3) Турагент – організація або підприємець, які на засадах ліцензії здійснюють діяльність по просуванню і реалізації туристичного продукту.

4. Вказівки до виконання розрахункової роботи

4.1. Комплексне дослідження ринку туристичних продуктів

Перший етап оцінювання конкурентоспроможності туристичних продуктів (КСП) включає дослідження: ринкової кон’юнктури на існуючому або потенційному ринку збуту; характеру та обсягу потреб туристів й умов надання послуг; діяльності конкурентів, які продають аналогічні або подібні туристичні продукти.

Ціллю дослідження ринкової кон’юнктури туристичних продуктів є визначення основних тенденцій і процесів розвитку ринку. Вивченню підлягають фактори як макроекономічного (нормативно-правова база регулювання туристичної діяльності; рівень розвитку інформаційних технологій; вартість ресурсів; географічне, економічне та політичне становище країни - ринку збуту; обмеження різного виду щодо ринку збуту, зумовлені політичними, санітарно-екологічними, правовими нормами тощо), так і мікроекономічного характеру (загальна ємність конкретного ринку чи його сегменту; ємність ринку щодо конкретного виду продуктів; співвідношення попиту та пропозиції).

Туристичний ринок зазнає активного впливу природних факторів, кліматичних, економічних та соціальних катаклізмів, національних та регіональних конфліктів тощо. Здійснення туристичної діяльності відбувається під впливом елементів середовища державного регулювання туристичної діяльності (нормативно-правові акти, сприяння просуванню туристичного продукту на внутрішньому та світовому туристичних ринках, захист прав та інтересів туристів та забезпечення їх безпеки, ліцензування та стандартизація в туристичній індустрії, сертифікація туристичного продукту, правила в’їзду та виїзду туристів з урахуванням інтересів розвитку туризму та інше).

Дослідженню підлягають також основні характеристики туристів, оцінювання їх чисельності на цільовому ринку; умови та інтенсивність споживання турпродуктів; фактори, що формують корисність тур продукту для туристів; прийнятний рівень вартості обслуговування.

Вважається, що при дослідженні туристичних подорожей вирішального значення має їх ціль (мотив) або їх сукупність. В залежності від індивідуальних потреб туриста одна з них стає головною і домінуючою.

За своїм змістом туристичні потреби — «бажання до зміни місць», потяг до мандрівок, пізнан­ня нового - співпадають з рекреаційними потребами і включають необхідність у психо-фізіологічному і духовному розвитку сил індивіда. Психофізіологічні потреби людини реалізуються через харчування, сон і рух, духовно - інтелектуальні — через пізнання, спілкування і оздоровлення.

В туризмі засобами задоволення потреб можуть бути різноманітні блага — туристичні об'єкти, які мають позитивну суспільну користь, а, також, туристичні продукти і послуги, цінність яких про­являється завдяки тому, що суб'єкт має певний запас ба­гатств (грошей, вільного часу), які дозволяють йому задо­вольнити потреби певної мотивації.

Під терміном «мотиви туризму» розуміють ті спону­кальні причини, які визначаються біологічними і соціальними потребами і примушують людей задовольняти їх, купуючи ту­ристичний продукт. Існує велика кількість мотивів, які зале­жать від специфічних індивідуальних особливостей людини. Спеціальні дослідження, які ґрунтуються на визнанні пріори­тету «принципу діяльності», пояснюють мотивацією не тільки вибір, але й поведінку людей під час подорожі, а це означає і той досвід, який розвивають туристичні потреби.

Основними вважають культурні, природні, психо­логічні, економічні мотиви.

Культурні мотиви — це ті елементи, які охоплюють всю культурну спадщину країни, місцевості, що пропонують­ся туристам для огляду — історичні місця, археологічні пам'ятки, музеї, картинні галереї, народні промисли тощо.

Природні мотиви визначаються природними об'єкта­ми та явищами, властивостями місцевостей, територій, що є надзвичайно привабливими для туристів: комфортні кліма­тичні умови, комплекс атрактивних елементів морських узбе­реж та гірських, лісових масивів і т.п. Всі вони відіграють суттєву роль у створенні певних форм туризму, особливо зи­мового, спортивного, гірського туризму і т.д. Необхідно відзначити, що природні елементи, з точки зору туризму, ду­же корисні, оскільки задовольняють психологічні і біологічні потреби населення урбанізованих областей, яке шукає в ту­ризмі відпочинок, розвагу і зміну оточення.

Мотиви психологічні спонукають до подорожей, які задовольняють психологічні потреби людини. Доведено, що дуже обмежена кількість людей повторно обирає відвідання місць, де вони вже були, виключаючи випадки, коли при цьому присутні сентиментальні причини або сильний еко­номічний мотив. При поступовому збільшенні доходів психо­логічні мотиви впливають на більшу кількість рішень, що приймаються туристами щодо подорожей новими місцями.

Всі економічні елементи, які охоплюють вартість життя в туристичних центрах, вартість подорожі, тощо включають в себе економічні мотиви. Економічні мотиви відіграють суттєву роль у формуванні недорогих пакет-турів, поведінку туристів із середніми доходами.

Дослідження діяльності конкурентів включає вияв основних конкурентів, аналіз величини частки ринку. Вивченню підлягають також маркетингові засоби конкурентів; особливості формування та використання конкурентами матеріальних, фінансових, трудових ресурсів, конкурентні переваги їх продуктів, цінова політика, впровадження нових видів послуг.

Дослідження ринку дозволяє одержати інформацію про існуючу потребу та оцінити її величину за якісними характеристиками; вивчити попит за його кількісними характеристиками.

Поставлені завдання оцінювання КСП на першому етапі визначають зміст та обсяг необхідної інформації про досліджувані складові ринку, часові та просторові обмеження щодо її збору та аналізу.