Етапи

Характеристика етапу

1

2

І етап

XVII ст.

Чіткого розмежування між комерційними та центральними банками не було. У цей час монополії банкнот не існувало, тобто комерційні банки активно застосовували випуск банкнот для нагромадження капіталу.

ІІ етап

XVII - XIX ст.

Система золотомонетного стандарту при якому законодавчо закріплювався безпосередній обіг золотих монет, їх безперешкодний обмін на паперові банкноти.

Централізація банкнотної емісії, що привело до створення центральних емісійних банків

1668 р. - Центральний банк Швеції;

1694 р. - Центральний банк Англії;

1816 р. - Центральний банк Норвегії;

1860 р. - Центральний банк Росії;

1875 р. - Центральний банк Німеччини;

1880 р. - Центральний банк Франції;

1893 р. - Центральний банк Італії.

ІІІ етап

XIX - XX ст.

Перехід від системи золотомонетного стандарту до системи обігу нерозмінних на золото грошей , позбавлених власної вартості.

1920 р. - прийняття Міжнародної фінансової конвенції; відповідно до якої всі країни повинні були організувати свій центральний банк.

1940 - 1970 рр. - створення центральних банків в країнах Азії, Африки, Латинської Америки.

1991 р. - прийняття Верховною Радою України Закону "Про банки і банківську діяльність", відповідно до якого на базі Української республіканської контори Державного банку СРСР був утворений Національний банк України, у нашій країні було започатковано функціонування центрального банку у ринковому розумінні цього поняття - як верхнього рівня банківської системи.

IV етап

XX - XXI ст.

Глобалізація світового фінансового ринку. Співробітництво центральних банків на міждержавному рівні:

• створення Банку міждержавних розрахунків ( Швейцарія ), засновниками якого стали центральні банки більшості розвинутих країн з метою сприяння співробітництва, полегшення проведення міжнародних розрахунків;

• створення Комітету з банківського регулювання та нагляду ( Базельського Комітету ), метою діяльності якого є розроблення на основі дослідження світового банківського досвіду принципів ефективного банківського нагляду та рекомендацій Центральним банком щодо процедури аналізу банківських ризиків та критеріїв їх оцінки.

Співпраця центральних банків з міжнародними валютно - кредитними фінансовими організаціями ( Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк, Міжамериканський банк розвитку, Міжнародна фінансова організація, Азіатський банк розвитку та ін.)

Створення наднаціональних центральних банків певних груп країн ( Європейський центральний банк ).

Емісія готівки й

організація грошового обігу

Банк банків

Банкір уряду

Реалізація

грошово - кредитної

політики

Центральний банк

Базова функція центрального

банку

Р еалізація

г рошово - кредитної політики

Банк банків

Під функції, що здійснюються у процесі регулятивного впливу

Емісія готівки

Один із результатів реалізації під функції центрального банку

Функції НБУ, передбачені законодавством

Складові елементи функції

Емісія готівки й організація готівкового грошового обігу

• Монопольно здійснює емісію національної валюти та організовує її обіг.

• Організовує інкасацію та перевезення банкнот монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації і перевезення цінностей.

Функція "банк банків"

• Виступає кредитором останньої інсталяції для банків і організовує систему рефінансування.

• Виступає для банків та інших фінансово - кредитних установ правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захист інформації, коштів та майна.

• Визначає систему, порядок і форми платежів, у т. ч. між банками та фінансово - кредитними установами.

• Визначає напрям створення сучасних електронних банківських технологій; створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності, захисту банківської інформації.

• Здійснює банківське регулювання та нагляд.

• Веде реєстр банків, їх філії та представництв, валютних бірж і фінансово - кредитних установ.

• Здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках.

• Бере участь у підготовці кадрів для банківської системи.

Функція "банкір уряду"

• Забезпечує накопичення і зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними й банківськими металами.

• Реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку.

• Представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установ.