1.2.3 Обчислення площ контурів і складання експлікацій
Після ув`язки площ секцій приступаємо до вирахування площ контурів: масивів угідь, кварталів населених пунктів, окремих шляхів, канав та ін. угідь. Контури нумеруємо арабськими цифрами в порядку їх розміщення в секціях, нумерація повинна бути загальною на весь план, починаючи з першої цифри та закінчуючи останньою.
Площі контурів угідь вираховуємо планіметром (двома обводами при одному положенні плюса), графічним способом визначають площі прямолінійних і вузьких контурів (дороги, струмки, канали та ін.). Площу інших контурів визначають за допомогою планіметра, за винятком дуже малих контурів. Площі контурів площею менше 1 см2 визначають за допомогою палетки, два рази міняючи її положення.
Площі вкраплених контурів вираховують одним контуром. Потім визначають площу вкрапленого контура. Розрахунки ведуться в спеціальній відомості (таблиця 1.4).
Суму площ контурів порівнюють з загальною площею секції. Допустиму нев’язку обчислюють по формулі:
де М – знаменник масштабу плану;
Р – площа секції, га.
Таблиця 1.4
Відомість вирахування площ контурів
на території Пилявської сільської ради
Масштаб плану 1:5000
Планіметр Planix 7
№ конт. |
Назва угідь |
Відліки планім. |
Середнє з відліків |
Площа, га |
Площа вкрапл. контуру |
Площа контур. Га |
Поправка |
Ув’язана площа |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
І секція = 81.3 га |
||||||||
1 |
Рілля |
68.4 68.3 68.4 |
68.4
|
68.4 |
|
68.4 |
|
68.5 |
2 |
Став |
3.6 3.6 3.6 |
3.6 |
3.6 |
|
3.6 |
|
3.6 |
3 |
Сінокіс |
6.1 6.0 6.1 |
6.1 |
6.1 |
|
6.1 |
|
6.0 |
3а |
В т. ч. струмок |
0.1 |
|
|
0.1 |
0.1 |
|
0.1 |
4 |
Магістральна дорога |
25x1250 |
3.1 |
3.1 |
|
3.1 |
|
3.1 |
Рп= 81.2 Рт= 81.3 f =-0.1
|
||||||||
ІІ секція = 96.5 га |
||||||||
5 |
Польова дорога |
4х570 |
0.2 |
0.2 |
|
0.2 |
|
0.2 |
6 |
Сінокіс |
0.9 1.0 1.0 |
1.0 |
1.0 |
|
1.0 |
|
1.0 |
7 |
Пасовище |
7.1 7.0 7.1 |
7.1 |
7.1 |
|
7.1 |
|
7.2 |
Продовження таблиці 1.4 |
||||||||
8 |
Рілля |
27.3 27.4 27.5 |
27.4 |
27.4 |
|
27.4 |
|
27.5 |
9 |
Магістральна дорога |
25x445 |
1.1 |
1.1 |
|
1.1 |
|
1.1 |
10 |
Польова дорога |
4x585 |
0.2 |
0.2 |
|
0.2 |
|
0.2 |
11 |
Рілля |
59.2 59.3 59.1 |
59.2 |
59.2 |
|
53.9 |
|
54.0 |
12 |
в т. ч. чагарник |
1.5 1.6 1.6 |
|
|
1.6 |
1.6 |
|
1.6 |
13 |
в т. ч. сінокіс |
3.7 3.6 3.7 |
|
|
3.7 |
3.7 |
|
3.7 |
Рп=96.2 Рт=96.5 f=-0.3
|
||||||||
ІІІ секція = 63.6 га |
||||||||
14 |
Польова дорога |
4x505 |
0.2 |
0.2 |
|
0.2 |
|
0.2 |
15 |
Рілля |
20.5 20.4 20.6 |
20.5 |
20.5 |
|
19.4 |
|
19.5 |
16 |
В т. ч. сінокіс |
1.1 1.1 1.1 |
|
|
1.1 |
1.1 |
|
1.1 |
Продовження таблиці 1.4 |
||||||||
17 |
Ліс |
18.5 18.3 18.4 |
18.4 |
18.4 |
|
18.4 |
|
18.4 |
18 |
Госп. двір |
1.4 1.4 1.4 |
1.4 |
1.4 |
|
1.4 |
|
1.4 |
19 |
Польова дорога |
4x425 |
0.1 |
0.1 |
|
0.1 |
|
0.1 |
20 |
Рілля |
22.6 22.7 22.8 |
22.7 |
22.7 |
|
22.7 |
|
22.8 |
21 |
Польова дорога |
4x400 |
0.1 |
0.1 |
|
0.1 |
|
0.1 |
Рп= 63.4 Рт= 63.6 f=+0.2
|
||||||||
ІV секція = 79.0 га |
||||||||
22 |
Населений пункт |
38.0 38.2 38.4 |
38.2 |
38.2 |
|
38.2 |
|
38.1 |
23 |
Рілля |
41.0 41.2 40.8 |
41.0 |
41.0 |
5.4 |
35.6 |
|
35.5 |
Продовження таблиці 1.4 |
||||||||
24 |
В т. ч. сінокіс |
5.4 5.3 5.4 |
|
|
5.4 |
5.4 |
|
5.4 |
Рп= 79.2 Рт= 79.0 f=+0.2
|
||||||||
V секція = 54.8 га |
||||||||
25 |
Польова дорога |
4x795 |
0.3 |
0.3 |
|
0.3 |
|
0.3 |
26 |
Рілля |
39.2 39.4 39.3 |
39.3 |
39.3 |
|
39.3 |
|
39.2 |
27 |
Пасовище |
15.2 15.3 15.4 |
15.3 |
15.3 |
|
15.3 |
|
15.3 |
Рп= 54.9 Рт= 54.8 f= +0.1 |
||||||||
|
||||||||
В (таблиці 1.4) я провів вимірювання площ контурів. Для більшої точності вимірювання я проводив вимірювання кожного контура тричі. Розкинув нев’язку з протилежним знаком на більші площі.
Складання кальки контурів та експлікацій земель.
Після обчислення площ контурів угідь оформляємо кальку контурів. Кальку контурів оформляємо в туші. На кальці контурів угідь межі секцій відтіняємо червоним кольром лінією товщиною 0,5-0,8 мм. Під номером контура виписують його площу чорною тушшю. Номера секцій та їх площі виписують червоною тушшю. В правому нижньому кутку викреслюємо штамп, в лівому – опис суміжних земель. Подаємо експлікацію земель.
Спочатку складаємо контурну експлікацію (таблиця 1.5), а пізніше складаємо зведену експлікацію земель в межах плану (таблиця 1.6).
Для контролю я додав усі контури з однаковими угіддями і ще раз перерахував площу даної території, усі дані я брав із (таблички 1.4).
Таблиця 1.6
Зведена експлікація земель
№ за пор. |
Назва угіддя |
Площа |
|
га |
% |
||
1 |
Рілля |
267.0 |
71.16 |
2 |
Сінокіс |
17.2 |
4.58 |
3 |
Пасовище |
22.5 |
6.00 |
4 |
Населений пункт |
38.1 |
10.15 |
5 |
Господарський двір |
1.4 |
0.37 |
6 |
Польові дороги |
1.1 |
0.29 |
7 |
Магістральні дороги |
4.2 |
1.12 |
8 |
Ліс |
18.4 |
4.91 |
9 |
Чагарник |
1.6 |
0.43 |
10 |
Став |
3.6 |
0.96 |
11 |
Струмок |
0.1 |
0.03 |
|
Всього земель в межах плану |
375.2 |
100 |
Зведену експлікацію складають на основі контурної експлікації. З даної таблиці видно, що загальна площа земель 375.2 га, в тому числі найбільшу площу займає рілля 267.0 га (71.16%). Також вираховуємо процентне співвідношення, щоб знати яку частину із загальної площі займає кожне угіддя.
2. АНАЛІЗ ФАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ
2.1 Загальні відомості про господарство
Пилявська сільська рада розташована в північно-східній частині Бучацького району, на відстані 9.5 км від районного центру, а від обласного центру м. Тернопіль 70 км. Загальна площа землекористування становить 375.2 га, в тому числі 305.8 га сільськогосподарських угідь. Пилявська сільська рада із західного боку межує з територією Новоставської сільської ради, з північно-східного боку межує з територією Мартинівської сільської ради, а з південного боку із Медведівською сільською радою.
2.2 Характеристика природних та економічних умов господарства.
Територія Пилявської сільської ради розташована в південній частині Тернопільської області, в зоні Лісостепу.
Тереторiя села характеризується помiрно-континентальним клiматом сприятливим для розвитку та визрiвання сiльськогосподарських культур.
За багаторiчними даними середньорiчна температура повiтря становить 7 С. Найнижча температура дорiвнюэ -32 С, максимум досягаэ до 35 С.
Основна кiлькiсть опадiв припадаэ на теплий перiод. Вегетацiйний перiод в середньому триваэ 203 днi.
Рельєф території господарства рівнинний. Природнокліматичні умови досить сприятливі для виробництва продукції рослинництва, зокрема для вирощування зернових та технічних культур.
Несприятливi погоднi умови для вирощування сiльськогосподарських культур слiдуючi:
Вимерзання озимих посiвiв в малоснiжнi морознi роки, найчастiше буваэ в кiнцi лютого i березнi мiсяцях.
Вимерзання, вимокання посiвiв в снiжнi роки, особливо це буваэ в балках i так званих «блюдцях».
Пiзнi заморозки, якi бувають в 2 i 3 декадах травня мiсяця приносять велику шкоду раннiм посiвам.
Ґрунти в своєму складі мають гумусу біля 1,5% - 2%. По механічному стану ці ґрунти середньо- і важко-суглинисті. Загальною умовою підвищення родючості ґрунту є правильна система обробки, внесення добрив, застосовуючи правильні сівозміни.
Вивчаючи ґрунти я вияснив, які типи ґрунтів найбільше розповсюджені на території господарства, їх родючість ( таблиця 2.1 ).
Таблиця 2.1