- •1.1. Мета, зміст, завдання практики
- •1.2. Організація та керівництво практикою
- •1.3. Форма й вид звітності студентів про проходження практики
- •1.4. Порядок атестації студентів за результатами практики
- •Орієнтовна схема оцінювання роботи студентів під час проходження практики за кредитно модульною системою навчання
- •На основі вказаних змістовних критеріїв виставляються оцінки:
- •1. Тема: Особистість та її індивідуально-психологічні властивості.
- •Проективна техніка дослідження самооцінки методом Лонга-Зіллера «Символічне уявлення я-образу»
- •Тест «Неіснуюча тварина» (м.З.Друкаревич)
- •Діагностика типів темпераменту за методикою в. В. Шпалінського, 3. Г. Шелест
- •2. Тема: Мотиваційна сфера особистості школяра
- •Проблеми для обговорення питань за темою:
- •Завдання для спостереження за особливостями прояву мотивації навчання підлітків
- •Класифікація мотивів (за н.Г. Молодцовою):
- •Класифікація мотивів (за а.К. Марковою):
- •Класифікація мотивів (за п.М. Якобсоном)
- •Методичні засоби дослідження мотивації навчання підлітків Методика вивчення ставлення учня до навчальних предметів і до навчання (за г.Н. Казанцевою)
- •Методика вивчення спрямованості на набуття знань (за є.П.Ільїним, н.А.Курдюковою)
- •Текст опитувальника
- •Методика дослідження спрямованості на оцінку (за є.П.Ільїним, н.А.Курдюковою)
- •3. Тема: Основи психодіагностики пізнавальної діяльності підлітків
- •Теоретико-методична підготовка студента до теми Проблеми для обговорення:
- •Список рекомендованих джерел: Основні:
- •Додаткові:
- •Методичний інструментарій для проведення психодіагностичного дослідження пізнавальної сфери підлітків:
- •1. Завдання для спостереження за пізнавальною діяльністю учнів:
- •Орієнтовна схема спостереження та аналізу пізнавальної діяльності учнів і діяльності вчителя на уроці
- •2. Аналіз продуктів діяльності.
- •Психологічний аналіз успішності підлітка (Іванової в.І)
- •Психологічний аналіз самостійної роботи підлітка (Іванової в.І)
- •3. Методика дослідження безпосереднього і опосередкованого запам’ятовування («Піктограма» за описом с.Д. Смирнова, т.В. Корнилової)
- •Перший етап
- •Протокол №1
- •Другий етап
- •4. Складні аналогії, або Як у вас із абстрактним мисленням? (За р. Римською, с. Римським)
- •Аналіз результатів
- •2.3. Уникнення зайвого або того, від чого не може відмовитися Людина (За р. Римською, с. Римським)
- •Шкала для оцінки рівня розвитку операції узагальнення
- •4. Тема: Емоційно-вольові процеси.
- •Завдання 3
- •Методика діагностики "перешкод" у встановленні емоційних контактів (за в. В. Бойко)
- •Методика дослідження "сили волі"
- •Методика дослідження особливостей сформованості вольових рис підлітків шляхом самооцінювання (за в.О. Іванниковим, є.В. Ейдманом)
- •5. Тема: Психодіагностика особливостей спілкування школяра.
- •Проблеми для обговорення питань за темою:
- •Список рекомендованих джерел
- •Завдання для спостереження за особливостями спілкування вчителя та учнів під час уроку
- •Методичний інструментарій для дослідження особливостей спілкування школярів
- •Методика дослідження комунікативних та організаторських схильностей (кос) (за в.В. Синявским, в.А. Федорошиним)
- •Зміст опитувальника
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів
- •Методика дослідження комунікабельності («Чи комунікабельні ви?» за описом в.В. Волошиної )
- •Зміст опитувальника
- •Обробка даних
- •Методика «Діагностика рівня полікомунікативної емпатії» (за і.М.Юсуповим)
- •Зміст опитувальника:
- •Обробка результатів
- •Інтерпретація результатів
- •Методика «Дослідження здатності до самоконтролю у спілкуванні» (за описом м.П. Фетискіна)
- •Опитувальник
- •Обробка даних
- •Інтерпретація результатів
- •Зразок оформлення:
3. Тема: Основи психодіагностики пізнавальної діяльності підлітків
Мета: здійснити емпіричний аналіз психологічних особливостей розвитку пізнавальних процесів підлітків на основі актуалізації теоретичних знань про пізнавальну сферу особистості, визначити психологічні умови їх активізації у процесі навчальної діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі.
Теоретико-методична підготовка студента до теми Проблеми для обговорення:
Психологічні особливості сприймання та уваги підлітків у навчально-виховному процесі. Урахування індивідуальних та вікових особливостей.
Поняття про сприйняття як цілісне відображення предметів. Умови виникнення образу сприймання. Предметна оформленість світу на основі сприйняття. Функції сприймання. Основні властивості сприймання: предметність, цілісність, константність, структурність, усвідомленість, аперцепція. Сприймання як дія. Співвідношення об’єкту і фону. Умови виділення об’єкту з фону. Класифікація сприймання: за модальністю, за формою існування матерії. Сприймання простору, часу, руху. Індивідуальні типи сприймання.
Поняття уваги. Функції уваги. Види уваги. Мимовільна увага. Характеристика чинників, що зумовлюють мимовільну увагу. Довільна увага. Особливості, умови виникнення і підтримки довільної уваги. Довільна увага як вища психічна функція. Післядовільна увага. Умови її виникнення. Індивідуальна, групова і колективна увага. Зовнішня і внутрішня увага. Властивості уваги. Обсяг уваги. Концентрація і стійкість уваги. Розподіл уваги. Переключення уваги. Неуважність, її види. Роль уваги в організації і регуляції діяльності.
Психологічні умови ефективного запам’ятовування в навчальній діяльності школярів. Урахування індивідуальних та вікових особливостей.
Пам’ять як психічний процес Феноменологія пам’яті.Основні механізми пам’яті: збереження, відображення, відтворення, забування. Образ пам’яті як відображення. Функції пам’яті. Види асоціацій. Діяльнісний підхід до дослідження пам’яті. Поняття про мнемічну діяльність. Залежність запам’ятовування від місця матеріалу, що запам’ятовується, в структурі діяльності. Основні види пам’яті: за характером цілей діяльності, за характером домінуючої психічної активності, за тривалістю закріплення і збереження матеріалу. Рухова пам’ять. Емоційна пам’ять. Образна пам’ять, її види. Словесно-логічна пам’ять. Довільна і мимовільна пам’ять. Довільна пам’ять як вища психічна функція. Короткочасна, довготривала і оперативна пам’ять. Сучасні уявлення про передачу інформації в системі пам’яті. Запам’ятовування як процес пам’яті. Відтворення як процес пам’яті. Довільне і мимовільне відтворення. Впізнавання. Пригадування. Власне відтворення. Зв’язок процесів відтворення і запам’ятовування з мисленням та волею. Забування як процес пам’яті. Основні форми забування.
Активізація мислительної діяльності та уяви підлітків. Розвиток творчості школярів. Урахування індивідуальних та вікових особливостей.
Загальна характеристика мислення. Мислення як опосередковане пізнання людиною дійсності. Мислення як узагальнене відображення. Зв’язок мислення з мовленням. Соціальна природа мислення людини. Мислення і чуттєве пізнання. Мислення як продуктивний процес. Мотивація мислення. Проблемна ситуація, її основні компоненти. Проблемна задача. Мисленнєва дія, її структура. Мисленнєві операції. Аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація. Судження, їх види. Індукція та дедукція. Поняття. Загальне та одиничне поняття. Засвоєння понять. Класифікація мислення. Наочно-дійове, наочно-образне та абстрактно-логічне мислення. Практичне та теоретичне мислення. Дискурсивне та інтуїтивне мислення. Репродуктивне та творче мислення. Рефлексивне мислення. Індивідуальні особливості мислення. Поняття про інтелект.
Уява як специфічний людський вид діяльності. Уява як процес випереджувального відображення і перетворення уявлень. Зв’язок уяви з іншими пізнавальними процесами. Роль уяви в поведінці і діяльності людини. Види уяви. Довільна і мимовільна уява. Активна і пасивна уява. Відтворююча і творча уява. Мрія. Просторова уява. Прийоми формування образів уяви. Аглютинація, схематизація, акцентування, гіперболізація, літота, типізація, загострення. Основні етапи формування образів уяви. Індивідуальні особливості уяви. Основні типи уяви.
Основні поняття до теми: пізнавальні процеси; предметність, цілісність, константність, структурність, усвідомленість, аперцепція сприймання; мимовільна, довільна, післядовільна увага; обсяг, переключення, розподіл, стійкість, концентрація уваги; механічне, смислове, мимовільне й довільне запам’ятовування; відтворення; забування; образна, рухова, емоційна, смислова пам’ять; аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення, формулювання висновків як основні мислительні операції, проблема; проблемна ситуація; інсайт; види мислення (наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне; репродуктивне, творче); інтелект; уява; види уяви (репродуктивна, творча); аглютинація; аналогія; гіперболізація; підкреслення (загострення); літота; типізація; схематизація.