Видалення зайвих символів

Тепер нам залишилося лише видалити зайві символи.

10. Використовуючи вікно Пошук і заміна, замінити всюди в тексті символ «_» (підкреслення) символом « » (пробіл).

11. Замінити послідовність « » (пробіл-пробіл) послідовністю « » (пробіл). Повторювати цю операцію доти, доки не будуть ви­конані усі необхідні заміни.

12. Замінити послідовність « ^р» (пробіл-абзац) послідовністю «^р» (абзац). Це дасть можливість видалити ті одиничні пробіли перед кінцем абзацу, що з’явилися після додавання пробілів після розділових знаків.

3. Розробка структури книги

Тепер, коли текст книги належним чином підготовлено, можна переходити до наступного етапу реалізації проекту — розробки структури книги. За стандартом, книгою вважається неперіодичне видання у вигляді зброшурованих паперових аркушів або зоши­тів з віддрукованою на них текстовою, графічною, ілюстратив­ною інформацією обсягом понад 48 сторінок, зазвичай у твердій обкладинці.

Загалом у книзі виділяють зовнішні та внутрішні елементи.

До зовнішніх, зокрема, відносять книжковий блок, обкладинку, ко­рінець, форзац, клапан, лясе (рис. 15).

І з зовнішніх елементів у рамках проекту ви будете створювати тільки обкладинку. Зазначимо, що від першого враження від неї часто залежить, чи захоче читач ознайомитися зі змістом кни­ги. Тому дизайн обкладинки має не лише відповідати змісту та цільовому призначенню видання, а й привертати увагу читача, викликати у нього інтерес і бажання прочитати книжку.

Рис. 2.15. Елементи книги: 1 — клапан суперобкладинки;

2. — форзац; 3 — фронтиспис; 4 — титульний аркуш;

5 — книжковий блок; б — суперобкладинка ; 7 — лясе

Внутрішніми елементами книги вважаються титульний ар­куш, контртитул, авантитул, фронтиспис, текст, розділ, абзац, ілюстрації.

Перший аркуш книги називається титульним. Його призначен­ня — надати основні відомості про книгу (автор, назва, місце знаходження видавництва, рік випуску книги та ін.). Титульний аркуш буває одинарним (з двох сторінок — лицьової та оборотної) та подвійним (з чотирьох сторінок).

Перша сторінка двійного титульного аркуша — авантитул. Його зазвичай залишають чистим або друкують на ньому назву видав­ництва. Друга сторінка — контртитул або фронтиспис. Контртитул — сторінка навпроти лицьової сторінки титульного аркуша з частиною вихідних даних (наприклад, титульні дані оригінального видання у разі, якщо книга є перекладом). Фронтиспис — сторінка із зображенням, яка утворює розворот з лицьовою сторінкою титульного аркуша. На фронтисписі роз­міщують портрет автора або малюнок до всієї книги.

55

Перша, старша з внутрішніх початкових сторінок книги, отри­мала назву шмуцтитул. Це аркуш, на лицьовій стороні якого розміщено лише заголовок твору або заголовок частини, іноді разом з малюнком, епіграфом, назвами розділів, а оборот або чис­тий, або, що сьогодні майже стало правилом, заповнений текстом твору чи відповідної частини. Шмуцтитул зазвичай займає праву сторінку розвороту.

У книжці виділяють основний текст, тобто текст твору або тво­рів, заради яких власне і видається книжка, додатковий (напри­клад, документи, довідкові таблиці, редакції та варіанти основно­го тексту) та допоміжний (службовий).

Допоміжний текст — це так знаний апарат книги, завдання якого дати читачу уявлення про книгу, полегшити йому роботу з нею. До нього, зокрема, відносять вступ, анотацію, передмову, зміст, колонтитули, по­кажчики (предметний, іменний тощо), глосарій.

Закінчується книжка кінцевою сторінкою, що містить такі ви­хідні відомості, як назва книги, імена та прізвища авторів, пріз­вища та ініціали редактора, художнього і технічного редакторів, коректорів, дату підписання до друку, формат, наклад, відомості про поліграфічне підприємство.