1.14 Найголовніші правила щодо правопису слов’янських прізвищ:

1 Російський звук е після приголосних передається літерою е: Александров, Лермонтов.

2 Російський звук е передається літерою є в таких випадках:

а) на початку слів: Євдокімов, Єлизаров;

б) у середині слів після голосного – Достоєвський, після апострофа – Григр’єв і м’якого знака – Афанасьєв;

в) після приголосних у суфіксах -єв, -єєв російських прізвищ: Медведєв, Менделєєв, Матвєєв. Однак після шиплячих, р і ц пишемо е: Малишев, Писарев, Зайцев; Андреєв, Аракчеєв, Плещеєв;

г) коли кореневому російському е в аналогічних українських коренях відповідає і : Бєлінський (пор. рос. белый і укр. білий),  Рєпін (репа — ріпа), Твердохлєбов (хліб), Лєсков (ліс), Звєрев (звір).

3 Російська літера ё в українській мові передається:

а) сполученням літер йо на початку слова – Йолкін, Йотов, у середині після голосних – Майоров, Водойомов, а також після губних б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення й+о: Воробйов, Соловйов;

б) через ьо в середині слова після приголосних, коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з о: Алфьоров, Корольов;

в) через о під наголосом після ж, ч, ш, щ ц : Грачов, Хрущов, Чижов, Кольцов, Кудряшов. У ненаголошеній позиції пишуть е. Наприклад: Горячев, Коришев, Кривенцев, Плющев.

4 Російська літера и передається:

а) літерою і на початку слова: Іванов, Ісаєв та після приголосних у суфіксі -ін: Пушкін, Мічурін;

б) літерою ї після голосного – Воїнов, апострофа – Гор’їн і м’якого знака – Ільїн;

в) літерою и:

– після ж, ч, ш, щ, дж, ц перед приголосним: Гаршин, Гущин, Дорожин; це стосується й пріз­вищ інших народів: Абашидзе, Вашингтон, Чингісхан, але перед голосним пишуть і: Тиціан;

– у прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов: Борисов, Виноградов,  Ми­ронов, але: Нікітін, Ніко­лаєв, Філіппов, вихідними для яких є імена, відмінні від українських;

– у префіксах при-: Пришвін, Привалов;

– у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-, -ицьк-, -евич-, -ович-: Баликов, Григорович, Голицин, Радищев, Козицький, Сенкевич, Бжозович.

5 Російське ы передається літерою и: Рибаков, Черни­шов.

6 Суфікси слов’янських, переважно російських, прізвищ -ск(ий), -цк (ий) передаються відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий): Маяков­ський, Мусоргський, Городоцький.

8 Апостроф у прізвищах пишеться після губних, задньоязикових,  р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Водоп’янов, Григор’єв, Захар’їн, Лук’янов, Рум’янцев, Прокоф’єв; перед йо апостроф не пишеться: Соловйов, Воробйов.

9 М’який знак у прізвищах пишеться після д, т, з, с, ц, л, н:

а) перед я, ю, є, ї: Панкратьєв, Третьяков, Ільюшин, Ананьїн;

б) у кінці слова: Соболь, Лось;

в) перед приголосними: Вольнов, Коньков.

Твердий кінцевий приголосний ц у прізвищах із суфіксом -ець пом’якшується: Скителець, Боровець, але у неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Ліф­шиц, Моріц, Клаузевіц.

Імена

1. В іменах приголосні г, к, х змінюються на з, ц, с або на ж, ч, ш: Ольга – Ользі, Олег – Олеже.

2 Чоловічі імена типу Прокіп, Сидір, Тиміш, Федір, Нечипір Антін, Нестір у непрямих відмінках змінюють –і на –о: Прокопа, Сидора, Тимоша, Федора, Нечипора, Антона. Але: Авенір - Авеніра, Лаврін - Лавріна, Олефір - Олефіра.

3 У Д.в. та М.в. чоловічі імена мають паралельні форми: Сергієві , Сергію; Ігореві, Ігорю;Олегові, Олегу; Дмитрові, Дмитру; Антонові, Антону. У К.в. ім’я Олег має дві форми: Олегу і Олеже.

4 Чоловічі імена, що закінчуються на –р, у Р.в. тв.гр. мають закінчення –а: Віктора, Макара, Світозара. Але: Ігоря, Кесаря, Лазаря, Цезаря.

5 Жіночі імена, що закінчуються на приголосний, відмінюються як іменники ІІІ відміни; імена Любов, Нінель в О.в. матимуть форми: Любов’ю, Нінеллю.

6 М’який знак не пишеться у таких іменах: Омелян, Костянтин, Уляна, Тетяна.