до
бюджетів
і
держфондів
Контроль
за правильністю
обчислення,
повнотою
і
своєчасністю
сплати податків
та
інших
обов'язкових
платежів
Контроль
за достовірністю
податкового
обліку
і
звітності
Державна
контрольно- ревізійна
служба
Міністерство
фінансів
України
Контроль
за витрачанням бюджетних коштів
усіх
рівнів
і
коштів
позабюджетних
фондів
Контроль
за збереженням держмайна у бюджетних
установах
Контроль
за достовірністю
бухгалтерського
обліку
і
звітності
у
бюджетних
установах
1 Стефанюк і.Б. Контрольно-ревізійна служба як складова системи фінансової безпеки держави // Фінанси України. — 1998. — № 11. — с. 45.
Продовження табл. 1.1
Назва суб'єкта контролю |
Підпорядкованість |
Найважливіші функції |
Антимоно- польний комітет України |
Кабінет Міністрів України |
|
Пенсійний Фонд України |
Кабінет Міністрів України |
|
Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби є державний контроль витрачання коштів і матеріальних цінностей, їх збереження, стану і достовірності бухгалтерського обліку й звітності у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених помилок і порушень та запобігання їх у подальшому.
Структурно служба складається з Головного контрольно- ревізійного управління, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах, які є фінансовими органами і діють при Міністерстві фінансів України. Діяльність цієї служби визначено Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу України».
Свою діяльність структурні підрозділи контрольно-ревізійної служби здійснюють шляхом перевірок та ревізій грошових і бухгалтерських документів, звітів, кошторису та інших документів, які підтверджують надходження і витрачання коштів і матеріальних цінностей, проводять перевірки фактичної наявності цінностей. Вони мають право безпосереднього обстеження та з'ясування питань на підприємствах, установах та організаціях, де проводиться перевірка чи ревізія.
Контроль за справлянням податків, зборів та інших обов'язкових платежів здійснює податкова служба. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 5 лютого 1998 р. закріплено три рівні державної податкової служби. До них віднесено:
Державну податкову адміністрацію України;
державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
—■ державні податкові інспекції в районах, у містах, а також міжрайонні об'єднані податкові інспекції.
Головним завданням Державної податкової адміністрації є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
Державна податкова адміністрація веде велику роз'яснювальну роботу через засоби масової інформації, що є попереджувальною стадією контролю. Проведення контролю у попереджувальній формі дає змогу уникнути порушень податкового законодавства тими суб'єктами, для яких це порушення є не умисним, а результатом недостатнього знання законів. Попереджувальний характер має контроль за своєчасним поданням платниками відповідних документів, платежів у бюджет, а також перевірка документації щодо правильності визначення прибутку, доходу, інших об'єктів оподаткування й обчислення податків.
Контрольна функція Національного банку полягає у здійсненні контролю за додержанням банками банківсько- го законодавства, економічних нормативів та власних нормативних актів. Важливу функцію контролю виконує Національний банк щодо ліквідності комерційних, страхових та інвестиційних компаній з метою запобігання їх банкрутству. Національному банку України відведена роль головного органу валютного контролю. Він здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, що не віднесені до компетенції інших державних органів, а також забезпечує виконання уповноваженими банками всіх процесів щодо здійснення валютного контролю. У свою чергу уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки.
Поряд з банками функцію валютного контролю виконують органи податкової служби, Державний комітет зв'язку та інформатизації України, а також Державна митна служба України.
Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, які проводяться резидентами і нерезидентами на території нашої держави. На Державний комітет зв'язку та інформатизації України покладено контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України, а Державна митна служба здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
Серед органів фінансового контролю окреме місце належить Державній митній службі України. До неї входять Державна митна служба України, територіальні митні управління, митниці та інші митні установи. Органи митної служби здійснюють контроль за ввезенням та вивезенням за межі України товарів та інших предметів. Проте такий контроль має свої складнощі, характерні для інших видів контролю, та ознаки, притаманні лише йому: це протяжність кордонів, кадрове і технічне забезпечення; багато проблем, пов'язаних із недосконалістю законодавства, необхідністю регулювати велику кількість питань.