
- •Тема 4. Водогосподарські споруди
- •1. Гідротехнічні споруди, їх класифікація, використання та призначення
- •2. Гідровузли, їх елементи та компонування
- •3. Греблі
- •4. Інженерно-геологічні умови основ гідротехнічних споруд
- •6. Водопропускні споруди
- •6. Будівлі й споруди гідроелектростанцій (гес) та гідровузлів
- •7. Споруди на меліоративних системах
- •8. Споруди для водопостачання та каналізації
- •9. Природні й штучні водні шляхи
- •10. Судноплавні канали і споруди на них
- •11. Порти та портові споруди
- •Тема 5. Споруди паливно-енергетичного комплексу
- •1. Теплові електростанції
- •2. Атомні електростанції
- •3. Особливості інженерно-геологічних вишукувань при виборі майданчиків тес і аес
- •1. Теплові електростанції
- •2. Атомні електростанції
- •3. Особливості інженерно-геологічних вишукувань при виборі майданчиків тес і аес
- •Тема 6. Лінійні споруди.
- •1. Дороги
- •2. Магістральні трубопроводи
- •3. Лінії електропередачі
- •1. Дороги
- •З навантаженою плитою в основі; ііі – анкерна;
- •2. Магістральні трубопроводи
- •3. Лінії електропередачі
- •Тема 8. Тунелі
- •1. Загальні відомості та класифікація тунелів
- •2. Проектування тунелів
- •3. Способи проходки тунелів
- •4. Вплив гірничого тиску та облицювання тунелів
- •Тема 9. Аеродроми
- •1. Споруди повітряного транспорту
- •2. Інженерні споруди льотної зони.
- •3. Конструкції аеродромних покриттів.
- •1. Споруди повітряного транспорту
- •Клас аеропорту залежно від досконалості обладнання та кількості вильотів літаків за добу
- •2. Інженерні споруди льотної зони.
- •3. Конструкції аеродромних покриттів.
- •Тема 10. Вплив інженерних споруд на навколишнє природне середовище та його охорона при виконанні інженерно-геологічних вишукувань, будівництві та експлуатації інженерних споруд.
- •1. Показники й фактори впливу інженерних споруд на навколишнє середовище.
- •2. Вплив основних типів інженерних споруд на навколишнє природне середовище.
- •3. Основні заходи щодо охорони навколишнього природного середовища при інженерно-геологічних вишукуваннях, будівництві та експлуатації інженерних споруд.
- •1. Показники й фактори впливу інженерних споруд на навколишнє середовище
- •2. Вплив основних типів інженерних споруд на навколишнє природне середовище
- •3. Основні заходи щодо охорони навколишнього природного середовища при інженерно-геологічних вишукуваннях, будівництві та експлуатації інженерних споруд.
- •Основні заходи, що стосуються охорони та раціонального використання навколишнього природного середовища при будівництві та експлуатації інженерних споруд
- •Заходи щодо охорони навколишнього природного середовища під час проведення інженерно-геологічних вишукувань
11. Порти та портові споруди
Портом називають ділянку берега й прилеглої до неї акваторії, які призначені для безпечної стоянки суден та їх вантаження й розвантаження. Кожний порт має такі елементи: акваторію, рейд, причальний фронт, територію порту і портові споруди. Порти бувають морськими та річковими (озерними).
Акваторією називають водний простір значної площі, по якому пролягають суднові шляхи необхідної глибини. Частина акваторії - рейд - призначена для якірної стоянки суден.
Причальний фронт складається з ряду ділянок - причалів для швартування, вантаження та розвантаження суден. На прилеглій до порту території розміщені портові службові майстерні; по ній прокладено портові під'їзні колії до причалів і складів.
Портові споруди за призначенням поділяють на 5 груп: захисні, берегоукріплювальні, причальні, ремонтні, маяки та навігаційні знаки.
Захисні споруди - це моли та хвилеломи, які захищають територію порту від дії хвиль, течій, наносів і створюють нормальні умови для стоянки суден.
Моли та хвилеломи висунуто в акваторію порту (мол з'єднується одним кінцем з берегом) для сприймання енергії удару морських хвиль. Вони мають велику масу і складаються з окремих каменів або бетонних блоків, а також виконуються з масивів-гігантів, встановлених на кам'яно-накидній основі.
Масиви-гіганти виготовляють у вигляді залізобетонних ящиків-понтонів на березі, а потім занурюють у воду в місці їх доставки шляхом заповнення камінням або бетоном (рис. 4.13)
Берегоукріплювальні споруди бувають двох суттєво відмінних типів: активні руйнуючі, які виположують хвилю (рис. 4.14, а) і затримують наноси (рис. 4.14, б), внаслідок чого формується смуга пляжу, та пасивні (рис. 4.14, в) - підпірні стінки і набережні, які захищають берег від удару хвиль.
Причальні споруди призначені для швартування суден до берега при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.
Залежно від будови берега, може бути декілька конструктивних типів причальних споруд: підпірні стінки-набережні, пірси на колонах-оболонках і пальові набережні (останні будують, коли береговий схил є відносно м'яким і положистим).
Ремонтні споруди - це доки, елінги, сліпи для підйому суден, при якому повністю оголюється їх дно, що дає можливість оглянути його та пофарбувати.
Тема 5. Споруди паливно-енергетичного комплексу
Питання.
1. Теплові електростанції
2. Атомні електростанції
3. Особливості інженерно-геологічних вишукувань при виборі майданчиків тес і аес
Сучасні енергетичні споруди можна поділити на дві основні групи - теплові електростанції (ТЕС), які споживають органічне паливо та атомні електростанції (АЕС), які використовують ядерне паливо.
1. Теплові електростанції
Теплові електростанції (ТЕС) залежно від виду енергії, яка відпускається споживачам, поділяються на конденсаційні електростанції (КЕС), призначені для відпускання електроенергії, і теплоелектроцентралі (ТЕЦ) для відпускання теплової та електричної енергії. На сучасних ТЕС головні технологічні схеми виконано за блочним принципом, при якому на електростанції встановлюють блоки, не пов'язані між собою (рис. 5.1).
Основне обладнання ТЕЦ і КЕС - це парогенератор, парова турбіна, турбогенератор і трансформатор. Усі інші елементи належать до допоміжних. Така схема спрощує технологічні комунікації, підвищує надійність, зменшує трудовитрати і спрощує експлуатацію станції.
У конденсаційних електростанціях (КЕС) теплота, яка утворюється при спалюванні органічного палива, перетворюється спочатку на механічну енергію, а потім в електричну. Їх конструктивною відмінністю є те, що відпрацьований у турбінах пар прямує в конденсатори, де перетворюється на воду, яка знов подається в паровий котел для повторного використання.
Теплота від спалювання палива в паровому котлі використовується для отримання в парогенераторі пари, яка по паропроводу поступає в парову турбіну, яка сполучена з електричним генератором. Після цього відпрацьована пара конденсується в конденсаторі, для охолоджування якого використовується вода, що подається циркуляційним насосом з джерела води - це спеціально створене водоймище (водосховище-охолоджувач, басейн) або градирня (баштовий охолоджувач). Окрім вище перелічених елементів до складу споруд КЕС входять відкриті підстанції, розподільні пристрої, щити управління тощо.
Технологічна схема теплоелектроцентралі (ТЕЦ) відрізняється від схеми КЕС лише наявністю проміжних відборів пари з турбіни на опалювальні та інші потреби. У зв'язку із цим на ТЕЦ до її конденсатора доходить лише невелика кількість пари. Тому і втрати теплоти з водою, що охолоджує конденсатор, на таких станціях значно менше, ніж на конденсаційних.
Крім ТЕЦ, які обладнаними турбінами потужністю до 250 МВт з конденсацією і регульованим відбором пари на потреби теплофікації, існують ТЕЦ, які використовують турбіни з протитиском. У них відсутній конденсатор, а вся відпрацьована пара прямує до споживача тепла. ККД таких станцій (до 75%) вище, ніж у КЕС (менше 60%), що говорить на користь їх проектування.
Теплові електростанції розміщують поблизу водних джерел, паливно-сировинної бази і споживачів, враховуючи при цьому вимоги щодо охорони природи.
Промислові майданчики ТЕС за функціональним призначенням поділяють на чотири зони: передзаводську виробничу, підсобну та складську. Якщо за технологічними, санітарно-гігієнічними і протипожежними умовами створюється така можливість, то виробничу, підсобну й складську зони об'єднують в одну.