6. Публіцистичний стиль

Сфера використання: громадсько-політичне життя, суспільно-культурна, виробнича діяльність, навчання.

Призначення: обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку, вирішення суспільно-політичних питань, активний вплив на слухача, спонукання до діяльності.

Ознаки: поєднання логічності доказів, точності висловлення наукових положень з емоційно-експресивною образністю, використання художніх засобів – епітетів, порівнянь, метафор.

Мовні засоби: суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, вигуки, повтори; тон мовлення пристрасний, оцінний (іронія, сарказм, захоплення, гнів); точні найменування (подій, дат, місцевості, учасників), а також багатозначна образна лексика, здатна привернути увагу слухача (читача) і вплинути на нього.

Підстилі: стиль засобів масової інформації, художньо-публіцистичний, науково-публіцистичний.

Жанри: нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія.

1.7 Художній стиль

Сфера використання: мистецтво слова, творча діяльність, література, різні види мистецтва, культура, освіта.

Призначення: різнобічний вплив на думки і почуття людей за допомогою художніх образів, формування ідейних переконань, моральних якостей та естетичних смаків.

Ознаки: образність, поетичність, естетика мовлення, експресія як інтенсивність вираження, зображувальність; все подається через призму інтелекту і світовідчуття особистості та спрямовується на особистість читача.

Мовні засоби: застосовуються всі мовні засоби, особливо широко – слова в переносному значенні; емоційно експресивна лексика, різні види синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів; використання історизмів, архаїзмів, діалектизмів; вживання дієслівних форм; всіх типів печень; синтаксичних зв’язків, використовуються стилістичні фігури та ін.

Підстилі: епічні, ліричні, драматичні, комбіновані.

Жанри: трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, оповідання, поема, вірш, байка, епіграма.

1.8 Розмовний стиль

Сфера використання: побутові стосунки з родичами, друзями, знайомими, усне повсякденне спілкування у побуті, на виробництві.

Призначення: обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи надання допомоги; виховний вплив; засіб невимушеного спілкування.

Ознаки: усна форма спілкування, неофіційність стосунків між мовцями і невимушеність спілкування, непідготовленість до спілкування, безпосередня участь у ньому, використання позамовних чинників, лаконізм, емоційні реакції.

Мовні засоби: побутова лексика, фразеологізми, емоційно забарвлені та просторічні слова, звертання, вставні слова, вигуки, неповні речення, тощо; багатство інтонацій, суфіксів суб’єктивної оцінки, різних типів простих речень; можливі діалектизми, фольклоризми, скорочені слова.

Жанри: бесіда, приватний лист.

1.9 Поняття про документ

Велика частина робочого часу працівника у будь-якій сфері життя суспільства пов’язана з роботою над документами (їх написанням, опрацюванням, виконанням тощо), і тому необхідним складником підготовки фахівця вищої кваліфікації є формування основних знань основ справоведення, вироблення в нього умінь і навичок роботи з документами різних типів.

У наукових джерелах пропонуються найрізноманітніші визначення поняття «документ», що зумовлено використанням документів у різних сферах людської діяльності, а отже, й різними суспільними функціями, які виконують документи. Адже документ – це джерело інформації, об’єкт дослідження (для вченого), засіб фіксації, передачі інформації та керуванням суспільством у цілому, колективом громадян чи окремою особою (для працівника управління), засіб доказу (для правника) тощо.