Лекція 8: Форми планування і обліку музичного виховання в дитячому садку

Мета: виявити значення планування і обліку роботи з музичного виховання, охарактеризувати особливості перспективного і календарного планування і обліку результатів музичного виховання і розвитку дітей.

План:

1. Перспективне і календарне планування.

2. Особливості планування.

3. Облік результатів музичного виховання і розвитку дітей.

Планування дозволяє встановити зв'язки між всіма видами музичної діяльності дітей і всіма формами її організації. Планування і облік відображають темпи музичного розвитку кожної дитини і просування всього колективу дітей в кожній віковій групі. Тому планування можна розглядати як один із способів управління складною виховною роботою.

Мета планування - розподілити весь матеріал програми за часом. Музичне виховання здійснюється на заняттях, в самостійній діяльності і побуті; проводяться два рази на тиждень. Розваги, свята, використовування музики в побуті проводяться епізодично, але й це віддзеркалюється в плані.

Необхідно ураховувати конкретні умови — природне оточення, склад дітей (міські або сільські), приміщення, в якому проводиться заняття.

Планування дозволяє ясно уявити собі послідовність розучування кожної пісні, танцю, хороводу, тобто намітити завдання роботи над ними протягом декількох занять і терміни їх повторного виконання.

Музичне виховання здійснюється головним чином музичним керівником. Але вихователь бере участь у всіх освітньо-виховних заходах (у тому числі і музичних), а в керівництві самостійною музичною діяльністю дітей він є головним. От чому перспективний план складається ними спільно, а календарний — переважно музичним керівником, але в загальному зошиті вихователя.

Музичний керівник працює з багатьма групами дітей різного віку. Щоб добре забезпечити поступовий музичний розвиток всіх дітей, треба добре знати кожного. Намітити ж перспективу музичного розвитку дитини, а також визначити формування «виконавського» колективу дітей можна тільки в перспективному плані.

Отже, доцільно складання двох видів плану: перспективного, розрахованого на 2—3 місяці; календарного (щоденного), розрахованого на 1—2 тижні. В першому з цих планів намічається далека мета, в другому — плануються найближчі завдання.

Планування виховного процесу вимагає обліку його результатів. Облік виконує не тільки констатуючу функцію (що зроблено, як, скількома дітьми засвоєний матеріал, намічений в плані). На основі обліку ще вносяться корективи в подальше планування. Облік ведеться по пунктах перспективного і календарного планів. Результати роботи по перспективному плануураховуютьсяодин раз в кінці року. Календарний облік підводить підсумки окремих музичних занять.

В перспективному плані плануються:

- види музичної діяльності;

- завдання навчання і виховання (знання, уміння і навички, розвиток здібностей);

- репертуар (по всіх видах музичної діяльності).

Не слід механічно переписувати обсяг знань і умінь, вказаний в програмі, указувати тільки ті з них, які необхідні.

При плануванні репертуару указуються терміни, в які розучується та або інша пісня, гра, вправи. Таким чином, намічається загальна кількість творів, які діти повинні розучити у вказаний час. В перспективному плані повинен бути відображений весь обсяг роботи з музичного виховання даної вікової групи дітей.

На основі перспективного плану складається і календарний (повсякденний) план роботи і облік. В календарному плані указується виховна робота, що проводиться протягом всього дня. В ньому передбачено конкретне музичне заняття і гра в ранковий, денний, вечірній час. Вихователь(разом з музичним керівником) повинен продумати і спланувати включення музики, пісні, танцю в різні моменти життя дитини. В окремій графі плану фіксується виконання наміченого (облік).

В календарному плані музичних занять відображені виховні завдання, одержувані і формовані навички, а також репертуар і деякі найбільш істотні методичні прийоми.

Доцільно відобразити в планіхід заняття. В календарному плані відображається:

- послідовність розучуваного матеріалу;

- програмні вимоги, над якими ведеться робота у зв'язку з наміченим репертуаром;

- деякі методичні прийоми.

Зразковий календарний план може бути складений і більш стисло (якщо скоротити методичні вказівки, залишити лише репертуар і програмні уміння).

Вимоги програми, в загальній формі відображені в перспективному плані, потім конкретизуються в календарному.

Особливості планування

Необхідно оволодіти певними навичкамианалізу посібників.

Важливо спостерігати і керувати колективними діями дітей.

Необхідне використовування відповідних прийомів, особливих завдань, які ставили б дітей в несподівані ситуації, що вимагають від них самостійних рішень і дій.

Здійснення індивідуально-диференційованого підходу до дітей в процесі колективних занять. Можна в заняття включати спеціальні завдання, які допоможуть розкрити індивідуальні особливості дітей. Подібні завдання (одне - два) підбираються по кожному виду музичної діяльності, а також по виявленню музичного слуху, співацького діапазону.

В результаті накопичених спостережень вихователь має нагоду умовно віднести дитину до тієї або іншої підгрупи дітей, які відрізняються схожими знаннями і навичками. Подальше керівництво музичною діяльністю дітей будується з урахуванням їх індивідуальних особливостей, а також особливостей кожної підгрупи.

Звичайно діти розбиваються на три підгрупи за рівнем музичного розвитку: перша (І) — слабо підготовлена, друга (II) — добре успішна, третя (III) — відмінно виконуюча всі завдання. Коли планується календарне заняття, то можна відзначати, яке завдання виконується всіма дітьми, фронтально (Ф), яке — невеликою підгрупою, диференційовано (Д), яке — індивідуально (І). Тому при індивідуальному опиті (І) або завданні всій підгрупі (Д) це наголошується наступним символом: І - III і означає, що індивідуальне завдання виконала дитина з III підгрупи. Якщо відповідають невеликою підгрупою (Д), то це відмічається відповідно: Д — III.

Облік результатів музичного виховання і розвитку дітей

В календарному плані відмічаються результати кожного заняття. Важливо вказати, що саме добре засвоїли діти, в чому утрудняються і, отже, на наступних заняттях потрібні додаткові вправи.

В обліку повинні фігурувати імена дітей, щоб можна було судити про їх просування. Якщо діти опитуються індивідуально, то можна поряд із прізвищем дитини ставити які-небудь умовні позначення — оцінки якості їх відповідей («відмінно» — О, «добре» — Х, «задовільно» — З). Можна привести і кількісні дані — вказати, що крок польки добре засвоїли 12 дітей, інші припускаються помилки і троє зовсім не володіють цим рухом.

При цьому важливо відзначити не тільки якість виконання розученого матеріалу, не тільки обсяг навичок, але й рівень музичного розвитку (музичний слух, співацький голос, виразність руху, творчі вияви). Вибирають ті показники, які піддаються перевірці і є найбільш значущими. Наприклад, в співі це будуть показники засвоєння репертуару (чи співають найпростіші пісні без супроводу фортепіано, чи співають виразно з супроводом, скільки дітей знають ту або іншу пісню), показники засвоєнняспівацьких навичок (співають чисто чи ні, якість звуку, скільки дітей нечисто співаючих), показники музичного слуху (чи розрізняють діти звуки по висоті, по тривалості, чи уміють прислухатися і підстроюватися до співу дорослого). В ритмічних рухах можна оцінити якість виконання знайомих танців, ігор, хороводів, засвоєння окремих елементів танцю і можливості творчих виявів в грі і танці.

Для обліку результатів музичному керівнику бажано мати робочий зошит, в якому епізодично, по окремих показниках, буде ураховуватися і оцінюватися просування кожної дитини.

Час від часу на заняттях, а іноді залишаючи дитину після заняття, педагог виявляє її музичні інтереси: яку пісню полюбив і чи добре співає, чи здатна розрізняти деякі засоби музичної виразності, чи засвоїла той або інший елемент танцю.