3.1.3 Розміщення угідь на території господарства.

Проектування системи сівозмін зводиться до визначення типів, видів, кількості і розмірів сівозмін. Система сівозмін головна ланка землеробства. Вона задовольняє такі вимоги:

• виконання планово – державного землеробства по продукції рослинництва;

• використання ділянки оброблювальної землі

• заходи по боротьбі з ерозією ґрунтів;

• відновлення і підвищення родючості ґрунтів;

• створення умов для ефективного використання техніки.

Система сівозмін в рівнинних районах, що має місце при розробці курсового проекту диктується в основному , структурою посівних площ. Так, в наших умовах виникає потреба в проектуванні овочевої сівозміни, кормової і польової сівозмін.

Площа овочевої сівозміни розраховується за формулою:

де Рос - площа овочевої сівозміни;

Ро – площа зайнята під овочами;

П - кількість полів, зайнятих овочевими культурами;

Кос - загальна кількість полів в овочевій сівозміні.

Кормова сівозміна передбачається для вирощування, як правило, соковитих кормів (кукурудза на силос і коренеплоди).Для здешевлення перевозення цих кормів сівозміна розміщається поблизу тваринницької ферми. Площа кормової сівозміни орієнтовно визначається за формулою:

де Ркс - площа кормової сівозміни;

Рс - площа соковитих кормів, передбачена структурою посівних площ на перспективу;

П - кількість полів, зайнятих соковитими кормами в кормовій сівозміні;

Ккс - загальна кількість полів в кормовій сівозміні.

Кількість полів в кормовій сівозміні проектується, як правило,5,6,7.

Детально кормова сівозміна визначається шляхом розрахунку потреби в кормах для середньорічної кількості худоби та покриття потреби в кормах за рахунок посіву кормових культур.

Потреба в сіні покривається за рахунок природних сінокосів (врожайність 20-25 ц/га). Нестача в сіні буде одержана за рахунок посіву багаторічних трав (врожайність 40-50 ц/га).

Потреба в силосі покривається за рахунок гички цукрових буряків. Враховуючи те, що в польовій сівозміні буде одне поле цукрових буряків та врожайність гички 80-100 ц/га, визначають нестачу потреби в силосі.

Для покриття нестачі потреби в силосі планують посів кукурудзи на зелений корм з урожайністю 300-400 ц/га.

Потреба в коренеплодах покривається за рахунок випасання худоби на пасовищах, в лісах, чагарниках та по отаві сінокосів. Нестача в зелених кормах планується за рахунок посіву кормових культур в залежності від регіону (озиме жито на зелений корм, однорічні трави, багаторічні трави, викоовес, кукурудза на зелений корм та інші).

Розмір ґрунтозахисної сівозміни визначається по сумарній площі еродованих земель.

Площа польової сівозміни визначається, як різниця проектної площі ріллі і площею овочевої, кормової, ґрунтозахисної сівозміни та інших угідь, які проектуються за рахунок ріллі. На кількість польових сівозмін впливає наявність кількох населених пунктів, різко відмінні по якості ґрунти та інші фактори.