Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФР при дефектах осанки.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
774.66 Кб
Скачать

Тема 1

Лекція 1, 2, 3

(Слайд 1) фізична реабілітація при дефектах постави

(Слайд 2) 1. Формування фізіологічних вигинів хребта

Хребет дорослої людини в нормі має чотири фізіологічні кривизни: шийний і поперековий лордози (викривлення, спрямоване опуклістю вперед) та грудний і крижово-куприковий кіфози (викривлення, спрямоване опуклістю назад), які формуються в процесі росту і розвитку дитини. В новонародженої дитини є тільки крижово-куприковий кіфоз, який формується ще під час внутрішньоутробного розвитку плода. До тримісячного віку, тобто до періоду, коли дитина починає піднімати і утримувати в піднятому положенні голову, під впливом тяги м'язів голови та шиї формується шийний лордоз. Згодом, до шестимісячного віку, коли дитина починає сідати і утримувати тіло в сидячому положенні, формується грудний кіфоз. Надалі, протягом кількох місяців, приблизно до дев'ятимісячного віку, коли дитина переходить у вертикальне положення і самостійно стоїть, під впливом дії м'язів спини та поясу нижніх кінцівок починає формуватися поперековий лордоз. Необхідно зауважити, що із навчанням дитини ходьбі розвиток фізіологічних викривлень хребта не припиняється, а продовжується ще протягом 6-7 років.

(Слайд 3) На вираженість фізіологічних вигинів хребта впливає величина кута нахилу таза по відношенню до поздовжньої осі хребта, який коливається в межах 35-55 градусів. Він менше у хлопчиків і чоловіків і більше у дівчаток і жінок. При збільшенні кута нахилу таза хребетний стовп, нерухомо зчленований з ним, нахиляється вперед, тому для збереження вертикального положення тіла відповідно збільшується поперековий лордоз і розташовані вище вигини. При зменшенні кута нахилу таза вигини хребетного стовпа відповідно зменшуються.

2. Поняття постави та дефекту постави, ознаки правильної постави

Постава — це звична поза людини, яка невимушено стоїть, набута без зайвого м'язового напруження.

Постава людини рано приймає характер навику і може визначатися вже в дошкільному віці. Спочатку вона нестійка, тому що в період зростання організму дитини властива нерівномірність у розвитку кісткового, суглобово-зв'язкового апаратів і м'язової системи. Ця невідповідність поступово зменшується, і до закінчення росту постава стабілізується.

Відхилення від нормальної постави прийнято називати порушеннями або дефектами постави. Порушення постави не є захворюваннями. Вони пов'язані з функціональними змінами опорно-рухового апарату, при яких утворюються порочні умовно-рефлекторні зв'язки, що закріплюють неправильне положення тіла, а навичка правильної постави втрачається.

(Слайд 4) Козирєва О. В. наводить наступні ознаки правильної постави для різних вікових категорій: у дошкільнят голова дещо нахилена вперед, плечовий пояс незначно зміщений уперед, не виступаючи за рівень грудної клітки (у профіль), лопатки злегка виступають, лінія грудної клітки плавно переходить у лінію живота, що виступає на 1-2 см, фізіологічні вигини хребта виражені слабо, кут нахилу таза невеликий і складає 22-25° для хлопчиків і дівчаток; у школярів із правильною поставою голова незначно нахилена вперед, плечі — на одному горизонтальному рівні, лопатки притиснуті до спини, живіт ще випнутий, але менш виражено, чим у дітей 6-7 років, фізіологічні вигини хребта помірно виражені. Кут нахилу таза збільшується, наближаючись до такого в дорослої людини, у дівчаток і дівчат він більший (31°), ніж у юнаків і хлопчиків (28°). Найбільш стабільна постава відзначається в дітей до 10 років; для юнаків і дівчат правильною поставою є вертикальне розташування голови і тулуба при випрямлених ногах, плечі опущені, лопатки притиснуті до тулуба, грудна клітка симетрична. Живіт плоский, втягнутий відносно грудної клітки, у дівчат підкреслений лордоз, у юнаків — кіфоз. Остисті відростки розташовані по середній лінії. Трикутники талії також добре виражені і симетричні. При огляді збоку правильна постава характеризується трохи піднятою грудною кліткою і підтягнутим животом, випрямленими нижніми кінцівками, помірно вираженими фізіологічними вигинами хребта. Вісь тіла проходить через козелок вуха, плечовий і кульшовий суглоби і середину стопи.