6.2. Джерела інформації для опрацювання бізнес-плану

Основними джерелами інформації для опрацювання бізнес-плану, як правило, є:

1. власний досвід практичної діяльності;

2. безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами;

3. відомості про конкурентів, які отримують, збираючи всі наявні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками;

4. статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності);

5. поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;

6. рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій;

7. публікації з питань підприємництва тощо (рис.6.1).

Корисним є також самостійне опитування потенційних споживачів.

Цінність бізнес-плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Корисна інформація відповідно до відомого у менеджменті принципу Джойгоу, не може бути отримана з поверхових чи неправдивих відомостей («сміття там — сміття тут»). Тому у процесі формування інформаційного поля бізнес-плану особливу увагу звертають на якість базової інформації. основними показниками якості інформації вважають:

• об’єктивність (інтегральний показник, що поєднує оцінки повноти, точності та несуперечливості інформації);

• актуальність (відповідність конкретним інформаційним потребам);

• своєчасність (здатність задовольняти інформаційні потреби у прийнятний для використання термін);

• комунікативність (зрозумілість для відповідного суб’єкта господарювання);

• наочність (очевидність).

Водночас інформаційне поле бізнес-плану не може складатися тільки з фактичної інформації. Будь-яке передбачення майбутнього, у тому числі й розробка бізнес-плану, завжди характеризується тим чи іншим ступенем невизначеності. Навіть найліпший бізнес-план завжди грунтується на певних припущеннях стосовно можливих обсягів продажу та їх динаміки, можливих цін на продукцію бізнесу, частки та місткості ринку тощо. Кожне з таких припущень треба стисло, але чітко охарактеризувати в бізнес-плані. Тільки після ретельного аналізу таких передбачень і припущень потенційні інвестори та кредитори зможуть оцінити ступінь їхньої ймовірності.

Тема 7. Загальна методологія розробки бізнес-плану

Основні питання теми:

7.1. Зміст та структура бізнес-плану

7.2. Логіка розробки бізнес-плану

7.3. Оформлення та написання бізнес-плану

7.1. Зміст та структура бізнес-плану

Розгляннемо структуру, зміст та методику розробки бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність, у структурі якого, як правило, виділяють такі складові.

1. Титульний аркуш.

2. Зміст бізнес-плану.

3. Резюме.

4. Галузь, фірма та її продукція (послуги).

4.1. Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі.

4.2. Опис продукту (послуги) фірми.

4.3. Патенти, товарні знаки, інші права власності.

4.4. Стратегія зростання фірми.

Інформація, необхідна для бізнес-плану
Маркетингова споживачі аналогічні продукти ціни конкуренти особливості просування на ринок	Виробнича технологія машини та устаткування сировина та матеріали робоча сила виробничі площі тощо	Фінансова рентабельність потреби в кредитах особливості руху готівки, податкування, страхування тощо	Загальноекономічна й галузева економічна ситуація соціальні та політичні умови законодавство тенденції розвитку галузі тощо	Передбачення та припущення щодо обсягів продажу частки ринку можливих цін темпів зростання бізнесу тощо
Джерела отримання інформації
?	Власний досвід практичної діяльності у виробничій сфері
?	Безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами
?	Відомості про конкурентів
?	Статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності)
?	Поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації
?	Рекламні матеріали, матеріали виставок, ярмарків, науково-практичних конференцій
?	Публікації з питань підприємництва

Рис. 6.1. Інформаційне поле бізнес-плану

5. Дослідження ринку.

5.1. Загальна характеристика ринку продукту.

5.2. Цільовий ринок бізнесу.

5.3. Місцезнаходження фірми.

5.4. Оцінка впливу зовнішніх чинників.

6. Маркетинг-план.

6.1. Стратегія маркетингу.

6.2. Передбачувані обсяги продажу.

7. Виробничий план.

7.1. Основні виробничі операції.

7.2. Машини й устаткування.

7.3. Сировина, матеріали та комплектуючі вироби.

7.4. Виробничі й невиробничі приміщення.

8. Організаційний план.

8.1. Форма організації бізнесу.

8.2. Потреба в персоналі.

8.3. Власники бізнесу й команда менеджерів.

8.4. Організаційна схема управління.

8.5. Кадрова політика та стратегія.

9. Оцінка ризиків.

9.1. Типи можливих ризиків.

9.2. Способи реагування на загрози для бізнесу.

10. Фінансовий план.

10.1. Прибутки і збитки.

10.2. План руху готівки.

10.3. Плановий баланс.

10.4. Фінансові коефіцієнти.

11. Додатки.

Зазначена структура є лише приблизною схемою бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може бути і не таким докладним. Але тут указані ті основні розділи, які необхідно включити до бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.

Багато хто з підприємців помилково вважає, що структура бізнес-плану й послідовність його розробки — одне й те саме, що завжди є якась позиція, з котрої треба починати. Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану підтримується існуванням програмних продуктів із жорсткою структурою, які задають одну-єдину послідовність дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану це зовсім не так. Наприклад, популярне гасло: "Хочеш створити бізнес — починай з маркетингу" не завжди ефективне для фірми малого бізнесу. Малі фірми, як правило, добре знають свій ринок, використовуючи маркетинг за фактом. Спеціальні маркетингові дослідження можуть і не дати таким фірмам додаткової корисної інформації.