3. Методи планування собівартості. Загальна характеристика укрупнених методів планування собівартості. Фактори зниження собівартості.

Для планування собівартості використовують дві групи методів:

1) укрупнені методи ґрунтуються на коригуванні фактичного рівня витрат на зміни, що очікуються у плановому періоді. Ці методи дають можливість визначити орієнтовну суму планових витрат, їх динаміку, ув’язати натуральні і вартісні показники загального плану підприємства. Їх використовують для розробки проекту поточного плану і в довгостроковому плануванні.

До укрупнених методів належать:

а) метод планування за техніко-економічними факторами;

б) параметричні методи, які основані на встановленні кореляційних та простих емпіричних залежностей між собівартістю та параметрами, які характеризують умови виробництва;

2) методи прямого рахунку передбачають більш детальне обґрунтування планового рівня витрат за вставленими калькуляційними статтями або економічними елементами. За їх допомогою встановлюють собівартість окремих видів продукції та усього товарного випуску. Методи цієї групи використовують при плануванні собівартості на квартал, місяць.

До методів прямого рахунку відносять:

а) методи калькулювання собівартості, які дозволяють визначити розмір витрат на одиницю продукції відповідно до норм витрат та планово-заготівельних цін з подальшим підсумовуванням по усім калькуляційним статтям;

б) балансовий метод (або складання кошторису витрат на виробництво) реалізується за елементами витрат, виходячи із даних балансової потреби у виробничих ресурсах.

Для поглибленого обґрунтування планових рішень доцільно використовувати обидві групи методів у їх поєднанні.

Планування собівартості за техніко-економічними факторами є найбільш універсальним методом, який можливо використовувати на всіх рівнях, від виробничої дільниці до національної економіки.

В основу методу покладено коригування базової собівартості з урахуванням зміни умов господарювання в плановому періоді, які передбачені планом організаційно-технічного розвитку підприємства.

Алгоритм планування за даним методом передбачає наступні розрахункові кроки:

1. Розраховується собівартість товарної продукції планового періоду в цінах та умовах базового періоду:

, де

де – планований товарний випуск за цінами базового періоду;

– витрати на 1 грн. товарної продукції у базовому періоді;

- перелік видів продукції, що передбачається випускати за планом виробництва;

- обсяг випуску і-тої продукції за планом;

- ціна на і-ту продукцію у базовому періоді.

2. Визначаються зміни у витратах планового періоду, які обумовлені впливом техніко-економічних факторів ( ). Ці зміни в собівартості розраховують за типовим групуванням факторів, які виключають повторний рахунок, зокрема:

1) зміна обсягів виробництва;

2) зміна відносних розмірів амортизаційних відрахувань;

3) зміна структури продукції;

4) зміна технічного рівня виробництва;

5) зміна організації виробництва та умов праці;

6) зміна природних умов та способів видобутку корисних копалин;

7) інші фактори.

Розрахунок зміни собівартості під впливом факторів можливо звести до таких розрахункових формул, в основі яких лежить індексний метод.