Лабораторний стенд і прилади

Установка, схема якої представлена на рис. 2.5, складається з відцентрового вентилятора з приводом від асинхронного двигуна, вхідного 3 та вихідного 4 патрубків внутрішнім діаметром = 0,047 м та контрольно-вимірювальних пристроїв. Корпус (завитка) 1 вентилятора з’єднаний патрубками 3 і 4 за допомогою відповідно перехідників 5 і 6, які

вважаються елементами вентилятора. На вихідному валу електродвигуна 2 розташовано робоче колесо 7 вентилятора барабанного типу зовнішнім діаметром = 0,125 м, з кількістю лопаток =21 шт., загнутими наперед та висотою = 0,042 м. Діаметр робочого колеса на вході складає = 0,07 м.

Продуктивність вентилятора визначається за допомогою вимірювального колектора 8 з внутрішнім діаметром = 0,047 м. Вхідний профіль колектора виконаний по лемніскаті Бернуллі згідно з рекомендаціями [1].

Характеристики вентилятора визначаються по статичним параметрам. З метою виміру статичного тиску у відповідних перерізах на вхідному 3 та вихідному 4 патрубках вентилятора передбачено відповідно вимірювальні вставки 9 і 10, в межах яких виконано по три відбори статичного тиску за

допомогою циліндричних втулок з отворами діаметром 0,8 мм. Розташування вимірювальних вставок 9 і 10 та виконання відборів статичного тиску відповідає вимогам аеродинамічного експерименту [2]. Величини вимірюваних тисків фіксуються за допомогою п’єзометричного щита 11 з похилою шкалою. Кут схилу шкали складає .

Температура повітря на вході у вентилятор вимірюється термометром 13 типу ТЛ-4 з ціною поділки 0,1 °С. Барометричний тиск визначається приладом 12 або за даними метеостанції.

Частота обертання ротора електродвигуна (а відповідно й робочого колеса вентилятора) визначається за допомогою стробоскопічного тахометра з використанням приладного забезпечення 14.

Вид А

А

Рис 2.5. Схема експериментальної установки та вимірювальних пристроїв

для дослідження відцентрового вентилятору:

1 – корпус вентилятора; 2 – електродвигун; 3 – патрубок вхідний; 4 – патрубок вихідний; 5,6 – перехідники; 7 – робоче колесо вентилятора; 8 – колектор вимірювальний; 9,10 – вставки вимірювальні; 11 – щит п’єзометричний; 12 – барометр; 13 – термометр; 14 – тахометр; 15 – диск; 16 – блок вимірювальний; 17 – клапан.

Візуальна мітка для спостереження за обертанням валу електродвигуна нанесена на диску 15, встановленому на спеціальній втулці, виконаній як продовження валу і спостереження за обертанням валу електродвигуна нанесена на диску 15, встановленому на спеціальній втулці, виконаній як продовження валу і винесеній за межі торцевої поверхні двигуна.

Потужність, що споживається електродвигуном вентилятора, визначається за допомогою вимірювального приладу (блоку) 16. Попередні випробування показали, що навантаження фаз електромережі, від якої живиться електродвигун вентилятора, є симетричним, а двигун споживає тільки активну потужність. Внаслідок цього, згадана потужність, може бути визначеною за замірами напруги та сили струму на одній із фаз електромережі, до якої підключений електродвигун.

Різні режими роботи вентилятора забезпечуються переміщенням клапана (пробки) 17.