Розділ vіі Організація бойового забезпечення механізованого (танкового) взводу в період підготовки до наступу

Бойове забезпечення – це організаційних, технічних і спеціальних заходів, які організовуються і здійснюються командирами і штабами всіх рівнів, особовим складом бойових та підрозділів бойового забезпечення з метою забезпечення успіху виконання отриманого бойового завдання.

В своїй основі бойове забезпечення включає такі види бойового забезпечення як: розвідка; охорона; тактичне маскування; інженерне забезпечення та радіаційний, хімічний, бактеріологічний захист. Кожен із складових видів бойового забезпечення має чітко виражений склад завдань, які покладаються на нього в основних видах бою і склад сил і засобів, які залучаються до їх виконання.

Вихідними даними для початку роботи командира взводу щодо організації бойового забезпечення, як правило, є: зміст отриманого бойового завдання, умови та способи його виконання; вказівки старшого командира (начальника) по видах бойового забезпечення на наступ; кількісно-якісний стан підлеглих, доданих підрозділів та їх бойові можливості; умови та спосіб переходу взводу до наступу; рішення командира взводу на наступ; обсяг завдань бойового забезпечення, обсяг завдань бойового забезпечення, які вирішуються силами старшого командира (начальника) у смузі наступу та в інтересах взводу (роти); кількість часу, який відводиться умовами бойової обстановки на організацію та здійснення заходів бойового забезпечення. У в зв’язку з цим організоване у взводу бойове забезпечення повинно відповідати по змісту, часу, місцю, складу сил, що залучаються і засобів замислу (рішенню) старшого командира по організації бойового забезпечення і забезпечувало успіх виконання отриманого бойового завдання.

Розвідка – вважається одним із основних видів бойового забезпечення підрозділів, частин, з’єднань в сучасному загальновійськовому. Вона відповідає за своєчасне забезпечення командирів необхідними достовірними даними про положення, склад, бойові можливості, вірогідним характер дій проти стоячого угрупування противника для обґрунтованого прийняття рішення на бій. Для виконання бойових завдань розвідки залучаються розвідувальні підрозділи і окремо виділений або призначений особовий склад бойових підрозділів (у взводу ведеться військова, радіаційна, хімічна, радіаційна розвідка).

У механізованому (танковому) взводі у наступі розвідка ведеться: спостерігачами та командирами підрозділів особисто, при розташуванні у вихідному районі для наступу – додатково черговими вогневими засобами, нічними спостережними постами. Отримані дані про положення, склад та характер дій противника в установленому порядку доповідаються по команді.

Радіаційна та хімічна розвідка ведеться відділеннями (екіпажами танків) за допомогою приладів радіаційної і хімічної розвідки встановлених на БМП (БТР, танках).

Для ведення розвідки спостереженням у відділенні (екіпажі танку) й взводі, як правило, призначається по одному спостерігачеві, які знаходяться у взводі – на командно-спостережному пункті взводу, у відділенні (танку) або бойовому порядку. Завдання спостерігачів на командно-спостережному пункті взводу (у відділенні, екіпажі танку) ставить командир взводу (відділення, танку) безпосередньо з місця ведення спостереження. При цьому вказується:

• орієнтири і умовне найменування місцевих предметів;

• відомості про противника (де знаходиться, що робить або звідки очікується його поява);

• розташування передових підрозділів своїх військ і противника;

• Місце для ведення спостереження;

• Сектор спостереження, що, до якого часу встановити і на що звертати особливу увагу;

• Порядок доповіді про результати спостереження (що, яким способом і коли доповідати)

Хімічний спостережний пост (хіміки-розвідники) в період підготовки і в ході ведення наступу, як правило, знаходиться на командно-спостережному посту взводу, у відділенні – на бойовій машині піхоти (БТР, танку). В період організації наступу на призначений хімічний пост (хіміку-розвіднику) виділяються прилади радіаційної, хімічної розвідки та засоби для подачі сигналів оповіщення про радіоактивне, хімічне, бактеріологічне (біологічне) зараження. Завдання хімічному спостережному посту (хіміку-розвіднику) безпосередньо ставить командир взводу (командир відділення, танка), при цьому вказує: склад, посади (спостерігачів); орієнтири та умовні найменування місцевих предметів; відомості про противника (де знаходиться, що робить, звідки очікується його поява, його поетапна можливість використання зброї масового ураження); відомості про свої підрозділи; місце спостережного посту (спостерігача); сектор, смуга, район, об’єкт спостереження; умови, способи та порядок оповіщення особового складу взводу, відділення (танка) про виявлені зони радіоактивного, хімічного, бактеріологічного зараження (про підготовку противника до застосування або початок застосування противником засобів (зброї масового ураження), циклічність та порядок доповіді даних радіаційної, хімічної та біологічної розвідки, час готовності до її проведення.

Розвідка повітряного противника, як правило, ведеться спостерігачами. В окремих випадках для ведення розвідки повітряного противника можуть додатково призначатися спостерігачі за повітряним противником. Спостереження за ним ведеться за допомогою оптичних приладів.

Хімічний спостережний пост (хімік-розвідник) при виявленні початку артилерійського та авіаційного нальоту противника негайно вмикають бортові (переносні) прилади радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки, здійснюють відповідні вимірювання і стежать за їхніми показниками. У разі виявлення потужності дози випромінювання 0,5 рад/рентген і більш – старший спостережного пункту (хімік-розвідник) доповідає командирові взводу і зі його вказівкою подає командирові взводу і за його вказівкою подає встановлений сигнал «Радіаційна небезпека». У разі виявлення хімічного зараження старший спостережного посту (хімік-розвідник) негайно подає сигнал «Хімічна тривога». Особовий склад взводу з отриманням сигналу оповіщення про радіаційне, хімічне, біологічне зараження місцевості, озброєння, бойової техніки діє у відповідності з отриманим у період організації наступу вказівками старшого командира щодо радіаційного, хімічного, бактеріологічного (біологічного) захисту в конкретних умовах бойової обстановки.

Охорона, як вид бойового забезпечення, у взводі (відділенні, екіпажі танку) організовується з метою недопущення несподіваного нападу наземного противника на підрозділ, проникнення його розвідки і забезпечення часу і умов для розгортання і вступу в бій.

При наступі з ходу основні зусилля взводу по забезпеченню охорони зосереджуються на вирішенні отриманих від старшого командира вказівок по забезпеченню охорони під час знаходження роти у вихідному районі для наступу. Під час висування взводу на рубіж переходу до атаки, веденні наступу завдання охорони покладається на спостерігачів

Охорона у вихідному районі для наступу в своїй основі, організовується на підставі отриманого на наступ з ходу бойового завдання, вказівок старшого командира, (начальника) щодо організації охорони, прийнятого рішення на наступ та конкретних умов бойової обстановки. В своїй основі охорона взводу, відділення (танка) в вихідному районі для наступу здійснюються спостерігачами, черговими вогневими засобами, а в умовах обмеженої видимості – додатково парними патрулями для обходу району розташування взводу.

Під час організації охорони командир взводу (відділення танку) призначає спостерігача, вказує – порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира роти (взводу), указує його місце і завдання, а також встановлює порядок дій особового складу в разі раптового нападу противника. При розташуванні взводу в вихідному районі на період обмеженої видимості – склад патрульних, маршрути їх руху, завдання і пропуск.

Тактичне маскування – вважається одним із основних видів бойового забезпечення – своєчасне і якісне виконання заходів якого дозволяє значно знизити: ефективність ведення противником повітряної, наземної, радіотехнічної розвідки; втрати особового складу, озброєння, бойової техніки від вогневих засобів противника, особливо від високоточної зброї; значно підвищити живучість бойових підрозділів та підрозділів тилового, технічного забезпечення, вірогідність досягнення успіху в виконанні підрозділами отриманих бойових завдань.

Необхідний рівень тактичного маскування на всіх етапах підготовки та ведення наступу сходу досягається умілим використанням маскуючи властивостей місцевості, місцевих предметів (об’єктів ); темного часу доби та інших умов обмеженої видимості; своєчасним використанням табельних засобів маскування; місцевих матеріалів, предметів, об’єктів аерозолі (димів); фарбування озброєння і вогневої техніки під фон навколишньої місцевості, суворим виконанням правил радіо дисципліни і радіообміну; збереженням колишнього режиму діяльності при зміні підрозділів і підготовку наступу із положення безпосереднього зіткнення; виконанням загальних та встановлених вимог маскувальної дисципліни; своєчасним виявленням та усуненням демаскуючих ознак. Крім того в умовах використання сторонами високоточної зброї, радіотехнічних засобів розвідки та засобів високоточної зброї – шляхом зниження радіолокаційної, теплової та оптичної контрастності озброєння, техніки стосовно навколишнього середовища.

Організовуючи тактичне маскування командир взводу (відділення, танка) вказує: основний напрямок зосередження основних зусиль тактичного маскування; які табельні засоби і місцеві матеріали використовувати для маскування і терміни їх здійснення; порядок дотримання заходів маскування в період підготовки і в ході здійснення наступу; заходи по маскуванню від високоточної зброї та терміни їх виконання.

До підручних засобів маскування належить усе, що є довкола (гілки, трава, сіно, каміння, дерен) та інші матеріали, які дозволяють візуально вирівняти колір, рельєф інженерних споруд з кольором,рельєфом місцевості на якій розташований взвод зі штатної зброєю, бойовою технікою в вихідному районі для наступу. Взимку для маскування доцільно використовувати сніг, бойову техніку фарбувати в білий колір, особовому складу видавати біли маскуючи комбінезони.

До табельних засобів маскування, як правило, належать маскуючи комплекти (МКТ; МКС), а також димові гранати, шашки, аерозольні системи димопуску танків, БМП.

Крім того командири підрозділів під час розміщення підлеглих підрозділів в вихідному районі для наступу повинні ефективно використовувати захисні і маскуючи властивості місцевості та місцевих предметів (об’єктив).

З метою захисту від високоточної зброї противника використовуються маскуючи властивості лісу, а також яри, зворотні схили висот, поля радіолокаційної невидимості. Приховування БМП (БТР), танків від керованих і самонавідних боєприпасів противника може бути досягнуто шляхом зниження радіолокаційної, теплової та оптичної контрастності техніки, стосовно навколишнього середовища за рахунок використання деформуючого фарбування техніки, маскуючи покрить; встановлення над тепло випромінюючими поверхнями машин теплопоглинальних (тепло розсіючих) екранів, (козирів). Крім того в вихідному районі для наступу можуть застосуватися теплові імітатори (пастки типу КФП-180; КФП-200), радіолокаційні і лазерні кубові відбивачі.

Інженерне забезпечення як самостійний вид бойового забезпечення, організовується і здійснюється з метою створення взводу (відділенню, танку) необхідних умов для успішного виконання отриманого бойового завдання, підвищення захисту особового складу, озброєння і військової техніки від усіх засобів ураження, а також для ускладнення просування противника і завдання йому ураження за допомогою мінно-вибухових загороджень, встановленими засобами дистанційного мінування, завчасного створення на маршрутах висування завалів, руйнування споруд дорожньої мережі та іригаційних споруд.

Завданнями інженерного забезпечення взводу (відділення, танка), як правило є: ведення інженерної розвідки місцевості, об’єктів, маршрутів висування, елементів дорожньої мережі, іригаційних споруд, загороджень перед переднім краєм оборони противника на наявність мінно-вибухових засобів, прохідність механізованими, танковими підрозділами і здатність успішного виконання бойового завдання. Крім того в обсяг завдань, які відносяться до інженерного забезпечення входять також і пророблення проходів для механізованих, танкових підрозділів в інженерних загородженнях, руйнуваннях перед переднім краєм та в глибині оборони противника.

Для виконання завдань інженерного забезпечення в період підготовки та в ході ведення наступу, як правило, залучаються інженерно-саперні підрозділи, які оснащені спеціальною бойовою технікою і засобами, а також особовий склад механізованих, танкових підрозділів.

Інженерне забезпечення в механізованому (танковому) взводі (відділенні, екіпажі танка) організовується на підставі отриманого бойового завдання на наступ, способу переходу в наступ, прийнятого рішення на наступ, вказівок командира роти по інженерному забезпеченню, та конкретних умов бойової обстановки.