Розділ іv Організація та проведення рекогносцировки

При переході у наступ з ходу командир взводу рішення приймає, як правило, у вихідному районі по карті. В умовах наявності достатнього часу командир взводу прийняте по карті рішення, як правило, уточнює в період проведення рекогносцировки на місцевості, запланованій для проведення наступу. Для проведення рекогносцировки завчасно підготовлюються в інженерному відношенні командно-інженерний пункт (КСП). Підготовлений в інженерному відношенні КСП забезпечується приладами спостереження, засобами радіозв’язку та сигнальними засобами оповіщення. Місце для КСП визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось спостереження смуги наступу взводу та сусідів на глибину отриманого бойового завдання.

У взводі для участі в проведенні рекогносцировки, як правило, залучаються командири підлеглих і доданих підрозділів (вогневих засобів). В окремих випадках для участі в проведенні рекогносцировки можуть залучатись також і механіки-водії БМП, танків (БТР). Для забезпечення безпеки роботи групи рекогносцировки додатково може призначатися група охорони у складі 2-х стрільців зі штатною зброєю.

Проведення рекогносцировки командир взводу, як правило, розпочинає з проведення топографічного та тактичного орієнтування

Топографічне орієнтування командир взводу здійснює в наступній послідовності:

З використанням топографічної карти командир визначає місце проведення рекогносцировки (місце КСП).

За допомогою компасу командир взводу визначає напрямок на північ, вибирає і вказує орієнтир і доводить відстань до визначеного орієнтира.

В послідуючому по ходу стрілки годинника через 45º визначає напрямки (північно-східний, східний, південно-східний, південний, південно-західний, західний, північно-західний), вказує найбільш важливі орієнтири і відстань до них. В якості орієнтирів вибираються найбільш важливі елементи місцевості або місцеві об’єкти, які в послідуючому можуть бути використані командиром взводу під час проведення рекогносцировки та вирішенні питань управління боєм підлеглих та доданих підрозділів.

Тактичне орієнтування – проводиться з метою вивчення на місцевості, запланованій для проведення наступу, положення, складу та вірогідного характеру дій проти стоячого в обороні угрупування противника та його резервів у глибині оборони.

Тактичне орієнтування командир взводу проводить, як правило, в два етапи. На першому етапі командир взводу використовуючи орієнтири, елементи місцевості, доводить до підлеглих командирів та командирів доданих підрозділів (вогневих засобів) наступні питання:

загальний склад, положення та вірогідний характер дій проти стоячого угрупування противника;

накреслення переднього краю оборони противника, визначені опорні пункти роти, взводів, позицій відділень, виявлені вогневі засоби на позиціях відділень , виявлені вогневі засоби на позиціях відділень та в найближчій глибині опорних пунктів взводів;

наявність перед переднім краєм оборони противника інженерних загороджень, їх характер та райони розміщення;

склад, район розміщення в побудові оборони противника загальновійськових резервів (других ешелонів), протитанкових резервів та вірогідний їх характер дій при вклиненні підрозділів роти (батальйону) в оборону противника (вірогідні вогневі рубежі, рубежі і напрямки контратак);

вірогідний характер вогневої протидії організованому проведенню наступу підрозділами роти (батальйону). Бойові можливості проти стоячого противника щодо поетапного використання засобів розвідувально-вогневих, розвідувально-ударних комплексів, штурмової та армійської авіації, вірогідні рубежі, напрямки дій підрозділів бойових гелікоптерів , вірогідні райони дій розвідувальних, розвідувально-диверсійних груп, рейдових, обхідних загонів, тактичних повітряних десантів.

На другому етапі тактичного орієнтування командир взводу до підлеглих командирів та командирів доданих підрозділів (вогневих засобів), як правило, доводить:

положення, стан та характер дій механізованої роти (батальйону) на час отримання бойової задачі на наступ;

зміст бойової задачі роти (батальйону) на наступ;

райони розташування, напрямки пересування, заплановані бойові завдання сил і засобів старшого командира, умови та способи їх виконання.

Після завершення топографічного та тактичного орієнтування командир взводу безпосередньо приступає до проведення рекогносцировки. Головною метою проведення рекогносцировки вважається – уточнення прийнятого по карті рішення на місцевості проведення наступу.

Під час проведення рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість та уточнює:

накреслення переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, які уражаються засобами старшого командира;

бойові завдання відділень (танків) і доданих вогневих засобів;

рубіж переходу до атаки і безпосереднього віддалення;

місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди та їх позначення, місця навішування на танки бойових мінних тралів. Під час наступу з ходу, крім того, уточнює маршрут висування, рубежі розгортання, місця посадки механізованих підрозділів на танки в якості десанту, рубіж спішування. При наступі із положення безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію (ділянку траншеї, окопа), для наступу, маршрути виходу бойових машин піхоти (БТР) до взводу, (відділення), місця для пропуску танків та їх позначення.

Після завершення проведення рекогносцировки командир взводу методом опитування, повинен перевірити правильність розуміння та засвоєння підлеглими командирами розглянутих питань.