4. Класифікація та характеристика дефектів постави.

Рухливість хребта в залежності від його структури, в різних відділах хребетного стовпа не однакова. Найбільш рухомим відділом є шийний, за ним слід поперековий і, нарешті, грудний. Завдяки своїй рухливості, всі відділи можуть залучатися в патологічний процес і піддаватися деформації.

(Слайд 7) Дефекти постави можна поділити на такі, що виникають у фронтальній площині (асиметрична, або сколіотична постава), і такі, що розвиваються у сагітальній площині, а саме: із збільшенням фізіологічних вигинів хребта - кругла, кругло-увігнута (кіфо-лордотична) і сутула спина; із зменшенням фізіологічних вигинів хребта — плоска та плоско-увігнута спина. В різних літературних джерелах кількість видів порушень постави варіює, але більшість авторів дотримуються вищенаведеної градації.

Асиметрична (сколіотична) постава супроводжується відхиленням лінії хребта від прямої у фронтальній площині на фоні збереження величини фізіологічних вигинів хребта. Від сколіозу вона відрізняється відсутністю торсії хребців. Клінічно проявляється асиметрією розміщення надпліч, в результаті чого голова здається дещо нахиленою, асиметрією розміщення лопаток, трикутники талії знаходяться на різній висоті, можлива асиметрія м'язового тонусу на різних половинах тулуба.

Кругла спина проявляється посиленням грудного кіфозу при значному зменшенні або відсутності поперекового та шийного лордозів. Таку поставу називають тотальним кіфозом. При круглій спині грудна клітина западає, плечі, шия і голова нахилені вперед, живіт випнутий, сідниці сплощені, лопатки крилоподібні, для компенсації відхилення центру ваги від середньої лінії людина стоїть на зігнутих в колінних суглобах ногах. Прийняття правильної постави можливе лише на короткий час.

При кругло-увігнутій спині (кіфо-лордотична постава) при посиленні грудного кіфозу спостерігається посилення шийного та поперекового лордозів, тобто збільшуються усі фізіологічні вигини хребта. Голова, шия, плечі нахилені вперед, живіт відвислий, коліна максимально розігнуті, м'язи задньої поверхні стегна, що прикріпляються до сідничного бугра, розтягнуті та виснажені в порівнянні з м'язами передньої поверхні. Може спостерігатися пере розгинання колінних суглобів. Через недорозвинення м'язів черевного преса може спостерігатися опущення внутрішніх органів (вісцероптоз). Цей дефект постави може виникнути через тривале перебування в положенні сидячи або лежачи («калачиком» у сні).

При сутулій спині на фоні посилення грудного кіфозу відзначається посилення шийного та згладжування поперекового лордозу. Голова нахилена вперед, плечі зведені, лопатки виступають, сідниці сплощені.

Дані види порушень постави на тлі косметичних дефектів викликають зменшення екскурсії грудної клітки і діафрагми, зниження життєвої ємності і фізіологічних резервів дихання і кровообігу. Слабкість м'язів живота і зігнуте положення тіла викликають порушення перистальтики кишечника і відтоку жовчі. Різко обмежуються ротаційні рухи, бічні згинання та розгинання хребта.

При плоскій спині спостерігається згладжування усіх фізіологічних вигинів хребта, кут нахилу тазу зменшений, грудна клітка зміщена вперед, живіт злегка випнутий, лопатки крилоподібні, м'язи тулуба гіпотонічні.

При плоско-лордотичній — на фоні згладжування грудного кіфозу та, частково, шийного лордозу, збережений або і посилений поперековий лордоз, грудна клітка вузька, м'язи живота ослаблені, кут нахилу тазу збільшений, при цьому відзначається відставання сідниць до заду і відвисання живота донизу.

При менш виражених косметичних дефектах дані види порушення постави призводять до погіршення ресорної функції хребта, що в свою чергу викликає при русі постійний мікротравматизм головного мозку, відзначається підвищена стомлюваність і головні болі. Крім неврологічних розладів, зменшується стійкість хребетного стовпа до різних деформуючим впливів, що може сприяти виникненню сколіозу. При зменшенні шийного та поперекового лордозу обмежуються нахили тулуба до переду, до заду (меншою мірою), бічні нахили.