Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва

3.1. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва

Існує два способи збільшення виробництва продукції сільського господарства — екстенсивний та інтенсивний. Розвиток сільського господарства відбувається на основі відтворення в розширеному масштабі екстенсивним шля­хом, коли розширюється тільки поле діяльності, та інтенсивним, коли застосовуються більш ефективні засоби виробництва.

Екстенсивний розвиток сільського господарства передбачає збільшення виробництва продукції на основі незмінного рівня техніки і технології. У рослинництві зростання виробництва відбувається за рахунок розширення посівних площ, а в тваринництві — збільшення поголів’я худоби і птиці.

За інтенсивного розвитку збільшення виробництва сільськогосподарської продукції здійснюється за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на впровадження досягнень науки, передової техніки і прогресивної техноло­гії, які зумовлюють зростання врожайності культур та продуктивності поголів’я худоби. [5;122]

Інтенсифікація сільського господарства — це таким спосіб його ведення, за якого збільшення виробництва продукції досягається за рахунок додаткових вкладень, спрямованих на широке використання досягнень науково-технічного прогресу, застосування більш ефективних засобів виробництва і прогресивних технологій, що за­безпечують підвищення продуктивності земельних угідь і поголів’я худоби. Як форма розширеного відтворення інтенсифікація сільського господарства відбувається на основі додатко­вих вкладень на одиницю земельної площі, що мають на меті якісне вдосконалення всіх факторів виробництва. У зв’язку з цим в економічному значенні під інтенсифі­кацією сільського господарства слід розуміти не що ін­ше, як концентрацію виробничих ресурсів на одній і тій самій земельній площі замість розподілу його між різ­ними земельними ділянками.

Особливість інтенсифікації сільсько­господарського виробництва полягає в тому, що техніч­ні вдосконалення засобів і предметів праці виявляються не прямо, а через функціонування землі. Інтенсифікація землеробства базується на тій особливості землі як засобу виробництва, що її родючість при правильному використанні підвищується, забезпечуючи зростання врожайності сільськогосподарських культур. Для підвищення урожайності необхідно застосовувати науково обгрунтовану систему землеробства, що забезпечує підвищення родючості. З цією метою здійснюють ряд заходів, таких як освоєння нових сівозмін, удосконалення структури посівних площ, застосування прогресивних систем обробітку грунту та внесення добрив, високопродуктивних сортів та гібридів кукурудзи, а також поліпшення насінництва, своєчасний захист посівів від шкідників, хвороб та бур’янів.

З розвитком науково-технічного прогресу в сільсько­му господарстві змінюється співвідношення затрат уре­чевленої і живої праці — частка першої зростає, а другої— відповідно зменшується. Тому інтенсивний розви­ток сільського господарства базується па широкому впровадженні в усіх його галузях комплексної механізації і автоматизації виробництва. В рослинництві об’єктом інтенсифікації є земля, яка в процесі розширеного відтворення підвищує свою родючість, а тому є вічним засобом сільськогосподарського виробництва і невід’ємною цього умовою.

Інтенсифікація сільського господарства тісно пов’яза­на з інтенсивним розвитком інших галузей агропромис­лового комплексу, об’єднаних спільною кінцевою метою. Агропромислова інтеграція створює необхідні умови підвищення рівня забезпечення і ефективності використан­ня виробничих ресурсів, що виділяються сільському гос­подарству.

Для визначення рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва використовується система економічних по­казників, серед яких є загальні і часткові, вартісні і на­туральні.

Узагальнюючим показником рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва, який відображує сукуп­ні затрати уречевленої і живої праці, є сума вартості основних виробничих фондів і поточних виробничих витрат (без амортизації) з розрахунку на гектар сільськогоспо­дарських угідь. Цей показник безпосередньо виражає суть інтенсифікації і характеризує рівень інтенсивності всього сільського господарства. Для визначення рівня інтенсивності окремо в рослин­ництві цей показник обчис­люють відповідно на гектар ріллі.

Важливим показником рівня інтенсивності сільського господарства є річні виробничі витрати на гектар сіль­ськогосподарських угідь. Річні ви­трати сільськогосподарського виробництва включають частину вартості основних фондів у розмірі амортизації, віднесеної на собівартість продукції, а також вартість спожитих оборотних засобів, у тому числі і оплату пра­ці.

Щоб визначити рівень інтенсивності виробництва ок­ремих видів продукції (зерна, молока, свинини та ін.), необхідно обчислити суму річних виробничих витрат на 1га посіву відповідної культури. По­казник річних виробничих витрат використовують не лише при визначенні рівня інтенсивності сільського гос­подарства і його галузей, а й при вивченні економічної ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, зіставляючи його з вартістю валової продукції.

Для вивчення впливу окремих факторів інтенсифікації сіль­ського господарства на вихід продукції і ефективність її виробництва обчислюють також натуральні показники рівня інтенсивності.

Для характеристики рівня інтенсивності сільського господарства використовують такі натуральні показни­ки: кількість енергетичних потужностей, спожитої елек­троенергії на виробничі потреби (кВт-год) з розрахунку на 1га ріллі або посівної площі, кількість мінеральних та органічних добрив, обсяг виконаних тракторних ро­біт в умовних еталонних гектарах на 1га ріллі, площа меліорованих земель та ін.

За рівнем інтенсивності сільського господарства на основі використання системи вартісних і натуральних по­казників можна повністю і всебічно характеризувати процес інтенсифікації. Зіставляючи їх за ряд років, об­числюють розміри додаткових вкладень і темпи їх зро­стання.

В умовах підвищення економічної ефективності ін­тенсифікації передбачається зниження фондо-, матеріало- та енєргомісткості виробництва.

У сільськогосподарській практиці можливі три варі­анти ефективності інтенсифікації сільського господарст­ва: окупність додаткових витрат не змінюється, на оди­ницю земельної площі або голову худоби вони дають стільки ж продукції, як і попередні рівновеликі витрати; додаткові витрати забезпечують більший обсяг продук­ції порівняно з попередніми витратами; додатковий ви­хід продукції менший за додаткові виробничі витрати. В останньому випадку інтенсифікація сільського госпо­дарства здійснюється на основі незмінних технічного рівня і агротехніки без урахування досягнень науково-технічного прогресу.

Вивчимо рівень інтенсивності та економічну ефективність інтенсифікації виробництва продукції рослинництва на досліджуваній агрофірмі. Показники інтенсифікації поділяють на 2 групи: результату інтенсифікації та економічної ефективності інтенсифікації. До показників результату інтенсифікації відносять урожайність продукції рослинництва ц/га, та вартість валової продукції на 1га посіву, грн. Економічну ефективність інтенсифікації відображають такі показники, як виробничі витрати на 1га посіву, грн, затрати праці на 1га посіву, люд-год, затрати праці на 1ц продукції рослинництва, люд-год, собівартість 1ц реалізації 1ц продукції рослинництва, грн, прибуток на 1ц продукції рослинництва, грн, рівень рентабельності, %, окупність витрат та окупность додаткових витрат. Дані показники характеризують економічну доцільність збільшення виробничих витрат.

Таблиця 3.1. Рівень інтенсивності та економічної ефективності інтенсифікації виробництва продукції рослинництва на ТОВ Агрофірмі «Глушки» Білоцерківського району Київської області.

Показники	2004	2005	2006	2006/2004,%
Урожайність,ц /га
пшениця	60,3	71,3	48,5	80,4
цукрові буряки	459,6	532,9	577,4	126,6
Вартість валової продукції у співставних цінах на 1га ріллі, грн.	2308,7	2747,2	2331,5	101
Собівартість 1ц , грн.
пшениця	29,93	0,48	113,9	380,6
цукрові буряки	4,58	5,17	6,7	146,3
Вартість валової продукції на 1середньорічного працівника, грн.	50941,9	164022,9	47329,3	92,9
Вартість валової продукції на 1 люд-год. , грн.	25,5	96,1	29,2	114,5
Ціна реалізації 1ц , грн.
пшениця	13,18	15,7	16,9	128,2
цукровий буряк	59,3	47,16	59	99,5
Прибуток на 1 га ріллі, грн.	528,1	80,8	184,2	34,9
Рівень рентабельності, %	53,76	11,53	6,87
Окупність витрат, грн.	1,26	1,14	0,92	73
Окупність додаткових витрат, грн.		0,76	0,09

Показники результату інтенсифікації зросли не набагато, усередньому від 1 до 26,6 %. Проте показники економічної ефективності інтенсифікації значно змінилися, порівнюючи з 2004 р. Так, собівартості одного центнера пшениці зросла на 280,6%, а цукрових буряків – на 46,3 % за рахунок зростання виробничих витрат та витрат на реалізацію продукції. Однак ціна реалізації одного центнера пшениці зросла на 28,2%, а ціна реалізації одного центнера цукрових буряків знизилась на 0,55, що спричинило зменшення прибутку. У 2006 р. спостерігалося значне зниження прибутку на 65,1%, за рахунок зростання собівартості виробництва продукції рослинництва, порівняно з 2004 р. Основними показниками, що характеризують ефективність інтенсифікації, є окупність втрат та окупність додаткових витрат. Обчисливши відношення різниці вартості валової продукції на 1га посіву та виробничих витрат на 1га посіву, я отримала результат окупності додаткових витрат у 2005 році – 0,76, а у 2006 році – 0,09 .

Таблиця 3.2. Показники рівня інтенсивності у рослинництві на ТОВ Агрофірмі «Глушки» Білоцерківського району Київської області.

Показники	2004	2005	2006	2006/2004,%
Витрати виробництва на 1 га ріллі, грн.	2039,4	2651,7	3373,4	165,4
Прямі затрати праці на 1 га с/г угідь, люд-год	89,3	28,4	79,3	88,8

Дані таблиці показують, що виробничі витрати на 1 га ріллі на продукцію рослинництва збільшилися на 65,4%, а прямі затрати у свою чергу зменшились на 12,2%. Тобто, у 2006 р. відбулося зростання виробничих витрат при незначній зміні вартості валової продукції. Саме тому і рівень інтенсифікації був низьким , тобто, таке збільшення витрат не було виправдане підвищенням урожайності, а тому і неефективним. Це означає, що результати інтенсифікації були меншими, ніж додаткові вкладення.