5.4. Невідкладна допомога при сальмонельозному ентериті

З метою видалення токсинів і сальмонел з шлунка проводиться його промивання розчином соди (1-2%), кип'яченою водою, фізіологічним розчином або розчином перманганату калію до чистих промивних вод

З метою зв'язування токсинів і мікробів, які вже проникли в кишечник, призначаються сорбенти: карболонг - по 10г 2-3 рази на день, полісорб чи силлардом - по 4г 2-3 рази на день, ентеросгель або сорбогель - по 15-20г 2 рази в день, смекта - по 1 пакету 3 рази на день.

6.1. назвіть вірусні гепатити з парентеральним механізмом передачі

ВСД

6.2. для яких вірусних гепатитів характерна хронізація

ВСД

6.3. чи можливе професійне зараження стоматолога вірусом гепатиту А

так

6.4. профілактика зараження вірусним гепатитом В у проф. діял. стомат.

використовувати стерилізовані інструменти, рукавички, маску, захисні окуляри

6.5.специфічна профілактика ВГВ

вакумна-плазмова, рекомбінативна

6.6.можливі шляхи зараження гепатитом С

парентеральним, статевим

6.7.наслідки вірусного гепатиту С

гостра печінкова і ниркова недостатність , ДВС-синдром

6.8.за яких умов можливе зараження гепатитом Д

парентеральним механизмом зараження

6.9.якими вірусними гепатитами може заразитися лікар-стоматолог

А, В, С, Д

7.1.до яких клітин організму людини є тропним ВІЛ

Т-лімфоцити хелпери, макрофаги, моноцити

7.2.перерахуйте ВІЛ-асоційовані захворювання порожнини рота та губ

герпес, рото глотковий кандидоз

7.3.джерело інфекції, шляхи зараження ВІЛ

парентеральний, статевий, від матері до дитини

7.4.назвіть ВІЛ-асоційовані захворювання з ураженням ротової порожнини

кандидозного чи афтозного стоматиту, волосистої лейкоплакії ротової порожнини, саркоми Капоші.

7.5.можливі зміни слизової об.пор.рота при ВІЛ

виразки

7.6.принципи екстреної пост експозиційної профілактики при ВІЛ

7.7.перерахуйте захв.що супроводж.генералізованою лімфаденопатією

Бактеріальні (всі піогенні бактерії, хвороба котячих подряпин, сифіліс, туляремія)

Мікобактеріальні (туберкульоз, лепра)

Грибкові (гістоплазмоз, кокцидіомікоз)

Хламідійні (венерична лімфогранульома)

Паразитарні (токсоплазмоз, трипаносомоз, філяріоз)

Вірусні (вірус Епштейна - Барр, цитомегаловірус, кір, гепатит, ВІЛ).

7.8.в якому періоді хвороби ВІЛ-інфікована людина є заразною

перші 3 місяця після інфікування????

7.9.які ВІЛ-асоційовані збудники найчастіше спричиняють ураження ротоглотки

гриби, бактерії і віруси

7.10.профілактика одонтогенного сепсису

Профілактика грунтується на правильному і своєчасному лікуванні місцевих гнійних процесів. При неефективності амбулаторного лікування хворого слід госпіталізувати в хірургічне відділення.

7.11.групи ризику по ВІЛ-інфікування

До епідеміологічних факторів ризику зараження ВІЛ відносяться:

• відомості про наявність сексуальних контактів з особами, які набули ВІЛ;

• відомості про ін'єкційне вживання пацієнтом наркотиків;

• участь в комерційному сексі (як клієнта, або як працівника);

• наявність великої кількості статевих партнерів;

• перебування на територіях з високим рівнем інфікованості населення ВІЛ        (наприклад, в країнах Західної Африки);

• належність до осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією;

• переливання крові або препаратів з неї;

• велика кількість парентеральних медичних маніпуляцій в анамнезі (ін'єкцій, хірургічних втручань, ендоскопічних досліджень і т.п.);

• наявність професійних факторів ризику (наприклад, належність або до медичних працівників, що контактують з кров'ю, виділеннями статевих органів та слизовими оболонками, або правоохоронців чи спортсменів травматичних видів спорту);

• відомості про наявність сексуальних контактів з особами, які набули ВІЛ;

• для немовляти найвищим фактором ризику вважається інфікування матері ВІЛ, також ризикованими є належність його батьків до будь-якої уразливої групи           

7.12.основні принципи діагностики ВІЛ

До них відносяться:

• безпосереднє виділення ВІЛ;

• визначення його структурних антигенів;

• визначення генетичного матеріалу вірусу;

• визначення специфічних антитіл до ВІЛ.

• ІФА+імуноблуд.

7.13.інфекційні захварювання, що можуть передаватися парентеральним шляхом

ВІЛ- інфекції, гепатитів B, C, Д

7.14.що означає термін « ВІЛ-асоційовані захворювання»? наведіть приклади

8.1.профілактика сказу у людини при локалізації укусу твариною на обличчі

негайно промити місце укусу милом. Мити треба досить інтенсивно, протягом 10 хвилин. Глибокі рани рекомендується промивати струменем мильної води, наприклад за допомогою шприца або катетера. Далі слід провести курс щеплень, призначений лікарем.

8.2.яким чином можливе зараження людини збудниками правця

Збудник може проникнути в організм людини через дрібні, частіше - колоті рани, при побутових і сільськогосподарських травмах, особливо нижніх кінцівок. Захворювання може розвинутись при укусах, опіках, відмороженнях, у породіль при порушенні асептики, у новонароджених при забрудненні пупкової рани.

8.3.тріада ранніх симптомів генералізованого правця

тризм, сардонічна посмішка, дисфагія

8.4.опишіть тризм в початковому періоді генералізованого правця

тонічне напруження жувальних м'язів, особливо mm. masseterі, внаслідок чого хворий не може відкрити рота.

8.5.охарактеризуйте поняття «правець обличчя»

8.6.характерні зміни при сибірці з локалізацією на обличчі

На місці проникнення збудника виникає щільна червоно-синюшна плямка, яка швидко перетворюється у папулу. Наростають відчуття печії і свербіння. Через 14- 24 год папула перетворюється в пухирчик, який заповнюється жовтою (потім кров'янистою) рідиною і тріскає. Внаслідок цього утворюється виразка з темно-коричневим дном, припухлими краями та серозно-геморагічним ексудатом. По краях виразки виникають вторинні (дочірні) везикули, за рахунок яких відбувається розширення виразки. Через 1- 2 тиж у центрі виразки утворюється чорний, безболісний, щільний струп (нагадує вуглинку), що оточений запальним багряно-синюшним валиком. Таким чином формується карбункул, діаметр якого може досягати 8- 10 см. Карбункул не нагноюється. Довкола нього поширюється виражений набряк, особливо в місцях, де є пухка підшкірна клітковина (на обличчі). Вищеописані зміни мають характерний для сибірки симптом зональності. При постукуванні перкусійним молоточком по ділянці набряку відзначається драглисте тремтіння (симптом Стефанського). Згодом набряк зменшується, струп піднімається над поверхнею шкіри і, починаючи з 3-го тижня, відпадає. На його місці утворюється виразка, яка повільно епітелізується і рубцюється. При локалізації карбункула на повіках, шиї, передній поверхні грудної клітки може розвинутись вторинний некроз як наслідок різкого набряку