4. Видалення зайвого та неінформативного.
Є і зворотний підхід до збільшення інформативності – не додавати необхідне, а виключати зайве. Якщо виключити з реферату всі зайві слова, то реферат від цього тільки виграє, стане простішим для сприйняття. Замість виключених слів можна вписати цінні відомості з першоджерела і, таким чином, збільшити інформативність. Причинами багатослівності в рефераті можуть бути – тавтології, необ’єктивний підхід референта до змісту першоджерела, надмірне посилання на автора, зайві вставні конструкції, розщеплення присудка.
Наприклад:
1. Навчальний посібник присвячено одному з найбільш актуальних питань права та політики ЄС – питанню правового забезпечення нагляду за ринком у контексті безпеки споживачів. [14, прикл. 2] (до збільшення інформативності).
Навчальний посібник присвячено питанню правового забезпечення нагляду за ринком у контексті безпеки споживачів. (після збільшення інформативності).
У наведеному прикладі інформативність підвищується шляхом видалення мовного штампу «одного з найбільш актуальних». Мовний штамп як такий не несе нової інформації і має бути усунений або замінений, оскільки актуальність «питання», про яке йдеться в рефераті, має бути з’ясована в першоджерелі.
2. Автор аналізує основні методи оцінки конкурентоспроможності (КС) підприємства, здійснює спробу систематизувати їх і визначити найбільш вдалі (перспективні) методи оцінки. [14, прикл. 12] (до збільшення інформативності).
Проаналізовано основні методи оцінки конкурентоспроможності (КС) підприємства, систематизовано і визначено найбільш перспективні методи оцінки. (після збільшення інформативності).
Даний приклад є ілюстрацією зниження інформативності через розщеплення присудка. Відновлення інформативного рівня в даному випадку досягається через заміну особового присудка на безособовий. Очевидно, що, усуваючи помилки стилю й мови, редактор також підвищує його інформативну цінність.
Отже, з огляду на практичний аналіз інформативності в реферативних текстах, способи підвищення інформативності можна умовно поділити:
За формою вираження:
А) на текстові (використання економних синтаксичних структур, скорочень);
Б) позатекстові (ілюстрації, формули).
За методом конденсації інформації:
А) декомпресійні (збільшення обсягу за рахунок уведення інформаційно навантажених слів);
Б) компресійні (зменшення обсягу за рахунок видалення чи спрощення інформаційно ненавантажених конструкцій).
Комбінація цих способів при редагуванні рефератів допомагає редакторові досягти оптимальних результатів при врахуванні найголовніших функцій рефератів.
ВИСНОВОК
Проаналізувавши реферативні тексти зі зразками високої інформативності та, навпаки, неекономним поданням матеріалу, можна зробити висновки, що до основних принципів підвищення інформативності можна віднести: збільшення максимальної повноти суттєвої інформації за умов мінімального фізичного її обсягу, відповідність згорнутих матеріалів реферату й розгорнутих матеріалів першоджерела, можливість подальшого пошуку інформації за допомогою реферату.
На основі 50 опрацьованих рефератів можна зробити висновок, що до основних способів збільшення інформативності в реферативних текстах належать:
конденсація найважливішої інформації шляхом правильного згортання тексту першоджерела з дотриманням усіх граматико-стилістичних норм реферування та з використанням спеціальних засобів текстової (скорочення) та позатекстової (таблиці, формули, ілюстрації) лаконізації;
конденсація найважливішої інформації шляхом вилучення зайвої, неважливої, другорядної інформації зі збереженням логіко-понятійних зв’язків та синтаксичної цілісності й зв’язності.
Серед основних способів підвищення інформативності на практиці були виділені такі:
Уведення термінів;
Уведення скорочень та абревіатур;
Уведення рубрикації (нумерації);
Видалення зайвої інформації.
Звісно, у конкретному одиничному випадку редактор може використати індивідуальний, творчий, або суто мовний підхід до упорядкування викладеної інформації, однак наведені способи є основними дієвими прийомами зменшення обсягу тексту з одночасним збільшенням важливої інформації.
Підвищення інформативності в реферативному тексті є завданням не тільки референта, а й редактора. Редактор повинен оцінювати обрану референтом інформацію не тільки з точки зору надлишковості, задля покращення інформативного рівня реферату редактор має також віднаходити втрачені й невмотивовано опущені факти.
Творча робота редактора в пошуках способів збільшення інформативності має орієнтуватися в першу чергу на цільове призначення як реферату, так і першоджерела. Дотримання високого рівня інформативності в рефераті є одним із пріоритетних завдань редактора при роботі з реферативними текстами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Автоматизация индексирования и реферирования документов // Итоги науки и техники. Сер. Информатика. Т.7 / Под ред. проф. В.И.Горьковой. — М.: ВИНИТИ, 1983. — 246 с.
Берлин А. С. Автоматизированные системы переработки текстовой информации. - М.: Книга, 1991. - 306 с.
Блюменау Д. И. Проблемы свертывания научной информации. – Л.: Наука, 1982. – 166 с.
Виноградов В.А. Общественные науки и информация. — М.: Наука, 1978. — 263 с.
Горькова В. И. Инструкция для референтов и редакторов реферативного журанала ВИНИТИ. – М., 1988. – 33 с.
ГОСТ 7.9-95. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Реферат и аннотация. Общие требования. (ИСО 214-76). – М., - 7 с.
Гречихин А. А., Здоров И. Г. Жанры информационной литературы: Обзор. Реферат.– М.: Книга,1983. – 320 с.
Гречихин А. А., Здоров И. Г. Информационные издания: Типология и основные осбенности подготовки. – М.: Книга, 1988. – 272 с.
Костенко Л.Й., Сорока М.Б. Інтеграційна основа наукової інфосфери України. http://www.nbuv.gov.ua/articles/2002/02ksniu.htm
Кочубей Л. Щомісячний реферативний журнал України «Економіка. Економічні науки» — актуальність, структура та перспективи видання // Вісн. Кн. палати. — 1998. — N 9. — С. 21-22.
Курс сучасної української літературної мови / За ред. Л. А. Булаховського. - Т. 2. Морфологія. - К.: Рад. шк., 1951. – 408 с.
Медичний реферативний журнал. – К.: Кн. палата України. – С. 175-185.
Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи: Навч. посіб. - Л.: Афіша, 2001. - 416 с.
Редактирование отдельных видов литературы / под ред. Н.М.Сикорского. - М.: Книга, 1987. – 397 с.
Реферативний журнал «Економіка. Економічні науки». – К.: Кн. палата України. – 11. 2004. – С. 25 – 35.
Соловьев В. И. Составление и редактирование рефератов. – М.: Книга, 1985. – 104 с.
Сорока М. Б. Національна система реферування української наукової літератури / НАН України, Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського. — К.: НБУВ, 2002. — 209 с.
Сорока М. Б. Система реферування українських наукових видань (концептуальні положення). http://www.nbuv.gov.ua/articles/1999/99smbunv.htm
19. Сорока М. Б., Зайченко Н.Я. Український реферативний журнал (методологічні та практичні засади розробки і створення).
http://www.nbuv.gov.ua/articles/1999/99znjurz.html
20. Справочная книга редактора и корректора / под ред. А.Э. Мильчина - М.: Книга, 1985. – 576 с.: ил.