
- •1.1. Мета, зміст, завдання практики
- •1.2. Організація та керівництво практикою
- •1.3. Форма й вид звітності студентів про проходження практики
- •1.4. Порядок атестації студентів за результатами практики
- •Орієнтовна схема оцінювання роботи студентів під час проходження практики за кредитно модульною системою навчання
- •На основі вказаних змістовних критеріїв виставляються оцінки:
- •1. Тема: Особистість та її індивідуально-психологічні властивості.
- •Проективна техніка дослідження самооцінки методом Лонга-Зіллера «Символічне уявлення я-образу»
- •Тест «Неіснуюча тварина» (м.З.Друкаревич)
- •Діагностика типів темпераменту за методикою в. В. Шпалінського, 3. Г. Шелест
- •2. Тема: Мотиваційна сфера особистості школяра
- •Проблеми для обговорення питань за темою:
- •Завдання для спостереження за особливостями прояву мотивації навчання підлітків
- •Класифікація мотивів (за н.Г. Молодцовою):
- •Класифікація мотивів (за а.К. Марковою):
- •Класифікація мотивів (за п.М. Якобсоном)
- •Методичні засоби дослідження мотивації навчання підлітків Методика вивчення ставлення учня до навчальних предметів і до навчання (за г.Н. Казанцевою)
- •Методика вивчення спрямованості на набуття знань (за є.П.Ільїним, н.А.Курдюковою)
- •Текст опитувальника
- •Методика дослідження спрямованості на оцінку (за є.П.Ільїним, н.А.Курдюковою)
- •3. Тема: Основи психодіагностики пізнавальної діяльності підлітків
- •Теоретико-методична підготовка студента до теми Проблеми для обговорення:
- •Список рекомендованих джерел: Основні:
- •Додаткові:
- •Методичний інструментарій для проведення психодіагностичного дослідження пізнавальної сфери підлітків:
- •1. Завдання для спостереження за пізнавальною діяльністю учнів:
- •Орієнтовна схема спостереження та аналізу пізнавальної діяльності учнів і діяльності вчителя на уроці
- •2. Аналіз продуктів діяльності.
- •Психологічний аналіз успішності підлітка (Іванової в.І)
- •Психологічний аналіз самостійної роботи підлітка (Іванової в.І)
- •3. Методика дослідження безпосереднього і опосередкованого запам’ятовування («Піктограма» за описом с.Д. Смирнова, т.В. Корнилової)
- •Перший етап
- •Протокол №1
- •Другий етап
- •4. Складні аналогії, або Як у вас із абстрактним мисленням? (За р. Римською, с. Римським)
- •Аналіз результатів
- •2.3. Уникнення зайвого або того, від чого не може відмовитися Людина (За р. Римською, с. Римським)
- •Шкала для оцінки рівня розвитку операції узагальнення
- •4. Тема: Емоційно-вольові процеси.
- •Завдання 3
- •Методика діагностики "перешкод" у встановленні емоційних контактів (за в. В. Бойко)
- •Методика дослідження "сили волі"
- •Методика дослідження особливостей сформованості вольових рис підлітків шляхом самооцінювання (за в.О. Іванниковим, є.В. Ейдманом)
- •5. Тема: Психодіагностика особливостей спілкування школяра.
- •Проблеми для обговорення питань за темою:
- •Список рекомендованих джерел
- •Завдання для спостереження за особливостями спілкування вчителя та учнів під час уроку
- •Методичний інструментарій для дослідження особливостей спілкування школярів
- •Методика дослідження комунікативних та організаторських схильностей (кос) (за в.В. Синявским, в.А. Федорошиним)
- •Зміст опитувальника
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •Методика дослідження комунікабельності («Чи комунікабельні ви?» за описом в.В. Волошиної )
- •Зміст опитувальника
- •Обробка даних
- •Методика «Діагностика рівня полікомунікативної емпатії» (за і.М.Юсуповим)
- •Зміст опитувальника:
- •Обробка результатів
- •Інтерпретація результатів
- •Методика «Дослідження здатності до самоконтролю у спілкуванні» (за описом м.П. Фетискіна)
- •Опитувальник
- •Обробка даних
- •Інтерпретація результатів
- •Зразок оформлення:
Обробка результатів
Мета обробки результатів — отримання індексів комунікативних та організаційних схильностей. Для цього відповіді досліджуваного зіставляють з дешифратором і підраховують кількість збігів окремо за комунікативними та організаційними схильностями. У дешифраторі враховується впорядковане розміщення номерів запитань у бланку для відповідей.
Дешифратор
Схильності |
ВІДПОВІДІ |
|
|
Позитивні |
Негативні |
Комунікативні |
Номери запитань 1-го рядка |
Номери запитань 3-го рядка |
Організаційні |
Номери запитань 2-го рядка |
Номери запитань 4-го рядка |
Щоб визначити рівень комунікативних та організаційних схильностей, потрібно вирахувати їхні коефіцієнти. Коефіцієнти — це відношення кількості збігань відповідей того чи того нахилу до максимально можливого числа збігань, у даному разі — до 20. Формули для підрахунку коефіцієнтів такі:
Кк = Кх : 20
Ко = Ох : 20,
де Кк — коефіцієнт комунікативних схильностей;
Ко — коефіцієнт організаційних схильностей;
Кх та Ох — кількість збігань з дешифратором відповідей відповідно до комунікативних та організаційних схильностей.
Аналіз результатів
Аналізуючи результати, дають оцінку рівня комунікативних та організаційних схильностей досліджуваного. З цією метою користуються шкалою оцінок.
Шкала оцінок комунікативних та організаційних схильностей
Показник |
Оцінка |
Рівень |
0,10-0,45 |
1 |
I - низький |
0,46-0,55 |
2 |
II - нижче середнього |
0,56-0,65 |
3 |
III - середній |
0,66-0,75 |
4 |
IV - високий |
0,76-1 |
5 |
V – дуже високий |
Організаторські схильності
Показник |
Оцінка |
Рівень |
0,20-0,55 |
1 |
I - низький |
0,56-0,65 |
2 |
II - нижче середнього |
0,66-0,70 |
3 |
III - середній |
0,71-0,80 |
4 |
IV - високий |
0,81-1 |
5 |
V – дуже високий |
Досліджувані, які отримали оцінку 1, — це люди з низьким рівнем вияву комунікативних та організаційних схильностей.
Досліджувані з оцінкою 2 мають комунікативні й організаційні нахили нижче середнього рівня. Вони не прагнуть до спілкування, почуваються скуто в новій компанії, колективі, вважають за краще проводити час наодинці з собою, обмежують свої знайомства, мають труднощі у встановленні контактів з людьми і у виступі перед аудиторією, погано орієнтуються в незнайомій ситуації, не відстоюють свою думку, важко переживають образи. У багатьох справах вони уникають прояву самостійних рішень та ініціативи.
Для досліджуваних, котрі отримали оцінку 3, характерний середній рівень вияву комунікативних та організаційних схильностей. Вони прагнуть контактів з людьми, не обмежують коло своїх знайомств, наполягають на власній думці, планують свою роботу, хоча потенціал їхніх нахилів не відрізняється високою стійкістю. Ця група досліджуваних має потребу в подальшій серйозній та планомірній виховній роботі з формування і розвитку комунікативних та організаційних схильностей.
Досліджувані з оцінкою 4 належать до групи з високим рівнем вияву комунікативних та організаційних схильностей. Вони не розгублюються в новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомих, займаються суспільною діяльністю, допомагають близьким, друзям, ініціативні в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, здатні приймати самостійні рішення в критичних ситуаціях. Усе це вони роблять без примусу, згідно із внутрішніми спрямуваннями.
Досліджувані, котрі отримали вищу оцінку 5, мають дуже високий рівень вияву комунікативних та організаційних схильностей. Вони потребують комунікативної й організаційної діяльності, активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у важких ситуаціях, невимушено поводяться в новому колективі; це ініціативні люди, котрі прагнуть у важливій справі або в складній ситуації приймати самостійні рішення, відстоювати свою думку і домагатися, щоб її прийняли інші. Вони можуть внести пожвавлення в незнайому компанію, люблять організовувати всілякі ігри, заходи, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює, і самі шукають таких справ, які б задовольнили їхні потреби в комунікації та в організаційній діяльності.
Комунікативні й організаційні схильності є потрібним компонентом і передумовою розвитку здібностей у тих видах діяльності, які пов'язані із спілкуванням між людьми, з організацією колективної праці. Вони —- важливий ланцюжок у розвитку педагогічних здібностей.
Бажання займатися організаційною діяльністю і спілкуватися з людьми залежить від типологічних особливостей самої особистості. В основному вони визначаються суб'єктивною цінністю та значимістю для людини майбутніх результатів її активності і її ставлення до осіб, з котрими вона взаємодіє. Це треба врахувати, складаючи рекомендації для досліджуваних з низьким рівнем розвитку аналізованих схильностей. Досить часто нахили виникають у таких видах діяльності й спілкування, які спочатку байдужі людині, та в міру включення в них стають значущими. У зв'язку з цим важливими є власні зусилля і подолання комунікативних бар'єрів. Вони можливі, якщо людина ставить перед собою свідому мету саморозвитку.