
- •1. Предмет, методи та завдання економетрії. Особливості побудови економетричної моделі
- •1.1. Предмет, методи та завдання економетрії
- •1.2. Особливості побудови економетричної моделі
- •Величина y називається залежною змінною, результуючим фактором (ознакою), ендогенною змінною. Величина X називається незалежною змінною, екзогенною змінною.
- •2.1. Лінійна парна регресія
- •3.1. Основні положення регресійного аналізу
- •3.2. Оцінка параметрів регресійної моделі
- •3.3. Теорема Гауса–Маркова
- •3.4. Інтервальна оцінка функції регресії та її параметрів
- •6.2. Оцінка значущості рівняння множинної регресії Обчислимо коефіцієнт детермінації множинної регресії r2.
- •7.1. Мультиколінеарність
- •Основні наслідки мультиколінеарності
- •6.4. Алгоритм Фаррара—Глобера
- •7.2. Наслідки гетероскедастичності
- •7.2. Лінійні регресійні моделі зі змінною структурою. Фіктивні змінні
- •Рівняння регресійної моделі має вигляд
- •9.1. Основні поняття
- •9.2. Автокореляція рівнів часового ряду
- •Є дані про середні витрати на кінцеве споживання за вісім років (табл. 9.1).
- •9.3. Моделювання часового ряду
- •Знайти прогноз на споживання електроенергії в першому півріччі наступного року.
Величина y називається залежною змінною, результуючим фактором (ознакою), ендогенною змінною. Величина X називається незалежною змінною, екзогенною змінною.
Залежність математичного очікування випадкової величини Y від значень змінної X називається кореляційною залежністю.
=
φ(x).
(2.1)
Рівняння (2.1) називається рівнянням регресії, φ(x) – функцією регресії, її графік – лінією регресії.
За результатами дослідів можна одержати:
ŷ
=
,
(2.2)
де
ŷ
–
умовна (групова) середня змінної Y;
–
параметри рівняння регресії.
Рівняння (2.2) називається вибірковим рівнянням регресії.
2.1. Лінійна парна регресія
Рівняння лінійної парної регресії має вигляд
ŷ
.
(2.3)
Відповідно
до методу
найменших квадратів (МНК)
невідомі параметри
й
вибираються таким чином, щоб сума
квадратів відхилень емпіричних значень
від значень
,
що знайдені за рівнянням регресії (2.3),
була мінімальною:
.
(2.4)
На
підставі необхідної умови екстремуму
функції двох змінних
(2.4) дорівнюємо до нуля її частинні
похідні, тобто
звідки після перетворень одержимо систему нормальних рівнянь для визначення параметрів лінійної системи:
(2.5)
Тепер, розділивши обидві частини рівняння (2.5) на n, одержимо систему нормальних рівнянь у вигляді:
(2.6)
де відповідні середні визначаються за формулами
|
|
|
|
Підставляючи
значення
з першого рівняння системи (2.6) у рівняння
регресії (2.3), одержимо
,
(2.7)
де
–
вибірковий коефіцієнт регресії;
–
вибірковий кореляційний момент або
вибіркова кореляція;
–
вибіркова дисперсія змінної X:
,
.
Величина
називається вибірковим
коефіцієнтом кореляції.
Він показує, на скільки величин
зміниться Y,
якщо X
зміниться на одне
.
.
(2.8)
Підставивши у вираз (2.8) вихідні дані, одержимо:
(2.9)
Коефіцієнт кореляції має наступні властивості:
він приймає значення на відрізку [–1; 1], тобто
. Чим ближче |r| до 1, тим тісніше кореляційний зв'язок.
при
кореляційний зв'язок стає функціональним. При цьому всі спостережувані значення лежать на одній лінії.
при
кореляційний зв'язок відсутній та лінія регресії паралельна осі x.
При r > 0 (b1 > 0) кореляційний зв'язок називається прямим.
При r < 0 (b1 < 0) кореляційний зв'язок називається зворотним.
3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ. ОЦІНКА ПАРАМЕТРІВ РЕГРЕСІЙНОЇ МОДЕЛІ. ТЕОРЕМА ГАУСА–МАРКОВА. ІНТЕРВАЛЬНА ОЦІНКА ФУНКЦІЇ РЕГРЕСІЇ ТА ЇЇ ПАРАМЕТРІВ
3.1. Основні положення регресійного аналізу
Як відзначено в розділі 2, розглянута в регресійному аналізі залежність Y від X може бути представлена у вигляді модельного рівняння регресії:
=
φ(X).
Окремі виміри величини Y будуть відрізнятися від обчислених значень за рахунок неврахованих факторів і помилок спостереження
Y = φ(X) + ε,
де ε – випадкова величина, що називається збуренням або помилкою.
Для лінійної моделі ці рівняння мають вигляд
.
(3.1)
Спостережувані значення величини y визначаються за формулою:
.
(3.2)
Основні передумови регресійного аналізу:
У моделі (3.2) збурення
(або ) є випадковою величиною, а
– невипадковою величиною.
Математичне очікування збурення
дорівнює нулю:
.
Дисперсія збурення
(або ) є постійною величиною для будь-якого номера
:
або
.
Ця умова називається умовою гомоскедастичності (рівномінливості).
Збурення та
не корельовані:
,
якщо
.
Збурення (або ) мають нормальні розподіли.