5. Розрахунок прямих калькуляційних статей і розподіл накладних витрат.

Перші сім калькуляційних статей відповідно до вище наведеного їх переліку відносяться до прямих статей, решта – до умовно-постійних.

1. Стаття «Сировина та матеріали» включає витрати на сировину та матеріали, які входять до складу продукції або є необхідними елементами при її виготовленні. Вартість матеріалів визначається методом прямого рахунку на основі прогресивних норм витрат та планово – заготівельних цін (зазначені ціни включають крім розміру оплати матеріалів за оптовими цінами виробника додаткові витрати на транспортування, зберігання матеріалів, вартість тари та упаковки тощо).

При великій номенклатурі сировини та матеріалів, що споживаються у виробництві одиниці продукції певного виду, до калькуляції додається розрахунок вартості за усіма їх видами. Це так звані розшифровки матеріальних витрат, в яких наводиться повний перелік матеріальних ресурсів, норми витрат, розмір витрачання на обсяг випуску продукції, ціни на ресурси, витрати на одиницю і випуск продукції. Приклад розшифровки матеріальних витрат представлено у табл. 1.

Таблиця 1

Розшифровка матеріальних витрат

Назва матеріалів	Норма витрат на од. прод, нат. од.	Кількість ресурсів на обсяг виробництва, нат. од.	Ціна за од. матеріалу, грн.	Витрати
				на од. продукції, грн.	на випуск, тис. грн.
…
Усього

Подібні розшифровки подаються на окремих аркушах або на зворотному боці калькуляції.

2. Стаття «Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств» включає витрати на отримані від інших підприємств та витрачені на потреби основного виробництва заготовки, вузли. У собівартість продукції витрати по даній статті включаються аналогічно витратам по передній статті.

3. Стаття «Паливо й енергія на технологічні цілі» містить усі види палива і енергії як власного виробництва, так і одержаних від сторонніх організацій. Витрати за статтею визначаються за нормами витрат на калькуляційну одиницю та планово – розрахунковими цінами (або за питомою собівартістю – уразі їх виготовлення власними силами).

4. Стаття «Зворотні відходи» містить вартість залишків матеріалів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, які утворились у виробництві, втратили споживчі властивості первісного ресурсу і можуть бути спожитими або самим підприємством на господарські потреби, або як сировина, матеріали та інші ресурси можуть бути реалізовані на сторону.

Оцінюються звичайно за заниженими цінами або за цінами можливого використання (за цінами, які встановлюють на відходи або за повною ціною сировини та матеріалів, якщо відходи реалізуються на сторону як повноцінна сировина).

Витрати по даній статті виключаються з вартості сировини та матеріалів. Тому поряд з назвою статті ставиться знак уваги (-).

5. До статті «Основна заробітна плата» відносяться витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції.

6. До статті «Додаткова заробітна плата» відносяться витрати на виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

Розмір додаткової заробітної плати визначається множенням суми основної заробітної плати (попередньої калькуляційної статті) на середню норму додаткової заробітної плати. Розмір останньої розраховується діленням фонду додаткової заробітної плати основних виробничих робітників на фонд основної заробітної плати тих же робітників.

7. До статті «Відрахування на соціальне страхування» включають:

а) відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

б) відрахування на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

в) відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності;

г) відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Розмір відрахувань визначається як добуток встановленої державними актами норми (у %) та суми витрат на оплату праці (основної і додаткової). Розрахунок по статті виконується по заробітній платі робітників, зайнятих виробництвом продукції.

Непрямі витрати включаються до собівартості продукції у відповідності з встановленим порядком їх розподілу. Методи розподілу непрямих витрат зазначаються в галузевих інструкціях або встановлюються підприємством самостійно і фіксуються в обліковій політиці.

Основні методи розподілу непрямих витрат:

- пропорційно обсягу виробництва кожного виду продукції;

- пропорційно основній заробітній платі основних робітників;

- пропорційно сумі витрат на основну заробітну плату і ВУЕУ;

- пропорційно витратам по переділах.

Таким чином, калькуляція на кожен виріб або групу виробів складається шляхом підсумування прямих і непрямих витрат по їх статтям.

Постатейний розрахунок витрат на одиницю продукції здійснюється в грн. та копійках з урахуванням відсоткових їх часток. Наприклад, 20-19, 27 грн./од. (тобто 20 грн. 19 коп. 27 відсоткових копійки).

У планових калькуляціях по видах продукції наводиться, окрім постатейного розрахунку витрат, також діюча оптова ціна підприємства, розмір прибутку, ставка і сума акцизного збору, ПДВ, відпускна (договірна) ціна.

Для розробки планових калькуляцій собівартості попередньо складаються кошториси комплексних витрат. До них належать:

• кошториси витрат на виробництво по допоміжним цехам;

• кошториси витрат на утримання та експлуатацію устаткування основних цехів (ВУЕУ);

• кошториси витрат, пов’язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції (ВПО);

• кошториси загальновиробничих витрат цехів основного виробництва (ЗВВ);

• кошторис транспортно-заготівельних витрат;

• адміністративних витрат;

• кошторис витрат на збут та інші.

Усі кошториси комплексних витрат складають за встановленими для них статтями з розподілом за економічними елементами.

Після складання кошторисів комплексних витрат необхідно порівняти плановий обсяг витрат по цим кошторисам з відповідними даними за попередній період, виявити зміни по кожній статті і перевірити їх обґрунтованість.