3. Клінічна картина дисплазії кульшового суглобу та вивиху стегна.

Дисплазія кульшового суглоба характеризується морфологічними змінами: недорозвитком кульшової западини, яка сплощена, верхній її край виражений недостатньо, має вигляд скошеного, головка стегнової кістки зменшена в об'ємі, пізно з'являється ядро її окостеніння, шийка стегнової кістки вкорочена, збільшений кут між довгою віссю шийки стегна та довгою віссю його діафізу (шийково-діафізарний кут), проксимальний кінець стегнової кістки часто повернутий вперед (антеторсія), рідше — назад (ретроторсія), м'язово-зв'язковий апарат суглоба недостатньо еластичний, розтягнутий, що веде до зниження його фіксуючої і стабілізуючої функцій. У процесі розвитку патологічних змін суглоба усі вказані ознаки прогресують.

Клінічна картина вродженого вивиху стегна в новонароджених та в дітей в перші місяці життя проявляється наступними симптомами:

1. Обмеження відведення в кульшових суглобах. Перевіряють цей симптом таким чином — у дитини, що лежить на спині, згинають ноги в кульшових і колінних суглобах до прямого кута і виконують пасивне розведення стегон. Якщо кульшові суглоби розвинуті нормально, то стегна розводяться майже повністю. В хлопчиків об'єм відведення стегон складає 70-90°, в дівчаток — 80-90°. Обмеження відведення стегон виявляється одразу після народження дитини, і є найбільш постійною ознакою дисплазії. При дисплазії І ступеня обмеження відведення незначне, при сформованому вивихові — різко виражене і поступово наростає. Необхідно відмітити, що обмеження відведення стегон не є патогномонічним тільки для дисплазії кульшового суглоба. Воно може спостерігатися при варусній деформації шийки стегнової кістки і при патологіях, які супроводжуються підвищенням тонусу привідних м'язів стегна, наприклад, при деяких формах ДЦП тощо.

2. Найбільш рано після народження дитини, протягом перших 5-7 днів (рідко - протягом перших місяців життя) спостерігається симптом «зісковзування» або «клацання». Виявляють цей симптом наступним чином — долоні дослідника розміщуються на колінних суглобах дитини, причому перші пальці лежать на присередніх поверхнях, а решта пальців — на бічних поверхнях стегон. Легкими рухами повільно здійснюють рівномірне відведення стегон, і при цьому в певний момент відбувається вправлення вивиху стегна, що супроводжується феноменом «клацання», який сприймається на слух та рукою дослідника. При розгинанні і приведенні стегон, тобто при виконанні зворотного руху виникає вивихування стегна, що також супроводжується аналогічним феноменом. Це називається І типом виявлення симптому нестійкості і складає 75-80% від загальної кількості цієї діагностичної ознаки. При II типі виявлення симптому нестійкості (20-25%) напрям силових ліній розподіляється в зворотному до вказаного порядку.

3. Асиметрія складок на стегнах дитини та сідничних складок. На стегні зі сторони порушення розвитку кульшового суглоба складки зазвичай глибші, їх кількість може бути більша. Це характерно для однобічного вродженого вивиху стегна.

4. Видиме на око вкорочення нижньої кінцівки в новонародженої дитини буває рідко, частіше ця ознака виявляється пізніше, по мірі зміщення стегнової кістки вверх під впливом тяги м'язів на фоні вивиху стегна. Може виявлятися як при однобічному, так і при двобічному вивихові, якщо зміщення стегнових кісток неоднакове. Про наявність вкорочення одного стегна доцільно судити по висоті стояння колінних суглобів при зігнутих до прямого кута ногах.

5. Зовнішня ротація стопи на стороні вивиху краще визначається під час сну дитини, коли та розслаблена.

6. При вивихові стегна при пальпації в проекції кульшового суглоба визначається западіння і головка стегнової кістки не пальпується, так як вона знаходиться не в кульшовій западині, а поза нею.

У процесі росту та розвитку дитини клінічна картина вродженого вивиху стегна поступово змінюється, і після року життя характеризується наступними ознаками:

1. Дитина з вродженим вивихом стегна починає ходити зазвичай пізніше, ніж здорові діти, хода нестійка, дитина «розкачується». При двобічному вивиху стегон спостерігається характерна «качина» хода. Пізній початок ходьби не є абсолютним симптомом і частіше зустрічається при двобічному вродженому вивиху.

2. Зберігається зовнішня ротація ноги.

3. Посилюється поперековий лордоз, живіт виступає вперед.

4. На відміну від травматичного вивиху стегна, при вродженому вивиху немає больових відчуттів ні в спокої, ні при фізичному навантаженні.

5. При проведенні вимірювання довжини кінцівок, виявляється відносне її вкорочення на боці вивиху при відсутності абсолютного вкорочення.

6. Зберігається обмеження відведення стегна на стороні ураження.

7. Позитивним є симптом Тренделенбурга. В нормі при опорі на здорову ногу сідниця з протилежної сторони припіднімається. У випадку вродженого вивиху при опорі на вивихнуту ногу сідниця протилежної сторони опускається. Цей симптом є облігатним, тобто обов'язковим при вродженому вивиху стегна, але може бути позитивним при інших захворюваннях (варусній деформації шийки стегна, коли зближуються точки кріплення сідничних м'язів, при парезах чи паралічах м'язів).

8. Може спостерігатися симптом Дюпюітрена — в положенні лежачи на спині з витягнутими ногами при натиску на п'ятку нога легко зміщується вверх.

9. Симптом низведення стегна, зворотній до симптому Дюпюітрена — в положені лежачи на спині з витягнутими ногами при потягуванні за нижню третину стегна велика кульша стегнової кістки зміщується вниз.

10. При надавлюванні в проекції головки стегна нижче пахвинної складки не пальпують головки на своєму місці, а виявляють западіння, і пальці глибоко занурюються, не зустрічаючи опор (при повному вивихові).

11. Інколи спостерігається симптом Шассіньяка — об'єм ротаційних рухів в ураженому кульшовому суглобі може бути більшим, ніж в нормі.

Найкращі результати лікування дітей з різними ступенями дисплазії кульшових суглобів спостерігаються у випадку коли діагноз був поставлений ще в пологовому будинку. Тому всіх новонароджених дітей в обов'язковому порядку оглядає ортопед-травматолог.