- •Тема 10. Планування витрат виробництва
- •1. Завдання, зміст, вихідні дані і порядок розробки плану по витратам виробництва (собівартості).
- •Завдання плану:
- •План по собівартості містить:
- •Вихідні дані для розробки плану:
- •Порядок розробки плану по собівартості:
- •2. Показники плану по собівартості та їх розрахунок.
- •1. Абсолютні показники витрат:
- •2. Відносні показники витрат:
- •3. Методи планування собівартості. Загальна характеристика укрупнених методів планування собівартості. Фактори зниження собівартості.
- •Економія собівартості за рахунок економії у нормах та цінах на матеріальні ресурси:
- •4. Калькулювання собівартості окремих видів продукції: поняття та основні методи.
- •Розрахунок прямих калькуляційних статей і розподіл накладних витрат.
- •6. Кошторис витрат на утримання та експлуатацію устаткування, його склад і порядок розробки.
- •Вихідні дані для розробки кошторису вуеу:
- •7. Кошторис загальновиробничих витрат, його склад і порядок розробки.
- •Типовий перелік статей кошторису загально виробничих витрат
- •Пояснення до розрахунків окремих статей та їх змісту:
- •8. Кошторис адміністративних витрат, його склад і порядок розробки.
- •Вихідні дані для розробки кошторисів звв та адміністративних витрат:
- •9. Кошторис витрат на збут, його склад і порядок розробки.
- •10. Кошторис витрат на підготовку та освоєння виробництва, його склад і порядок розробки.
- •11. Кошторис витрат допоміжних цехів та їх відображення у собівартості товарної продукції.
- •12. Кошторис витрат на виробництво, його склад і методи розробки.
- •Призначення кошторису витрат на виробництво:
- •13. Зведення витрат на виробництво, його роль і порядок розробки.
- •Зведення затрат на виробництво
- •14. Особливості планування собівартості у гірничо-видобувній галузі.
- •Основні фактори, які впливають на рівень витрат у галузі:
- •15. Методи калькулювання собівартості у комплексних виробництвах.
- •16. Контроль за виконанням плану по собівартості.
- •Собівартість реалізованої продукції;
- •Витрати на 1 грн. Товарної продукції.
15. Методи калькулювання собівартості у комплексних виробництвах.
Комплексні виробництва – це виробництва з технологічними процесами, які дають змогу одержувати одночасно декілька видів продукції.
Відмінною рисою при комплексній переробці сировини виступає одночасне отримання в одному технологічному процесі декілька видів продуктів (або напівфабрикатів) із одного і того ж виду сировини на одній або декількох стадіях. Причому в таких виробництвах одночасно отримують як готову продукцію, так і напівфабрикати. Неможливо чітко встановити межу між основними, поточними та попутними продуктами та відходами виробництва.
Саме тому не лише витрати на обслуговування і управління виробництвом, але і витрати на сировину, енергію, паливо виступають загальними, що і відображає труднощі в калькулюванні собівартості різних видів продукції, оскільки витрати прямим способом практично не можливо віднести до жодного із видів продукції.
Єдиного підходу до визначення витрат на виробництво окремих видів продукції у комплексних виробництвах не існує. Використовують різні методи, які відображають специфіку галузі та сформовані традиції.
Найбільш частіше зустрічаються 3 методи калькулювання витрат в комплексних виробництвах: виключення витрат; розподілу витрат; комбінування.
За методом виключення витрат із загальних виробничих витрат вираховують витрати попутних видів продукції. Планову собівартість попутної продукції визначають або за собівартістю виготовлення відповідної продукції у відокремленому виробництві або розрахунковим шляхом для конкретного виробництва. Решта суми ділиться на обсяг виробництва основного продукту. Даний метод відносно простий. Але його можливо реалізувати у випадку обмеженої кількості одночасно вироблених продуктів і коли питома вага попутної продукції в загальному випуску (в загальних витратах) незначна.
Даний метод використовують, якщо даний продукт переважає в загальному випуску продукції; існує відокремлене виробництво попутних видів продукції, обсяги і вартість яких незначні; вихід окремих видів продукції відносно стабільний.
Метод розподілу витрат використовують у випадках, коли виробляють декілька видів основної продукції і відсутня побічна продукція.
Загальні витрати на виробництво розподіляють між видами продукції пропорційно масі окремих її видів, вмісту в них корисної речовини, собівартості, цінам на аналогічні або еквівалентні продукти в індивідуальних виробництвах (роздільних виробництвах). У випадку вибору для розподілу витрат аналогічних видів продукції, даний метод має назву “метод еквівалентів”.
Даний метод достатньо простий і використовується в однорідних виробництвах. Його використання в багатостадійних виробництвах має труднощі.
Метод комбінування використовують у випадках, коли отримують декілька основних та декілька попутних продуктів. Витрати на попутну продукцію виключають, а решта суми розподіляється.
Названі методи калькулювання собівартості у комплексних виробництвах дають змогу отримати собівартість одиниці продукції в цілому. Структура ж витрат може бути визначена виходячи із загальної структури витрат на комплекс продуктів або за структурою собівартості аналогів.