3.2. Рефлексія професійно значимих здібностей, як параметр ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога

За даними методики у структурі діяльнісного компонента студентів з високим рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога найширше представлені уміння, що належать до навчальної діяльності (розв’язання проблемних завдань, вміння перекладати тексти), творчої діяльності (малювати, писати книгу) та комунікативної сфери (спілкуватися з людьми, розуміти людей), які для вибірки є актуальними. Менш важливими є вміння, що стосуються побутової діяльності (приготування їжі). Вміння, що стосуються дозвілля (плавання, гра в баскетбол) також виділені в усіх досліджуваних, але вони є менш значимими, оскільки були оцінені на нижчому рівні ніж раніше згадані. Вміння, що належать до навчальної та творчої діяльності, а також комунікативні вміння зазначені не в усіх досліджуваних, але оцінені найвище. Всі вони мають спільну тенденцію спрямовану на розвиток, оскільки оцінка значимості в усіх пунктах вища ніж самооцінка. До того ж оцінки референтних осіб такі ж високі як і рівень особистої значимості, виділених вмінь.

Одна з досліджуваних серед інших діяльностей виділила вміння читати і писати, що є відстроченою інтеграцією в структуру самооцінки набутих вмінь. Вона пояснила це тим, що не надала особливого значення тому, які саме вміння потрібно виділити.

Структура операційно-когнітивного компонента включає зовнішньо виражені дії та операції, які стосуються уточнення виділених видів діяльності. Всі дії та операції для всіх досліджуваних є значимими. Усвідомлення уміння здійснюється на рівні деталізації вмінь. У досліджуваних виділялися мислитель ні операції та практичні дії. Це дає змогу припустити, що досліджувані зорієнтовані не лише на створення ідеальних образів, але й на отримання матеріального результату.

У колі референтних осіб представлені батьки, близьке оточення та друзі. Найбільш значимою для всіх досліджуваних є думка батьків, які мають безпосередній вплив на розвиток. Оцінки референтних осіб збігаються з виділеними значимими вміннями. До кола референтних осіб включені як однолітки так і старші люди, думка яких для досліджуваних є важливою. Одна досліджувана не виділила людей думку яких вона хотіла б змінити, оскільки її влаштовує оцінка тих, до чиєї думки вона прислухається. В інших це члени сім'ї (мама, тато, сестра). Необхідність змінити їх думку викликане потребою у визнанні уже наявних результатів та бажанням викликати гордість і розуміння в подальшій діяльності.

Таким чином, аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентів з високим рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації студента, пов'язана з навчанням в університеті, зумовила появу професійно значимих умінь, або умінь, які необхідні для особистісного розвитку та розвитку творчих здібностей досліджуваних.

Досліджуючи студентів із середнім рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога, було виявлено, що у діяльнісному компоненті найширше представлені уміння, які стосуються дозвілля (вишивання, в'язання шпицями, спортивні ігри), вони були оцінені як найбільш значимі. Набагато менше було виділено творчих вмінь (написання віршів), вмінь, що пов’язані з навчальною діяльністю (гарно писати), це також можна вважати відстроченою інтеграцією в структуру самооцінки набутих вмінь, а також умінь відносно побутової діяльності (готувати), хоча для усіх досліджуваних вони є значимими. Простежується тенденція на розвиток (оцінка значимості вмінь вища ніж самооцінка), хоча в окремих випадках є зворотна тенденція, тобто досліджувана вважає, що виділене вміння розвинене краще достатнього рівня. Оцінки референтних осіб такі ж як і рівень особистої значимості виділених вмінь.

Структура операційно-когнітивного компонента включає зовнішньо виражені дії та операції, які стосуються уточнення виділених видів діяльності. В деяких досліджуваних усвідомлення вміння здійснюється на рівні алгоритму виконання дій. Також спостерігається виділення операцій лише з одного вміння. У досліджуваних виділялися мислитель ні операції та практичні дії. Це дає змогу припустити, що досліджувані зорієнтовані не лише на створення ідеальних образів, але й на отримання матеріального результату.

У колі референтних осіб представлені батьки, близьке оточення та друзі. Найбільш значимою для всіх досліджуваних є думка батьків, які мають безпосередній вплив на розвиток. Оцінки референтних осіб збігаються з виділеними значимими вміннями. До кола референтних осіб включені як однолітки так і старші люди, думка яких для досліджуваних є важливою. Дві досліджувані не виділила людей думку яких вона хотіла б змінити, оскільки їх мало цікавить думка сторонніх, найближчі люди й так високо оцінюють їх вміння. В іншої досліджуваної це члени сім'ї (мама, тато, сестра). Необхідність змінити думку людей, чия думка є значимою, викликана потребою у визнанні уже наявних результатів та бажанням викликати гордість і розуміння в подальшій діяльності.

Таким чином, аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентів з достатнім рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації студента, пов'язана з навчанням в університеті, не зумовила появу професійно значимих умінь. Виділені уміння більше стосуються сфери дозвілля і спрямовані на розвиток захоплень та хобі.

За даними методики у структурі діяльнісного компонента студентки з недостатнім рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога найширше представлені уміння, що стосуються дозвілля, чотири з чотирьох, (вміння співати, танцювати), вони є досить значимими для досліджуваної (середнє значення 9 балів). Навчальна та побутова діяльність представлені лише серед вмінь, які досліджувана хотіла б здобути. Пріоритетні вміння, які виділила досліджувана (вміння співати, спортивні навички) є також найвище оцінені референтними особами. Взагалі виділенні уміння є ніби стандартним набором і жодне з них не розвинене на справді високому рівні. Спортивні уміння досліджувана оцінила на 9 балів, тоді як оцінка значимості 10. Це говорить про те, що подальший розвиток цього вміння буде зупинений через переоцінку власних здібностей.

Структура операційно-когнітивного компонента включає лише дії, які уточнюють виділені уміння. Знову спостерігається закономірність: самооцінка дії вища, ніж оцінка значимості. Це говорить про те, що більш за все виділені дії та операції досліджувана не розвиватиме.

У колі референтних осіб представлена мама та близьке оточення (бабуся, брати, сестра). Найбільш значимою для всіх досліджуваної є думка мами та сестри, які мають безпосередній вплив на інтереси досліджуваної. Оцінки референтних осіб збігаються з виділеними значимими вміннями. До кола референтних осіб включені як однолітки так і старші люди, думка яких для досліджуваних є важливою. Студентка прагне змінити думку лише тата, який вважає, що виділені уміння є недостатньо серйозними.

Таким чином, аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентки з низьким рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації студента, пов'язана з навчанням в університеті, зумовила появу професійно значимих умінь, або умінь, які необхідні для особистісного розвитку та розвитку творчих здібностей досліджуваних.

Список використаних джерел

1. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. М.: Наука, 2000.-351 с.

2. Асламов А.Г., Ягодин Г.А. Образование как зазширение возможностей развития личности // Вопросы психологии.-1992.-№1-2.-С. 6-13.

3. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М.: «Прогресс», 1986. – 420 с.

4. Бороздина Л.В. Что такое самооценка? // Психологический журнал. -1992. - Т. 13, №4.-С. 99-101.

5. Бороздина Л.В., Замученова Е.А. Увелечение индекса тревожности при расхождении уровней самооценки и притязаний // Вопросы психологии. -1993. -№4. -С. 104-113

6. Боязитова И.В. Взаимосвязь самооценки и волевой регуляции в онтогенезе // Психологический журнал. - 1998. - Т. 19, № 4. - С. 27-40.

7. Выготский Л.С. Собр. Соч.: в бт. Т.2 Проблемы общей психологии / Под. Ред. В.В. Давыдова. –М., 1982. –С. 250

8. Галькина Т.В. Психологический механизм решения задач на оценку и самооценку// Психология творчества / Под ред. Я.Л. Пономарева.- М:.Наука, 1990.-С. 149-159.

9. Галькина Т.В. Психологический механизм решения задач на самооценку: Автореф. Дис. …канд.психол. наук: 19.00.01 АН СССР, Ин-т психологии.-М., 1986.-22с.

10. Годфруа Ж. Что такое психология. - М.: Мир, 1996. - 376 с.

11. Загурська І.С. Оцінювальна і самооцінювальна діяльність в умовах системи розвивального навчання// Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал.-2005.-№6.-С. 101-108.

12. Захарова А.В., Боцманова М.Э. Особенности рефлексии как психологического новообразования в учебной деятельности Формирование учебной деятельности школьников Под ред. В.В.Давыдова, И. Ломпшер, А.К. Макарковой.-М.:Педагогика,1982.-С.152-163.

13. Захарова А.В. Структурно-динамическая модель самооценки // Вопросы психологии. - 1989. - № 1. - С. 5-15.Костюк Г.С. Навчально-виховнийпроцесіпсихічнийрозвитокособистості.-К.: Рад. Школа,1989.-608 с.

14. Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у дітей.-К.: Товариство Знання, 1963.-80 с.

15. Крутецький В.А. Проблемы формиривания и развития способностей Вопросы психологии.-1972.-№2.-С. 3-13.

16. Копылова А.П. Современное состояние проблемы самооценки в советской психологии // Социально-психологические проблемы формирования личности и учебно-воспитательного коллектива. - М.: Изд-во Моск. гос. пед. ин-та. - 1978. - С. 3-12.

17. Лейтес Н.С. Умстенние способности и возраст.-М.: Педагогика, 1971.-280с.

18. Липкина А.И., Рыбак Л.А. Критичность ты самооценка в учебной деятельности.-М.,Просвещение, 1968.-141 с.

19. Майстренко Т.М. Особливості рефлексії здібностей студентами психологічних та непсихологічних спеціальностей // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – №6 (30). – Ч.1. – С. 115-125.

20. Музика О.Л., Загурська І.С. Самооцінка і розвиток творчих здібностей: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 168 с.

21. Музика О.Л Рефлексія і динаміка розвитку творчих здібностей: підходи до побудови методики дослідження // Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / За ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики.-Житомир: Вид-во Рута, 2006.- С.50-54.

22. Професійно-орієнтовані завдання з психології / За ред. О.Л. Музики. Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Житомир, 2010. – 587 с.

23. Овсянецька Л.П. До проблеми психологічної сутності домагань особистості // Філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника, 1999. - Вил. 3. - № 1. - С. 55-62.

24. Рубинштейн С.Я. Исследование самооценки // Экспериментальные методики патопсихологии. - М.: Медицина, 1970. - С. 187-190.

25. Становських 3. Актуальні проблеми професійного становлення особистості майбутніх практичних психологів. // 36. Матеріалів Всеукраїнської наук.-практ. Конференції 16 - 17 травня "Проблемипідготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів у ВУЗах", за ред. С.Д. Максименка. - К.-Тернопіль: Ніка-центр, 2002. – С. 49 - 52.

26. Черный Е.В. Профессиональная идентичность практического психолога. // Практична психологія та соціальна робота, №8. - С. 36 - 39.

27. Чепелєва Н. В. Формування професійної компетентності психолога.//Актуальні проблеми психології: Наукові записки інституту психологіїім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. академіка Максименка С. Д. – К., Ніка – Центр, 1999. – Вип. 19.-286 с.

28. Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии. -М., 1977. -С. 95 –100.

29. Хрущ-Ріпська О. В. Психологічні засади формування у студентів педвузу готовності до майбутньої професійної діяльності., Київ, 1999. - 183 с.

30 . Хьелл Л., ЗиглерД. Теорииличности. - СПб.: Питер, 2003. - 608 с.