
- •Тема 4. Водогосподарські споруди
- •1. Гідротехнічні споруди, їх класифікація, використання та призначення
- •2. Гідровузли, їх елементи та компонування
- •3. Греблі
- •4. Інженерно-геологічні умови основ гідротехнічних споруд
- •6. Водопропускні споруди
- •6. Будівлі й споруди гідроелектростанцій (гес) та гідровузлів
- •7. Споруди на меліоративних системах
- •8. Споруди для водопостачання та каналізації
- •9. Природні й штучні водні шляхи
- •10. Судноплавні канали і споруди на них
- •11. Порти та портові споруди
- •Тема 5. Споруди паливно-енергетичного комплексу
- •1. Теплові електростанції
- •2. Атомні електростанції
- •3. Особливості інженерно-геологічних вишукувань при виборі майданчиків тес і аес
- •1. Теплові електростанції
- •2. Атомні електростанції
- •3. Особливості інженерно-геологічних вишукувань при виборі майданчиків тес і аес
- •Тема 6. Лінійні споруди.
- •1. Дороги
- •2. Магістральні трубопроводи
- •3. Лінії електропередачі
- •1. Дороги
- •З навантаженою плитою в основі; ііі – анкерна;
- •2. Магістральні трубопроводи
- •3. Лінії електропередачі
- •Тема 8. Тунелі
- •1. Загальні відомості та класифікація тунелів
- •2. Проектування тунелів
- •3. Способи проходки тунелів
- •4. Вплив гірничого тиску та облицювання тунелів
- •Тема 9. Аеродроми
- •1. Споруди повітряного транспорту
- •2. Інженерні споруди льотної зони.
- •3. Конструкції аеродромних покриттів.
- •1. Споруди повітряного транспорту
- •Клас аеропорту залежно від досконалості обладнання та кількості вильотів літаків за добу
- •2. Інженерні споруди льотної зони.
- •3. Конструкції аеродромних покриттів.
- •Тема 10. Вплив інженерних споруд на навколишнє природне середовище та його охорона при виконанні інженерно-геологічних вишукувань, будівництві та експлуатації інженерних споруд.
- •1. Показники й фактори впливу інженерних споруд на навколишнє середовище.
- •2. Вплив основних типів інженерних споруд на навколишнє природне середовище.
- •3. Основні заходи щодо охорони навколишнього природного середовища при інженерно-геологічних вишукуваннях, будівництві та експлуатації інженерних споруд.
- •1. Показники й фактори впливу інженерних споруд на навколишнє середовище
- •2. Вплив основних типів інженерних споруд на навколишнє природне середовище
- •3. Основні заходи щодо охорони навколишнього природного середовища при інженерно-геологічних вишукуваннях, будівництві та експлуатації інженерних споруд.
- •Основні заходи, що стосуються охорони та раціонального використання навколишнього природного середовища при будівництві та експлуатації інженерних споруд
- •Заходи щодо охорони навколишнього природного середовища під час проведення інженерно-геологічних вишукувань
Тема 9. Аеродроми
Питання
1. Споруди повітряного транспорту
2. Інженерні споруди льотної зони.
3. Конструкції аеродромних покриттів.
1. Споруди повітряного транспорту
Для обслуговування повітряного транспорту використовують спеціальний комплекс інженерних споруд і обладнання. Складовою частиною такого комплексу є аеропорт – це авіатранспортне підприємство, яке здійснює регулярний прийом і відправку пасажирів і вантажів, організацію й обслуговування польотів повітряних суден.
До складу аеропорту входять - аеродром, службово-технічна територія, відокремлені допоміжні споруди та приаеродромна територія.
Аеродром – головна складова частина аеропорту. Це спеціально підготовлена земельна ділянка, яка має комплекс споруд і обладнання, що забезпечують зліт, посадку, руління, стоянку та технічного обслуговування повітряних суден.
Службово-технічна територія (СТТ) – це частина земельної ділянки аеропорту, яка призначена для розташування будівель й споруд, обслуговування пасажирських і вантажних перевезень, технічного обслуговування літаків і допоміжного призначення. Вона розташована безпосередньо в межах аеродрому.
Відокремлені допоміжні споруди – це частина території аеропорту, яку використовують для розташування об’єктів керування повітряним рухом, радіонавігації, складів паливно-мастильних матеріалів тощо.
Приаеродромна територія – це місцевість, що безпосередньо примикає до аеродрому, над якою в повітряному просторі виконуються маневрування літаків.
Постійний маршрут польоту між двома аеродромами називають повітряною авіалінією; її проекція на земну поверхню називається трасою цієї лінії. Ширина траси – не менше 30 км.
Повітряні авіалінії, які сполучають столицю держави і великі міста, обласні адміністративні й промислові центри, мають державне значення.
Авіалінії, які з’єднують населені пункти між собою та адміністративними центрами, мають місцеве значення.
Міжнародні авіалінії з’єднують великі міста України із зарубіжними країнами.
Аеропорти, що обслуговують відповідні авіалінії, називаються міжнародними та місцевими, які поділяють залежно від досконалості обладнання та кількості вильотів літаків за добу на такі класи (табл. 9.1):
Таблиця 9.1.
Клас аеропорту залежно від досконалості обладнання та кількості вильотів літаків за добу
Клас аеропорту |
Кількість вильотів за добу |
вищий |
понад 100 |
І |
50–100 |
ІІ |
21–50 |
ІІІ |
11–20 |
IV |
до 10 |
Міжнародні аеропорти відносять до вищого класу, державні – до І, ІІ та ІІІ класу, а місцеві – до ІV та V класу.
За призначенням розрізняють такі аеродроми:
транспортні, або пасажирські;
спеціальні для обслуговування різних галузей економіки і служб (сільського та лісового господарства, медицини, геології, геодезії, морського та риболовецького флоту, поштового зв'язку тощо);
заводські для проведення випробувальних польотів літаків, що виробляє завод;
навчальні для проведення навчальних польотів льотним навчальним закладом;
військові.
За тривалістю експлуатації аеродроми поділяють на постійні, що обладнані для регулярної експлуатації та тимчасові, які мають обмежений термін експлуатації; за транспортним призначенням – на базові та запасні, за розташуванням відносно повітряних ліній, які вони обслуговують – на початкові, проміжні та кінцеві.
Сучасні аеродроми, призначені для прийому важких швидкісних літаків, повинні задовольняти таким вимогам:
обладнана земельна ділянка повинна мати розміри достатні для безпечного зльоту і посадки;
повітряний простір території, яка примикає до аеродрому (зони підходу й очікування), повинен бути вільним від перешкод для забезпечення безпеки зльотів і посадок;
для зменшення шумової дії реактивних двигунів на населення аеродром (залежно від класу і типу літаків) повинен знаходитись на відстані від 5 до 30 км. від міської забудови;
злітно-посадочні смуги не можна розташовувати в напрямку перетину з населеним пунктом.